20 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 759/5806/20
провадження № 61-2617св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 та касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Науменко Олексій Григорович, на додаткову постанову Київського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О., від 23 січня 2024 року,
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень, ухвалених у справі
1. У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та визнання недійсним договору іпотеки.
2. Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
3. Додатковим рішенням Солом'янського районного суду м. Києва
від 15 грудня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.
4. Постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року скасовано та ухвалене нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині квартири
АДРЕСА_1 . Визнано недійсним укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір іпотеки від 17 травня 2018 року. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового в сумі 27 446,53 грн.
5. Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь
ОСОБА_1 судові витрати по 25 580 грн з кожного.
6. Постановою Верховного Суду від 31 серпня 2023 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 11 вересня 2023 року, касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Шипіцин О. В., залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду
від 27 жовтня 2022 року залишено без змін. Касаційну скаргу
ОСОБА_3 задоволено. Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року скасовано, а справу в частині вирішення питання про ухвалення додаткового рішення за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Науменка О. Г. направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки додаткова постанова була ухвалена апеляційним судом за відсутності ОСОБА_3 , належним чином не повідомленої про дату, час і місце судового засідання.
7. Додатковою постановою Верховного Суду від 18 вересня 2023 року заяву ОСОБА_1 , подану представником Науменком О. Г., про ухвалення додаткового рішення задоволено частковою. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за оплату поштових відправлень в розмірі 291,90 грн. В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_4 , відмовлено.
8. Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 23 січня
2024 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
9. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу в суді першої та апеляційної інстанцій в розмірі 10 875 грн з кожного.
10. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення судового збору з відповідачів задоволенню не підлягають, оскільки питання щодо розподілу судового збору було вирішено у постанові Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року, правильність розміру якого позивач в суді касаційної інстанції не оскаржував.
11. Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, апеляційний суд встановив:
- позивачем подано попередній орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу в суді першої інстанції в розмірі 15 000 грн;
- 18 листопада 2021 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції клопотання про відшкодування судових витрат в розмірі 17 500 грн, до якого долучив відповідні докази понесення цих витрат;
- іншим учасникам справи додані до клопотання від 18 листопада
2021 року докази позивач не направив;
- із наданих відповідачами заперечень вбачається, що вони ознайомлені із доказами понесених позивачем витрат та просили зменшити їх до 7 000 грн солідарно.
Визнавши обґрунтованими заперечення відповідачів щодо наявності підстав для зменшення розміру судових витрат, апеляційний суд вважав за можливе стягнути з них солідарно 7 000 грн.
12. Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, апеляційний суд встановив:
- позивачем подано попередній орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 14 750 грн;
- 01 листопада 2022 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій, зокрема просив стягнути з відповідачів 32 588 грн витрат на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції, до якої долучив відповідні докази понесення цих судових витрат, та надіслав їх іншим учасникам справи;
- 10 листопада 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Шипіцин О. подав до апеляційного суду заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 .
13. Ухвалюючи додаткове рішення, апеляційний суд врахував, що постанова апеляційного суду прийнята 27 жовтня 2022 року, а докази понесених витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції позивачем подано 01 листопада 2022 року, тобто, в межах визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України строку.
14. Оскільки ОСОБА_1 не було зазначено та надано відповідних доказів на підтвердження обставини, що на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку заявник не міг передбачити збільшення витрат, апеляційний суд дійшов висновку, що відсутні підстави для стягнення судових витрат у розмірі 32 588 грн, а з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати, понесені ним в апеляційному суді на правову допомогу, у заявленому в орієнтовному попередньому розрахунку у розмірі 14 750 грн.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
15. У касаційній скарзіОСОБА_3 просить скасувати додаткову постанову апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 .
16. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , просить скасувати додаткову постанову апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення про стягнення з відповідачів на його користь 50 928,80 грн судових витрат в рівних частках.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
17. У лютому 2024 року ОСОБА_3 подала касаційну скаргу на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2024 року.
18. У лютому 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Науменко О. Г., подав касаційну скаргу на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2024 року.
19. Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Науменко О. Г., витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у квітні 2024 року надійшли до Верховного Суду.
20. Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 .
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
21. Підставою касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_3 зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у постановах Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 728/2519/21 (додаткова), від 14 грудня 2022 року у справі № 225/890/21 (додаткова), від 18 вересня 2023 року у справі № 759/5806/20 (додаткова) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
22. Касаційна скарга мотивована тим, що представник ОСОБА_2 - адвокат Шипіцин О. В. не є її представником, у зв'язку з чим визнання останнім витрат, понесених ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції в розмірі 7 000 грн не є підставою для стягнення з неї 3 500 грн.
