Справа № 444/5197/24
Провадження № 3/444/145/2025
21 лютого 2025 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Ясиновський Р. Б., з участю особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Пилипів В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився м. Червоноград, Львівської області, проживає та зареєстрований АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , розлучений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не інвалід, не працює, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
02.12.2024 р. о 18:18 год., інспектором 1 взводу 4 роти 1 бат. УПП у Львівській області ст. лейт. поліції Андріїв Н.Т., складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 187175, відносно ОСОБА_1 , якому ставиться до вини те, що він 02.12.2024 р. о 14:40 год., керував автомобілем марки Альфа Ромео н.з. НОМЕР_3 на автодорозі Ковель-Жовква-Червоноград 151 км., Львівського району, Львівської області з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідність, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився у медичному закладі, чим порушив п.п. 2.5 ПДР України, за що передбачено відповідальність за ст. 130 ч. 1 КпАП України.
ОСОБА_1 в суді вину у вчиненому не визнав та пояснив, що він із протоколом не згідний, вважає його не законним, надуманим та безпідставним. Вказує, що 02.12.2024 року близько 14.40 год. його транспортний засіб було зупинено на 151 км автодороги Ковель-Жовква-Червоноград за перевищення дозволеної швидкості руху на даній ділянці дороги. В ході спілкування та винесення відносно нього постанови про порушення ПДР, працівники поліції безпідставно почали його звинувачувати, що ніби то він перебуває під дією наркотиків, оскільки у нього неприродньо блідий колір обличчя. Також, як стало відомо вже після вручення протоколу ЕПР 1№ 187175, поліцейські також вказали інші ознаки наркотичного сп'яніння, а саме зіниці очей не реагують па світло та порушення координації рухів. Хоча на місці такі ознаки не називали, координація рухів була повністю збережена, а до очей ніякого джерела світла приставлено не було щоб побачити чи змінювався розмір зіниць. З приводу неприродньої блідості обличчя пояснював поліцейським, що така блідість постійна, і він не може вплинути на колір свого обличчя. Однак, працівники поліції запропонували проїхати в медичний заклад та пройти медичне освідування на що відразу погодився, адже така ситуація вже траплялася на дорозі саме через блідість обличчя як ознаку наркотичного сп'яніння, однак, після прибуття до медичного закладу жодного разу не підтвердився факт керування автомобіля в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Самих наркотиків ніколи не вживав та не вживає. Прибувши в медичний заклад у м. Львові, лікар надав ємність та сказав, що треба здати біологічний зразок сечу. З огляду на те, що перед виїздом з м. Львова тільки ходив в туалет, то не хотів знову в туалет та повідомляв про це лікаря. Протягом усього його перебування в медичному закладі медичні працівники та поліцейський який його супроводжував постійно чинили на нього тиск та погрожували скласти на нього матеріали про відмову від проходження тесту на наркотичне сп'яніння. Жодні його пояснення про те, що у нього зараз немає фізіологічної потреби здати сечу і що не можу штучно себе до цього змусити не сприймалися, а навпаки починалися насмішки та образи незрозумілі для нього. Через деякий час та після неодноразової спроби, мені вдалося частково заповнити контейнер для сечі на стільки, на скільки зміг, штучного припинення сечоспускання не застосовував. Однак лікар сказав, що об'єму сечі є замало для проведення аналізу, і що мені потрібно більше заповнити контейнер. Після насміхань над його фізіологічними можливостями здати сечу "на вимогу" така можливість лише зменшилася. Зазначає, що лікар навіть не зробивспроби провести аналіз з тієї кількості сечі, яку він йому надав. Вважає, що як працівники поліції так і медичні працівники вели себе упереджено по відношенню до нього. Кожен раз ходили за ним в туалет, не все знімали на відео, зокрема і процес сечоспускання та все відбувалася в присутності медичного працівника жіночої статті, що лише ускладнювало процес здачі біологічного матеріалу. В подальшому йому повідомили, що складають відносно нього протокол за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, однак зазначає, що він від такого не відмовлявся про що неодноразово зазначпав працівникам поліції. Вважаю, шо в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не відмовлявся від проходження медичного освідування 02.12.2024 р. Просив закрити провадження в справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник Пилипів В.І. в судовому засіданні вказав, що жодними матеріалами справи не підтверджено відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, навпаки відеозаписом з місця події чітко вбачається, що ОСОБА_1 на першу ж вимогу пройти відповідне освідчення поголився та проїхав з працівниками поліції у медичний заклад де надав біологічний матеріал у тому об'ємі який зміг нак той час. Вказує, що не може бути розцінено як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння той факт, що ним замало на думку працівників медичного закладу надано біологічного матеріалу, оскільки вони і не спробували провести відповідний тест на підставі наданого їм біологічного матеріалу, а також не надали можливості ОСОБА_1 попити води та надати час щоб у нього з'явилась природня потреба та щоб він змін надати відповідний біологічний матеріал у потрібній для медичних працівників кількості.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що справу слід закрити з таких підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і відмова такої особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Разом з тим судом не здобуто доказів того, що ОСОБА_1 саме відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому Законом порядку.
На доведення вини ОСОБА_1 працівниками поліції представлено суду протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 187175, відеодиск із записом з місця події, висновок № 002990, рапорт працівника поліції та постанову серії ЕНА № 3590224.
Із детально дослідженого до матеріалів справи долученого СД диску вбачається, що пояснення ОСОБА_1 надані в судовому засіданні повністю є правдивими. На даному відео чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 на першу ж вимогу працівників поліції пройти освідчення погодився. В медичному закладі надав біологічний матеріала в тому об'ємі якому міг на той час. Неодноразово пояснював, що не відмовляється від медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, однак працівниками медичного закладу з незрозумілих підстав у висновку № 002990 в графі щодо стану сп'яніння зазначено "відмовився від огляду", що не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 кожного разу як медичним працівникам так і працівникам поліції пояснював, що не відмовляється від огляду.
Інших доказів факту відмови ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому Законом порядку суду не представлено.
Таким чином аналізуючи вищенаведене, судом не здобуто доказів того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Отже, у суду відсутні підстави не вірити поясненням ОСОБА_1 , оскільки такі не спростовані жодними іншими доказами, а навпаки підтверджені відеозаписом з місця події.
Таким чином, під час розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , судом не встановлено, щоб останній відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому Законом порядку.
Судом оцінено докази надані поліцією, які вичерпно поповненні в ході судового розгляду і враховуючи, що збирання доказів по справі стосовно ОСОБА_1 вичерпано, всі докази які маються по справі є перевіренні, суд прийшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На переконання суду, не може бути розцінено як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння той факт, що ОСОБА_1 замало, на думку працівників медичного закладу, надано біологічного матеріалу, оскільки такі працівники не здійснили жодної спроби проведення дослідження наданого їм біологічного матеріалу, а також не надали можливості ОСОБА_1 попити води та надати час щоб у нього з'явилась природня потреба та щоб він змін надати відповідний біологічний матеріал у потрібній для медичних працівників кількості.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ч. 1ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є недоведеною, а факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому Законом порядку не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, у зв'язку з чим та враховуючи, що винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суд,
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області, в порядку ст. ст. 287, 294 КУпАП.
Суддя: Ясиновський Р. Б.