Справа №295/19026/24
1-кс/295/1227/25
18.02.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
подане прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 ,
у кримінальному провадженні за №62022240020000603 від 21.12.2022,
стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Франчиково Виноградівського району Закарпатської області, громадянина України, з середнььою освітою, одруженого, має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КПК України раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Прокурор звернувся з клопотанням, в якому просить продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на два місяці.
Як зазначено у клопотанні, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №2 від 09.08.2022, ОСОБА_4 призначено на посаду розвідника - помічника гранатометника 9 групи спеціального призначення 3 роти спеціального військової частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №8 від 08.01.2023 колишнього розвідника - помічника гранатометника 9 групи спеціального призначення 6 роти спеціального призначення 2 загону спеціального призначення ОСОБА_4 , який самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 з 26.09.2022, увільнено від займаної посади та останньому призупинено військову службу.
Солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем призваним за мобілізацією, перебуваючи на посаді розвідника - помічника гранатометника 9 групи спеціального призначення 6 роти спеціального призначення 2 загону спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 26.09.2022 о 19:55 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , що дислокувалась за адресою: АДРЕСА_2 , та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням службових обов'язків до 21.12.2024, коли був затриманий працівниками поліції ГУНП в Закарпатській області.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини проводив час на власний розсуд.
19.09.2024 у відповідності до вимог ст.ст. 276-278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
22.12.2024 слідчим суддею Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.02.2025.
08.01.2025 ОСОБА_4 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
08.01.2025 клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності відносно ОСОБА_4 скеровано до Чуднівського районного суду Житомирської області. Водночас, підготовче судове засідання призначено на 26.02.2025 на 15 год 30 хв справа №294/66/25.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення орган досудового розслідування підтверджує зібраними у кримінальному провадженні доказами: матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_1 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ; іншими матеріалами кримінального провадження.
Мотивуючи необхідність продовження терміну дії запобіжного заходу, прокурор посилається на те, що підставами для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Прокурор вказує, що беручи до уваги вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, неможливо застосувати до підозрюваного інші, більш м'які запобіжні заходи, крім тримання під вартою, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, тому з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може скоїти нове правопорушення, в тому числі продовжити вчиняти зазначене кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Обвинувачений у судовому засіданні проти клопотання не заперечував.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Встановлено, що у провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, перебувало кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за №62022240020000603 від 21.12.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
19.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення з правою кваліфікацією за ч. 5 ст. 407 КК України.
08.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення з правою кваліфікацією за ч. 5 ст. 407 КК України.
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 22.12.2024 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 18.02.2025 включно.
09.01.2025 прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, скеровано для розгляду до Чуднівського районного суду Житомирської області.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У відповідності до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 6 статті 199 КПК України визначено, що у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Окрім того, згідно з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що надані прокурором докази у їх сукупності переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_4 , можливо, вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, що наразі підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує вимоги п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При цьому, при оцінці існуючих ризиків, на які покликався прокурор, суд враховує також, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26.07.2001 Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу 22.12.2024 слідчим суддею було встановлено достатньо підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України продовжують існувати на момент вирішення питання про продовження строку дії попереднього запобіжного заходу, а саме, що з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, а також на характер та обставини можливого правопорушення, що свідчить про схильність підозрюваного від ухилення від виконання покладених на нього обов'язків, наявний ризик переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.
Згідно з частиною 8 статті 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що відносно ОСОБА_4 підлягає застосуванню виключний запобіжний захід у виді тримання під вартою, а тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання і вважає за необхідне продовжити застосування до підозрюваного тримання під вартою до 14.03.2025.
Нормами абзацу 8 ч. 4 ст. 183 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилами ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Слідчий суддя приймає до уваги, що підозрюваний не працює, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, тому слідчий суддя вважає за можливе визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 60560 грн (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень). На переконання слідчого судді така сума застави за встановлених фактичних обставин зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку у разі її внесення, бути достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам, доведеним слідчим та прокурором.
У разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням застави, слідчий суддя покладає на підозрюваного обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Керуючись статтями 176, 178, 183, 194, 196, 197, 199, 309, 376, 534 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 14.03.2025 включно.
Встановити строк дії ухвали до 14.03.2025 включно.
Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Богунського районного суду м.Житомира.
Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований (проживає) без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) здати паспорт, військовий квиток слідчому, в провадження якого перебуває кримінальне провадження.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі установи виконання покарань.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання підозрюваного під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали о 14-30 год 21.02.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1