23. Вказує на недотримання ОСОБА_1 вимог частини восьмої статі 141 ЦПК України, оскільки до закінчення судових дебатів у справі останній не зробив відповідну заяву про намір подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення у справі.
24. Підставою касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Науменко О. Г., зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18, від 15 лютого 2022 року у справі № 904/5726/19 (додаткова), від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (додаткова),
від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (додаткова), у постановах Верховного Суду від 29 грудня 2021 року у справі № 914/708/21 (додаткова), у справі № 922/445/19, у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
25. Касаційна скарга мотивована тим, що в постанові Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року не вирішено питання про розподіл судових витрат в частині стягнення судового збору за вимогу майнового характеру.
26. Вказує, що застосування судом приписів частини четвертої статті
141 ЦПК України є протиправним з огляду на доказову базу витрат та таким, що можна охарактеризувати як надмірний формалізм.
27. Наголошує, що розмір витрат на правову допомогу, які
ОСОБА_1 поніс за чотири років судових процесів, захищаючи своє право володіти майном, є актуальними, обґрунтованими та співмірними з предметом позову.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
28. У квітні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат
Науменко О. Г.,подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3 , в якому вказує, що в судовому засіданні остання зазначила, що погоджується з позицією, висловленою адвокатом Шипіциним О. В., та вважає її правильною.
29. Вказує, що представником позивача під час розгляду справи була зроблена заява, в якій він просив не здійснювати розподіл судових витрат разом з вирішенням справи по суті, оскільки має намір вирішити це питання в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
30. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг, відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_3 та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.
31. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
32. Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
33. Згідно з пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, у разі відмови - на позивача.
34. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
35. Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
36. За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
37. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
38. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв'язку із реалізацією права на судовий захист у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору й струмування від подання безпідставних позовів.
39. Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
40. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
41. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку (частина четверта статті 141 ЦПК України).
42. Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
43. Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
44. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
45. Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
46. Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду
від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
47. Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов'язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.
48. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (частина дев'ята статті 83 ЦПК України).
Щодо сплати судового збору
49. Апеляційний суд встановив, що постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 31 серпня 2023 року, з відповідачів на користь позивача стягнуто судовий збір за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 27 446,53 грн.
50. З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що не підлягають задоволенню вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судового збору, оскільки питання щодо розподілу судового збору вирішено у постанові Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року.
51. Позивач не оскаржував в касаційному порядку правильність визначеного апеляційним судом у постанові від 27 жовтня 2022 року розміру судового збору, який підлягає стягненню на його користь з відповідачів.
Щодо витрат на правову допомогу у суді першої інстанції
52. Апеляційний суд встановив, що при зверненні з позовом
ОСОБА_1 зазначив попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на правову допомогу у розмірі 15 000 грн.
53. 18 листопада 2021 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції клопотання щодо відшкодування судових витрат у розмірі 17 500 грн, до якого долучив копію договору про надання правової допомоги від 24 лютого
2021 року, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом
Петровою О. Є., акт здачі-приймання правової допомоги згідно з договором про надання правової допомоги від 18 листопада 2021 року на суму 9 000 грн, копію договору № 03/03/20 про надання правової допомоги від 20 березня
2020 року, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом
Олійник В. Б., акт про прийняття-передачу наданих послуг від 01 листопада 2021 року.
54. Так, відповідно до договору пункту 4.1. про надання правової допомоги від 24 лютого 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Петровою О. Є., за надання юридичної допомоги, передбаченої пунктами 1.1, 1.2 договору замовник сплачує виконавцю гонорар, остаточна сума якого погоджується відповідно до акта приймання-передачі виконаних робіт.
55. Згідно з актом здачі-приймання правової допомоги згідно з договором про надання правової допомоги від 18 листопада 2021 року виконавцем надана правова допомога, обумовлена в пункті 1.1 договору, а саме: 15 вересня
2021 року написання та подання до суду письмових пояснень по справі
від 15 вересня 2021 року (1 год. - 1 500 грн); 20 вересня 2021 року участь у судовому засіданні по справі (1,50 год. - 2 250 грн); 15 листопада 2021 року написання та подання тексту письмових дебатів по справі ( 2 год. - 3 000 грн); 18 листопада 2021 року участь у судовому засіданні по справі (1,50 год. -
2 250 грн), що разом складає 9 000 грн.
56. Відповідно до пункту 4.2. договору про надання правової допомоги
від 20 березня 2020 року № 03/03/20, укладеного між позивачем
ОСОБА_1 та адвокатом Олійник В. Б., гонорар за надання правової допомоги визначено у фіксованому розмірі в сумі 8 500 грн, які сплачено клієнтом у повному обсязі в момент підписання договору.
57. Відповідно до акта про прийняття-передачу наданих послуг
від 01 листопада 2021 року виконавець з 20 березня 2020 року по 01 листопада 2021 року надав замовнику юридичні послуги відповідно до договору про надання правової допомоги від 20 березня 2020 року № 03/03/20, а замовник прийняв надані послуги зокрема: ознайомлення із документами наданими клієнтом, їх правовий аналіз, підготовка позовної заяви та консультування клієнта.
58. Суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, понесених в суді першої інстанції, встановив недотримання останнім вимог частини дев'ятої статті 83 ЦПК України під час подання заяви про відшкодування судових витрат
від 18 листопада 2021 року.
59. Водночас, встановивши, що відповідачі ознайомленні з доказами понесених позивачем витрат, апеляційний суд обґрунтовано зменшив їх розмір 7 000 грн, що загалом узгоджується із позицією відповідачів.
60. Доводи касаційної скарги ОСОБА_3 про те, що визнання представником ОСОБА_2 - адвокатом Шипіциним О. В. витрат, понесених ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції в розмірі
7 000 грн, не є підставою для стягнення з неї 3 500 грн, підлягають відхиленню, оскільки з оскарженої додаткової постанови апеляційного суду вбачається, що в основу судового рішення покладено критерій реальності адвокатських витрат, розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. При цьому судом було додатково враховано заперечення відповідачів.
Щодо витрат позивача на правову допомогу в апеляційному суді
61. Апеляційний суд встановив, що в поданій разом з апеляційною скаргою заяві позивач зазначив попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на суму 31 722,10 грн, з яких 16 972,10 грн - судовий збір за апеляційну скаргу та 14 750 грн - витрати на правову допомогу у апеляційному суді.
62. 01 листопада 2022 року ОСОБА_1 направив на адресу апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив стягнути з відповідачів: витрати на правничу допомогу, понесені позивачем у суді першої інстанції у розмірі 17 500 грн та витрати на правничу допомогу, понесені позивачем у апеляційному суді у розмірі 32 588 грн.
63. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у апеляційному суді та їх відшкодування позивач долучив: копію договору про надання правової допомоги від 18 серпня 2022 року № 18-08/2022, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Науменко О. Г., додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги від 18 серпня 2022 року
№ 18-08/2022, акт приймання-передачі № 1 виконаних робіт та понесених витрат по договору від 01 листопада 2022 року на суму 23 338 грн, договір про надання правової допомоги від 24 лютого 2021 року, укладений між
ОСОБА_1 та адвокатом Петровою О. Є., акт здачі-приймання наданої правової допомоги від 20 серпня 2022 року на суму 5 250 грн, квитанцію до прибуткового касового ордера № 1 від 20 серпня 2022 року на суму 5 250 грн; договір про надання правової допомоги № 28/06-1 від 28 червня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Конюховим Є. А., акт
приймання-передачі наданих послуг від 30 червня 2022 року на суму 4 000 грн, квитанцію до прибуткового касового ордера № 30/06-1 на суму 4 000 грн.
64. Згідно з пунктом 4.1. договору про надання правової допомоги
№ 18-08/2022 від 18 серпня 2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Науменком О. Г., за виконання робіт, надання послуг по цьому договору замовник зобов'язаний сплатити виконавцю грошову винагороду в порядку та на умовах, передбачених додатковими угодами до договору.
65. Згідно з додатковою угодою № 1 до договору, а саме пункту 1.2., сторони домовились, що послуги які надаються замовнику підлягають оплаті з врахуванням витраченого часу роботи адвокати. Вартість нормо-години роботи адвокати становить від 800 грн до 1 500 грн в залежності від виду та складності наданих послуг.
66. Відповідно до акта про прийняття-передачу наданих послуг
від 01 листопада 2022 року адвокат Науменко О. Г. виконав та передав, а ОСОБА_1 прийняв виконані роботи, а саме: формування уточненої правової позиції ОСОБА_1., аналіз матеріалів апеляційного провадження, судової практики, консультування клієнта щодо корегування правової позиції - витрачено 3 год. (2 400 грн), підготовка, направлення сторонам справи та суду апеляційної інстанції додаткових пояснень від 23 серпня 2022 року до апеляційної скарги та заперечення щодо додаткового рішення - витрачено
4 год. (3 200 грн), прибуття в судове засідання в приміщенні Київського апеляційного суду, очікування розгляду справи, безпосередня участь в судовому засіданні - 4 год. (3 200 грн), підготовка, направлення сторонам справи та суду апеляційної інстанції додаткових пояснень до апеляційної скарги в частині позовних вимог про визнання недійсним договору іпотеки -
4 год. (3 200 грн), підготовка заяви про ознайомлення з матеріалами справи - 2 год. (1 600 грн), за наслідками ознайомлення з матеріалами справи 25 жовтня 2022 року, аналіз та підготовка заяви про вжиття заходів за наслідками процесуальних зловживань сторони відповідача ОСОБА_2 , подання заяви через канцелярію суду - 3 год. (2 400 грн), прибуття в судове засідання в приміщенні Київського апеляційного суду, очікування розгляду справи, безпосередня участь в судовому засіданні 4 год. (3 200 грн); підготовка та подання заяви на адресу Київського апеляційного суду про видачу повного рішення суду яке набрало законної сили - 1 год. (800 грн), підготовка актів виконаних робіт, заяви про розподіл витрат щодо надання правової допомоги - 4 год. (3 200 грн), поштові витрати понесені позивачем у зв'язку з необхідністю надсилання заяв по суді спору сторонам у справі - (69 грн), що в загальному становить 23 338 грн.
67. Відповідно до квитанції до прибуткового ордера від 01 листопада
2022 року № 289 ОСОБА_1 сплатив адвокату Науменку О. Г. 23 338 грн.
68. Крім того, відповідно до пункту 4.1. договору про надання правової допомоги від 24 лютого 2021 року, укладеного між позивачем
ОСОБА_1 та адвокатом Петровою О. Є., за надання юридичної допомоги, передбаченої пунктами 1.1, 1.2 договору, замовник сплачує виконавцю гонорар, остаточна сума якого погоджується відповідно до акта приймання-передачі виконаних робіт.
69. Відповідно до акта здачі-приймання правової допомоги згідно з договором про надання правової допомоги від 18 листопада 2021 року виконавцем надана правова допомога, обумовлена в пункті 1.1 договору, а саме: 28 грудня 2021 року написання та подання до суду апеляційної скарги - 3,5 год. (5 250 грн).
70. Також відповідно до квитанції до прибуткового ордера від 20 серпня 2022 року № 1 ОСОБА_1 було сплачено адвокату
Петровій О. Є. 5 250 грн.
71. Відповідно до пункту 4.1. договору про надання правової допомоги
від 28 червня 2022 № 28/06-1 року, укладеного між позивачем
ОСОБА_1 та адвокатом Конюховим Є. А., дійшли згоди, що розмір гонорару адвоката за цим договором становить 4 000 грн. Клієнт здійснює оплату гонорару в день підписання договору.
72. З акта приймання-передачі послуг від 30 червня 2022 року вбачається, що адвокат Конюхов Є. А. надав позивачу правову допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги від 28 червня 2022 року № 28/06-1, а позивач прийняв надані послуги. Послуги надано шляхом вивчення матеріалів справи, усного консультування клієнта та безпосередньої участі адвоката в судовому засіданні 30 червня 2022 року.
73. Згідно з квитанцією до прибуткового ордера від 30 червня 2023 року
№ 30/06-1 ОСОБА_1 сплатив адвокату 4 000 грн.
74. Не погоджуючись із заявленими до стягнення витратами позивача,
10 листопада 2023 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Шипіцин О. подав до апеляційного суду заперечення, в яких просив відмовити у стягненні витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.
75. Ухвалюючи додаткове рішення, апеляційний правильно встановив дотримання ОСОБА_1 вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України в частині строків надання доказів понесених витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.
76. Стягуючи з відповідачів на користь позивача витрати на правову допомогу в апеляційному суді в розмірі 14 750 грн, апеляційний суд правильно керувався положеннями частини четвертої статті 141 ЦПК України, в також врахував відповідні заперечення представника відповідача.
77. Розмір стягнутих витрат відповідає критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру.
78. Інші доводи касаційних скарг ґрунтуються на припущеннях, у зв'язку з чим не можуть бути підставою для скасування оскарженої додаткової постанови.
79. Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у постановах Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 728/2519/21 (додаткова), від 14 грудня 2022 року у справі № 225/890/21 (додаткова),
від 18 вересня 2023 року у справі № 759/5806/20 (додаткова), на які
ОСОБА_3 посилалась в касаційній скарзі.
80. Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18, від 15 лютого 2022 року у справі № 904/5726/19 (додаткова), від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (додаткова), від 19 лютого 2020 року у справі
№ 755/9215/15-ц (додаткова), у постановах Верховного Суду від 29 грудня
2021 року у справі № 914/708/21 (додаткова), у справі № 922/445/19, у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19, на які представник ОСОБА_1. посилався в касаційній скарзі.
81. Оскаржене судове рішення є вмотивованими та містить висновки щодо питань, які мають значення для вирішення цих питань.
82. В межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що апеляційний суд ухвалив оскаржене судове рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженої додаткової постанови апеляційного суду - без змін.
83. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411
ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 та касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Науменко Олексій Григорович, залишити без задоволення.
2. Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников