Справа № 161/920/25
Провадження № 1-кп/161/531/25
м. Луцьк 21 лютого 2025 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
представника потерпілої - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025035580000004, що надійшов з Луцької окружної прокуратури, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Золочівка Млинівського району Рівненської області, громадянина України, українця, пенсіонера, з середньою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, -
Так, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 листопада 2024 року у справі № 161/21623/24 ОСОБА_4 видано обмежувальний припис, строком на три місяці, яким визначено заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього наступні обмеження:
- заборонити ОСОБА_4 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_6 (кімната в будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та в якій проживає ОСОБА_6 );
- заборонити ОСОБА_4 наближатися на відстань ближче 10 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_6 ;
- заборонити ОСОБА_4 спілкуватися з ОСОБА_6 .
Однак, ОСОБА_4 , будучи належним чином ознайомленим із рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 листопада 2024 року, діючи умисно, з метою невиконання тимчасових обмежень (приписів), визначених вищевказаним рішенням суду, яке згідно з ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання рішення, 30 грудня 2024 року, близько 14 години, прийшов до кімнати будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де на той час перебувала його дружина ОСОБА_6 , не усунув перешкоди у наближенні на відстань 10 метрів та спілкуванні з потерпілою ОСОБА_6 , яка перебувала за вищевказаною адресою, чим порушив та не виконав вимоги обмежувального припису.
Внаслідок таких дій ОСОБА_4 заподіяно шкоду суспільним відносинам, що забезпечують нормальну, регламентовану законодавством діяльність суду і органів, які йому сприяють, щодо реалізації завдань і цілей у сфері здійснення правосуддя, державній політиці у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились в умисному невиконанні обмежувального припису, вчинив кримінальний проступок, передбачений ст. 390-1 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення та не оспорював фактичних обставин, пояснивши при цьому, що правильно розуміє зміст пред'явленого йому обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз'яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, мотив і мету, а також форму вини, суду дав показання, що дійсно рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.11.2024 йому видано обмежувальний припис, строком на три місяці, яким визначено заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього обмеження, з яким він був належним чином ознайомлений. Однак, 30.12.2024, близько 14 години, він прийшов до кімнати будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де перебувала його дружина ОСОБА_6 , наблизився на відстань 10 метрів та спілкувався з нею, чим порушив та не виконав вимоги обмежувального припису.
Не заперечив, що умисно не виконав обмежувальний припис.
У вчиненому щиро розкаявся, запевнив, що зробив для себе належні висновки та просив призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на мінімальний строк.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні повністю ствердила показання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо фактичних обставин справи, щодо призначення міри покарання поклалась на розсуд суду.
Під час судових дебатів прокурор Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 просила призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки з покладенням обов'язків, визначених ст. 59-1 КК України.
Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим ОСОБА_4 , його винність в умисному невиконанні обмежувального припису, підтверджується зібраними під час досудового провадження доказами, фактичні обставини яких ніким не оспорюються, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, не проводиться їх дослідження.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно з ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків і дані про особу винного.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя, що передбачено п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує, що він вчинив умисний кримінальний проступок проти правосуддя, однак раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся, його поведінка в суді свідчать про щире каяття, усвідомив незаконність вчинених ним дій, а тому активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, в судовому засіданні висловлював щирий жаль з приводу вчиненого, готовність нести покарання та засуджував свою поведінку, запевнив, що зробив для себе належні висновки та в подальшому не буде займатись протиправною діяльністю й вчиняти кримінальних правопорушень, потерпіла на призначені суворого покарання не наполягала, тяжких наслідків не настало, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є пенсіонером, тому суд, з врахуванням наведеного, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його віку, його критичного відношення до скоєного та беззаперечного визнання своєї вини, думки потерпілої, яка сама по собі не є вирішальною, але враховується судом в сукупності з іншими обставинами, наявності пом'якшуючих та обтяжуючої покарання обставин, а також приймаючи до уваги принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання за ст. 390-1 КК України, в межах санкції частини статті, у виді пробаційного нагляду.
Перешкода, визначена ч. 5 ст. 59-1 КК України, для призначення обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду, відсутня.
На думку суду обрана міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення як ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.
Даних щодо наявності у кримінальному провадженні речових доказів, процесуальних витрат та накладення арештів на майно прокурором не надано.
Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, призначивши покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Початок строку відбування покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КВК України, обчислювати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1