Справа № 736/1530/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/113/25
Категорія - ч. 1 ст. 125 КК України Доповідач ОСОБА_2
21 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024272150000037 від 26.06.2024 року за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 12 липня 2024 року щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , освіта базова загальна середня, не депутата, не одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, не має на утриманні неповнолітніх дітей, осіб похилого віку та з обмеженими соціальними можливостями, раніше судимого:
13.02.2014 року вироком Корюківського районного суду Чернігівської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт;
11.06.2014 року вироком Корюківського районного суду Чернігівської області за ч.2 ст. 389, ст. 71, 72 КК України до покарання у виді арешту строком на 1 місяць 5 днів;
21.07.2014 року вироком Корюківського районного суду Чернігівської області за ч. 3 ст. 185. ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
16.03.2016 року вироком Корюківського районного суду Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, ст. 69, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 10 днів;
13.06.2016 року вироком Корюківського районного суду Чернігівської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;
09.11.2018 року вироком Корюківського районного суду Чернігівської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць;
27.08.2019 року вироком Корюківського районного суду Чернігівської області за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 4 місяці;
23.12.2019 року вироком Корюківського районного суду Чернігівської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;
24.04.2024 року вироком Корюківського районного суду Чернігівської області за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 12 липня 2024 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, призначено йому покарання у виді штрафу, у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Не погоджуючись з вироком суду прокурор подав апеляційну скаргу в якій не оспорюючи кваліфікацію дій та доведеність вини обвинуваченого, просить вирок в частині призначення покарання ОСОБА_7 скасувати, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу, у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп., на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного за даним вироком покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання у виді 1 року обмеження волі за попереднім вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 24.04.2024 року та остаточно призначити покарання у виді штрафу, у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. та 1 року обмеження волі, на підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що при призначенні покарання ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 125 КК України не враховано попередній вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 24.04.2024 року за ч. 1 ст. 162 КК України, та остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України не призначено, чим допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Суд першої інстанції встановив, що 20 червня 2024 року, близько 18 години 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи в одній з житлових кімнат квартири, що за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння шкоди здоров'ю потерпілому та бажаючи їх настання, стоячи навпроти свого рідного брата ОСОБА_9 , наніс йому один удар кулаком правої руки по обличчю, а саме область правого ока, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді саден перенісся, гематоми в ділянці внутрішнього кута правого ока, гематоми в ділянці правої вилиці, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 15 від 30.06.2024, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
Вказаними умисними діями ОСОБА_7 , у відповідності до ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинив домашнє насильство у формі фізичного насильства відносно свого рідного брата ОСОБА_9 .
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, позицію обвинуваченого, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час апеляційного перегляду матеріалів кримінального провадження, колегія суддів,
У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За заявами обвинуваченого ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_9 розгляд обвинувального акта було проведено у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні, а тому відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин були зазначені встановлені органом досудового розслідування обставини, які, ніким із учасників судового провадження не оспорюються, як і кваліфікація дій обвинуваченого, тому в цій частині вирок не перевіряється.
Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 409 КПК України, підставою для зміни судового рішення є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Доводи прокурора про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність в частині призначення покарання ОСОБА_7 колегія суддів вважає слушними з наступних підстав.
За змістом ч.1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов'язковому виконанню.
За правилами ж ч. 3 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю злочинів і сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
При цьому положення ч. 3 ст. 72 КК України не тільки не виключають можливості застосування положень ст. ст. 70, 71 КК України щодо призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків, але й прямо вказують на необхідність такого застосування.
ОСОБА_7 був засуджений 24.04.2024 року вироком Корюківського районного суду Чернігівської області за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі, яке наразі невідбуте.
За правилами ст. 65 КК України, суд повинен призначати покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини КК України та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання ОСОБА_7 суд не звернув уваги на вимоги ч. 1 ст. 71 КК України і не призначив покарання за сукупністю вироків, в той час як злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, був вчинений обвинуваченим після постановлення вироку 24 квітня 2024 року та до повного відбуття призначеного цим вироком покарання у виді обмеження волі.
За таких обставин, остаточне покарання ОСОБА_7 необхідно призначити з урахуванням вимог ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, а потім визначити різні за видом покарання до окремого виконання за правилами ч. 3 ст. 72 КК України.
Відповідно до ст. 58 КВК України строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі. У строк покарання за правилами, передбаченими у статті 72 Кримінального кодексу України, зараховується час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.
Згідно довідки №8-694 від 21.02.2025 року, яка надійшла від прокурора на адресу Чернігівського апеляційного суду, ОСОБА_7 26.12.2024 року затриманий Корюківським РВП ГУНП в Чернігівській області та доставлений до ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор».
До ДУ «Бердичівський виправний центр (№ 108)» ОСОБА_7 прибув 14.01.2025 року з ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», в порядку встановленому для засуджених до позбавлення волі.
Тому обвинуваченому ОСОБА_7 початок строку відбування покарання у виді обмеження волі необхідно обчислювати з часу його фактичного прибуття до ДУ «Бердичівський ВЦ (№108)» Житомирської області, тобто з 14.01.2025 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
Внаслідок чого, необхідно зарахувати ОСОБА_7 в строк відбуття покарання у виді обмеження волі час його фактичного затримання з 26.12.2024 року по 14.01.2025 року, за правилами, передбаченими ст. 72 КК України, з розрахунку: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. ст. ст. 404, 405, 407, 420, 615 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_8 -задовольнити.
Вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 12 липня 2024 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання - скасувати.
ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 125 КК України призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком приєднати покарання за вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 24.04.2024 року у виді 1 року обмеження волі, і за сукупністю вироків, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. та 1 року обмеження волі.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
Початок строку відбування покарання у виді обмеження волі ОСОБА_7 обчислювати з часу його фактичного прибуття до ДУ «Бердичівський ВЦ 108» Житомирської області, тобто з 14.01.2025 року.
Зарахувати ОСОБА_7 в строк відбуття покарання у виді обмеження волі час його фактичного затримання з 26.12.2024 року по 14.01.2025 року, за правилами, передбаченими ст. 72 КК України, з розрахунку: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
У решті вирок суду залишити без змін.
Вирок набуває законної сили після його проголошення і може бути оскаржений безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення копії вироку.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4