Єдиний унікальний номер справи: 766/10373/20
Номер провадження: 22-ц/819/156/25; 22-ц/819/159/25
Головуючий у першій інстанції Єпішин Ю.М.
Доповідач Пузанова Л.В.
21 лютого 2025 року
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя-доповідач) Пузанової Л.В.
суддів: Базіль Л.В.
Приходько Л.А.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Базіль Л.В. та Приходько Л.А. при розгляді апеляційних скарг ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна, та ОСОБА_1 на ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 12 грудня 2024 року та 13 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Предместніков Олег Гарійович, до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики внаслідок безгрошовості,
встановив:
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12 грудня 2024 року частково задоволено заяву ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Ковальчук І.М., про забезпечення позову, накладено арешт на майно відповідача ОСОБА_1 .
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Ковальчук І.М., про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.
Не погоджуючись з ухвалою суду від 12 грудня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати.
Не погоджуючись з ухвалою суду від 13 грудня 2024 року ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Ковальчук І.М., подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати, задовольнити його заяву та вжити заходів додаткового забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкти нерухомості, що належать ОСОБА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2024 року дану цивільну справу визначено для розгляду складу суду: суддя-доповідач - Пузанова Л.В., судді - Базіль Л.В., Приходько Л.А.
Ухвалами колегії суддів від 03.02.2025 року та 07.02.2025 року у складі судді-доповідача Пузанової Л.В., суддів Базіль Л.В., Приходько Л.А. відкрито провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Ковальчук І.М., та ОСОБА_1 на ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 12 грудня 2024 року та 13 грудня 2024 року відповідно.
14 лютого 2025 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції заяву про відвід суддів Базіль Л.В. та Приходько Л.А.
Заява мотивована тим, що Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів Базіль Л.В, Бездрабко В.О., Приходько Л.А. у справі №766/16332/20 за його, Волощука О. С., позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Нестерович О. І., про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого та рухомого майна недійсними, скасування записів про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, 16.12.2021 року ухвалив постанову, якою, задовольнивши апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Ковальчук І. М., скасував законне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 травня 2021 року, яким позовні вимоги було задоволено, і ухвалив нове судове рішення про відмову у задоволенні заявлених ним вимог, в результаті чого позбавив його права власності на шість об'єктів нерухомого майна. Під час розгляду вказаної справи в судовому засіданні судді, на його думку, ставилися до нього необ'єктивно, не вислуховували пояснень, які він бажав надати суду та односторонньо оцінили надані учасниками справи докази. Вважає, що при розгляді цієї справи, в якій вирішується спір між тими ж сторонами з посиланням частково на ті ж обставини, судді Базіль Л.В. та Приходько Л.А. не зможуть проявити неупередженість та об'єктивність, винесуть заздалегідь незаконне та необґрунтоване рішення.
Перевіривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення відводу відсутні.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
У пунктах 104-106 рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2013 року по справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (її) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Проте, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), п. 32, Reports 1996-III).
У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
Статтями 36, 37 ЦПК України врегульовано питання щодо підстав для відводу (самовідводу) судді.
Згідно з частиною першою статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді справи ).
Відповідно до частини третьої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 дотримано встановлений законом процесуальний строк для подання заяви про відвід суддів.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви ОСОБА_1 про відвід членів колегії суддів Базіль Л.В. та Приходько Л.А., апеляційний суд бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Так, згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зі змісту заяви про відвід вбачається, що сумніви у об'єктивності і неупередженості суддів колегії у заявника виникли у зв'язку із ухваленням суддями Базіль Л.В. та Приходько Л.А. судового рішення в іншій справі.
Так, відомостями із Єдиного державного реєстру судових рішень підтверджено, що постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Херсонського апеляційного суду від 16.12.2021 року у складі суддів Базіль Л.В, Бездрабко В.О., Приходько Л.А. у справі №766/16332/20 апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Ковальчук І.М., задоволено, скасовано рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27.05.2021 року, ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Нестерович О.І. про визнання договорів купівлі-продажу майна недійсним та скасування записів про державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
Постановою Верховного Суду від 27.07.2022року касаційну скаргу ОСОБА_1 частково задоволено, постанову Херсонського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна скасовано, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 травня 2021 року в означеній частині залишено в силі.
В решті постанова Херсонського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року залишена без змін.
Із змісту постанови суду касаційної інстанції вбачається, що підставою для скасування постанови апеляційного суду в частині вирішення питання про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, є те, що суд апеляційної інстанції не спростував належним чином обставин, встановлених місцевим судом, тобто фактично необґрунтовано переоцінив докази, які були оцінені судом першої інстанції з дотриманням вимог закону та з урахуванням обставин, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень.
При цьому Верховний Суд вважав безпідставними викладені ОСОБА_1 в касаційній скарзі аргументи про те, що відмовивши в задоволенні його заяви про відвід суддів, апеляційний суд порушив норми процесуального права та не встановив будь-яких порушень з боку суддів, які розглядали справу №766/16332/20, які б вказували на їх необ'єктивність та упередженість при ухваленні судового рішення.
Отже, оскільки заявлений ОСОБА_1 відвід суддям Херсонського апеляційного суду ґрунтується на його незгоді з рішенням цих суддів у іншій справі, а належних, допустимих та достовірних доказів про пряму або побічну заінтересованість вказаних суддів в розгляді справи, ухвалені судом першої інстанції судові рішення у якій підлягають перегляду в апеляційному порядку цими суддями, та які викликають сумнів у їх безсторонності заявником не надані, колегія суддів дійшла висновку, що передбачені нормами цивільного процесуального права підстави для його задоволення відсутні.
Посилання на можливу необ'єктивність та упередженість суддів ґрунтуються на припущеннях заявника і не є підставою для відводу суддів, визначених для розгляду цієї справи в установленому законом порядку.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для відводу, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, та об'єктивних даних, які свідчили б про наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів Базіль Л.В. та Приходько Л.А., не вбачається.
Відповідно до частин другої та третьої статті 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Заявлений ОСОБА_1 відвід суддям Херсонського апеляційного суду: Базіль Л.В. та Приходько Л.А. залишити без задоволення.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Базіль Л.В. та Приходько Л.А. для автоматизованого розподілу у відповідності до частини першої статті 33 ЦПК України з метою визначення судді для її розгляду.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В.Пузанова
Судді: Л.В.Базіль
Л.А.Приходько