Ухвала
21 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 509/3865/16-ц
провадження № 61-190cк25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 листопада 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним державного акту на земельну ділянку, визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,
ОСОБА_1 05 січня 2025 року через підсистему Електронний суд подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 листопада 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року (повний текст постанови складено 09 грудня 2024 року).
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, зокрема, доплатити судовий збір та надати документ, що підтверджує його сплату.
Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 24 січня 2025 року у лютому 2025 року надіслано до суду квитанції про доплату судового збору на суму 71,84 грн та 2 604,64 грн.
ОСОБА_1 в уточненій касаційній скарзі щодо розміру судового збору зазначає, що інформація щодо грошової оцінки спірної земельної ділянки відсутня, а тому її вартість визначається за договором купівлі-продажу від 17 березня 2006 року, згідно з яким вартість спірної земельної ділянки визначена в сумі 84 600 грн.
Разом з тим, особою, яка подала касаційну скаргу, не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 24 січня 2025 року в частині підтвердження розміру судового збору за вимогами майнового характеру належними доказами та сплати його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна (спірної земельної ділянки).
В ухвалі Верховного Суду від 24 січня 2025 року було зазначено, що:
ураховуючи характер позову та клопотання у скарзі, за подання касаційної скарги розмір судового збору за вимогами: немайнового характеру становить 1 763,84 грн (1 378,00 грн * 0,4 * 200% * 2 вимоги немайнового характеру* 0,8); майнового характеру - 1 % ціни позову * 200%*0,8, але не менше 881,92 грн та не більше 11 024,00 грн;
позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці (пункт 3 частини третьої статті 175 ЦПК України);
ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості (пункти 1, 9 частини першої статті 176 ЦПК України);
аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціни позову щодо вимог майнового характеру (витребування земельної ділянки, площею 0,05 га), а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру;
ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 851,20 грн (квитанції від 02 січня 2025 року). Таким чином, ОСОБА_1 сплачено судовий збір лише частково;
як наслідок, ОСОБА_1 за подання касаційної скарги за вимогами немайнового характеру необхідно доплатити судовий збір з урахуванням сплачених коштів (851,20 грн) у розмірі 912,64 грн (1 763,84 грн - 851,20 грн), а за вимогами майнового характеру - самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги (підтвердивши його розмір належними доказами) та доплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна (земельної ділянки, площею 0,05 га), але не менше 881,92 грн та не більше 11 024,00 грн.
Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (частина друга статті 176 ЦПК України).
Таким чином, ураховуючи, що визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, на підставі частини другої статті 176 ЦПК України розмір судового збору за вимогами майнового характеру слід визначити у розмірі 11 024,00 грн (1 378,00 грн * 5* 200% *0,8).
Таким чином, ураховуючи характер позову та клопотання у скарзі, за подання касаційної скарги розмір судового збору за вимогами: немайнового характеру становить 1 763,84 грн (1 378,00 грн * 0,4 * 200% * 2 вимоги немайнового характеру* 0,8); майнового характеру - 11 024,00 грн (1 378,00 грн * 5* 200% *0,8), а всього - 12 787,84 грн.
ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 851,20 грн (квитанція від 02 січня 2025 року) та на суму 71,84 грн та 2 604,64 грн (квитанції від 03 та 04 лютого 2025 року)
Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно доплатити судовий збір у розмірі 9 260,16 грн (12 787,84 грн- 851,20 грн - 71,84 грн - 2 604,64 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. У частині другою статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Аналіз матеріалів на усунення недоліків свідчить про наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків. Тому суд, на підставі частини другої статті 127 ЦПК України, продовжує його для доплати судового збору та надання документу, що підтверджує його сплату.
Керуючись статтями 120, 127, 260, 392, 393 ЦПК України,
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат