21 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 504/4465/23
провадження № 61-1414 ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Перебендюк Костянтин Олександрович, на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 січня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2024 року у справі за позовом керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Олександра Гладія в інтересах держави Україна в особі Міністерства оборони України, Одеського експлуатаційного управління (правонаступник - квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса) до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання знести самочинно побудовану будівлю,
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2024 року (повний текст судового рішення складено 20 січня 2025 року), позов задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні Міністерству оборони України в особі Одеського експлуатаційного управління (правонаступник - квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса) частиною земельної ділянки, площею 0,0129 га, з загальної площі 3,8 га (військове містечко ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ), на якій розташований об'єкт нерухомого майна, загальною площею 46,42 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер нерухомого майна 1936728051227, шляхом його знесення за власний рахунок ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Одеського експлуатаційного управління (правонаступник - квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса) судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
31 січня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від імені ОСОБА_1 - адвокат Перебендюк К. О. подав касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Щодо сплати судового збору
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що у жовтні 2023 року позов поданий юридичною особою, який містить одну вимогу немайнового характеру, заявник за подання касаційної скарги має сплатити 5 368,00 грн (2 684,00 грн * 200%).
Із застосуванням коефіцієнту 0,8 понижений розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги становить 4 294,40 грн (5 368,00 грн х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату.
Разом з тим, заявник просить відстрочити сплату судового збору за подачу касаційної скарги до ухвалення судового рішення у справі. Посилався на те, що він позбавлений можливості сплатити судовий збір у зв'язку із блокуванням його банківських рахунків державним виконавцем в межах виконавчих проваджень №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вищезазначена норма закріплює дискреційне право, а не обов'язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ'я сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків в банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім'ї та наявність утриманців тощо.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Наведені заявником доводи не підтверджені належними доказами, які б свідчили про неможливість сплати судового збору, зокрема заявник не надав доказів свого скрутного матеріального становища.
Як свідчать відкриті дані Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, виконавчі провадження №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 є завершеними, заявник до касаційної скарги не додав доказів блокування його рахунків в межах цих виконавчих проваджень, отже, зазначені обставини є не підтверджені доказами, а тому не можуть слугувати підставою для відстрочення сплати судового збору.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять даних про будь-який реальний дохід заявника, хоча ОСОБА_1 вказує, що він на даний час проходить військову службу. Водночас, заявник не надав суду даних про наявність чи відсутність рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків у банківських установах, тощо.
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що за попередній календарний рік заявник мав дохід, який не дозволяє йому сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги.
Обставини, зазначені у клопотанні, не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю скрутний матеріальний стан заявника, що перешкоджає йому виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.
З огляду на зазначене, заявнику необхідно надати докази на підтвердження обставин щодо його майнового стану або документи що підтверджують сплату судового збору.
Вказане грунтується на такій конституційній засаді судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України) та узгоджується ізстаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
За таких обставин, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.
Керуючись статтями 136, 185, 389, 392 - 394 ЦПК України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір»,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Перебендюк Костянтин Олександрович, на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 січня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь