21 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 761/44568/23
провадження № 61-1460ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції», в інтересах якого діє адвокат Полетаєва Тетяна Юріївна, на постанову Київського апеляційного суду
від 23 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» про стягнення безпідставно набутих коштів,
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» (далі - ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції») про стягнення безпідставно набутих коштів.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 вересня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гринишина Є. В. задоволено. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10 вересня 2024 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
03 лютого 2025 року через підсистему Електронний суд представник ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» - адвокат Полетаєва Т. Ю. подала касаційну скаргу у справі № 761/44568/23 на постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2025 року, яку просить скасувати, залишивши в силі ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10 вересня 2024 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції помилково скасував ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, оскільки не врахував, що представник ОСОБА_1 - адвокат Гринишин Є. В. був належним чином повідомлений про судові засідання, призначені
на 25 червня 2024 року та 10 вересня 2024 року. Вказане, за твердженням заявника, підтверджено зокрема листом Шевченківського районного суду міста Києва 30 січня 2025 року наданим на запит адвоката.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення.
Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Частиною п'ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
У розглядуваній справі апеляційний суд встановив, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 січня 2024 року призначено проведення підготовчого засідання на 14 березня 2024 року. Відповідно до довідки Шевченківського районного суду м. Києва сторони в підготовче засідання не з'явились.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 25 червня 2024 року.
Відповідно до протоколу судового засідання від 25 червня 2024 року позивач та/або його представник в судове засідання не з'явились. Розгляд справи відкладено на 10 вересня 2024 року.
В судове засідання 10 вересня 2024 року позивач та його представник не з'явились, у зв'язку із чим суд першої інстанції вирішив залишити позов без розгляду.
Водночас апеляційний суд встановив, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача та/або його представника про судове засідання, призначене на 25 червня 2024 року, а отже відсутня ознака повторності неявки належним чином повідомленого позивача у судове засідання та, відповідно, відсутні передбачені пунктом 3 частини першої
статті 257 ЦПК України підстави для залишення позову без розгляду.
Встановивши відсутність передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України підстав для залишення позову без розгляду, апеляційний суд обгрунтовано скасував ухвалу суду першої інстанції та повернув справу для продовження розгляду.
Посилання заявника на зібрані після апеляційного перегляду справи документи не можуть бути враховані касаційним судом.
Відповідач не був позбавлений можливості надавати свої заперечення та докази апеляційному суду у передбаченому процесуальним законом порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги переважно зводяться до незгоди відповідача із обставинами, встановленими апеляційним судом, і необхідності Верховному Суду встановити протилежні обставини на підставі документів, отриманих заявником після апеляційного перегляду справи.
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не спростовують висновків апеляційного суду.
Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права, з урахуванням встановленим цим судом обставин, не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 388, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції», в інтересах якого діє адвокат Полетаєва Тетяна Юріївна, на постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2025 року у справі
№ 761/44568/23.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников