Номер провадження: 11-кп/813/672/25
Справа № 498/1210/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
22.01.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 на вирок Великомихайлівського районного суду Одеської області від 24.04.2024 у кримінальному провадженні №42022162390000020 від 09.11.2022внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.11.2022 відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великокомарівка Великомихайлівського району Одеської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого Фрунзівським районним судом Одеської області 15.06.2022 за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 332 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Оскаржуваним вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 332 КК України та призначено покарання:
-за ч. 2 ст. 332 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі;
-за ч. 3 ст. 332 КК України у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 ( сім) років з конфіскацією майна.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Фрунзівського районного суду Одеської області від 15.06.2022 у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі та остаточно призначено ОСОБА_8 до відбуття покарання у виді 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахується з моменту його затримання, тобто з 04 червня 2023 року.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишено без змін - тримання під вартою.
Вироком також вирішено питання щодо скасування арешту та долі речових доказів.
Зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винним у тому, що у лютому 2023 року невстановлена досудовим розслідуванням особа, (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) запропонувала обвинуваченому ОСОБА_8 спільно з ним організувати незаконне переправлення осіб через державний кордон України на територію Республіки Молдова за грошову винагороду, на що обвинувачений ОСОБА_8 погодився. У подальшому останні розподілили між собою злочинні ролі, згідно яких невстановлена досудовим розслідуванням особа, (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) займалась підшуканням осіб, яким необхідно було потрапити за кордон поза межами пунктів пропуску, а обвинувачений ОСОБА_8 мав організувати їх зустріч на території Роздільнянського району Одеської області, перевезення вказаних осіб до власного будинку, розташованого в с. Новоолександрівка Роздільнянського району Одеської області, де забезпечити їх скритне перебування до моменту незаконного переправлення та очікувати подальших інструкції від невстановленої досудовим розслідуванням особи, (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), щодо часу та ділянки кордону на якій необхідно було незаконно переправити осіб.
У подальшому невстановлена досудовим розслідуванням особа, (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) підшукав через соціальні мережі та інтернет месенджери трьох осіб, яким необхідно було потрапити за кордон до Республіки Молдова, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Обговоривши суму грошової винагороди, невстановлена досудовим розслідуванням особа, (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) вказав їм очікувати на дзвінок від обвинуваченого ОСОБА_8 , який надасть їм подальші інструкції.
Надалі невстановлена досудовим розслідуванням особа, (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) надав контактні дані ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , обвинуваченому ОСОБА_8 та вказав йому організувати їх перевезення до власного будинку в с. Новоолександрівка Роздільнянського району Одеської області, після чого поставити до відома невстановлену досудовим розслідуванням особа, (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) та очікувати зручного часу для їх скритного, незаконного переправлення через Державний кордон України на територію Республіки Молдова, де їх очікуватиме невстановлена досудовим розслідуванням особа, (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження).
Так, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на організацію незаконного переправлення останніх через державний кордон України, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб спільно з невстановлена досудовим розслідуванням особа, (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, направлених на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, реалізуючи свій злочинний намір, будучи обізнаним на місцевості, діючи за вказівками невстановлена досудовим розслідуванням особа, (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), ОСОБА_8 10.02.2023 близько 14:30 год. Прибув на найманому автомобілі марки «OPEL VECTRA», зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_12 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_8 , до с. Новоборисівка Роздільнянського району Одеської області, де зустрів на станції залізничного вокзалу «Веселий Кут» ОСОБА_9 , який передав йому частину коштів в сумі 700 доларів США у якості грошової винагороди за організацію його незаконного переправлення через Державний кордон України. Після чого обвинувачений ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 , що вони відправляються на вказаному транспортному засобі у бік державного кордону України в напрямку Республіки Молдова для подальшого переправлення його через державний кордон. 10.02.2023 приблизно о 16.00 год. обвинувачений ОСОБА_8 доставив ОСОБА_9 до власного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де тимчасово поселив його та надав вказівку останньому очікувати подальших інструкцій щодо його незаконного переправлення через кордон.
В подальшому 13.02.2023 близько 10:40 год. Обвинувачений ОСОБА_8 прибув на найманому автомобілі марки «OPEL VECTRA», зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_12 , який не був обізнаний про злочинні наміри обвинуваченого ОСОБА_8 , до с. Новоборисівка Роздільнянського району Одеської області, де зустрів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які в подальшому передали ОСОБА_8 частину коштів в сумі 500 доларів США у якості грошової винагороди за організацію їх незаконного переправлення через Державний кордон України.
Після чого обвинувачений ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що вони відправляються на вказаному транспортному засобі у бік державного кордону України в напрямку Республіки Молдова для подальшого переправлення їх через державний кордон та вони вирушили до його власного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де останні мали тимчасово перебувати у його будинку та очікувати подальших інструкцій щодо їх незаконного переправлення через кордон.
У подальшому обвинувачений ОСОБА_8 мав доставити у пішому порядку з території власного домоволодіння ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до лінії державного кордону України в район прикордонного знаку 0449/03-0449/06 та перевести останніх через лінію Державного кордону України, де їх мав зустріти невстановлена досудовим розслідуванням особа, (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) та відвезти до найближчого населеного пункту на території Республіки Молдова, однак довести свій злочинний намір до кінця останні не змогли, у зв'язку із викриттям їх злочинного наміру працівниками ДПСУ.
Крім того в квітні місяці 2023 року, більш точного часу встановити не надалось можливим, обвинувачений ОСОБА_8 домовився з невстановленою в ході досудового розслідування особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), допомогти йому незаконно переправити громадянина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з території України на територію Республіки Молдова (Придністров'я) через лінію державного кордону України, поза пунктами пропуску на що останній погодився. Розподіливши між собою ролі, відповідно до яких: обвинувачений ОСОБА_8 , повинен був сприяти незаконному переправленню особи через державний кордон України, шляхом організації перевезення вищезазначеної особи з смт. Велика Михайлівка до с. Новоолександрівка Роздільнянського району Одеської області, та в подальшому з с. Новоолександрівка Роздільнянського району Одеської області безпосередньо переправити цю особу через державний кордон України, поза межами пунктів пропуску, останні приступили до реалізації свого злочинного наміру.
15.04.2023 більш точного часу встановити не надалось можливим, обвинувачений ОСОБА_8 , з метою виконання попередньої домовленості з невстановленою в ході досудового розслідування особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), виконуючи свою роль, спрямовану на реалізацію єдиного злочинного умислу щодо організації незаконного переправлення громадян через лінію державного кордону України, діючи умисно, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій попросив свого знайомого ОСОБА_15 , здійснити перевезення громадянина ОСОБА_14 з смт. Велика Михайлівка до с. Новоолександрівка Роздільнянського району Одеської області, на що останній погодився, таким чином підшукавши транспорт та водія, для здійснення злочину. При цьому ОСОБА_15 не був обізнаний про намір обвинуваченого ОСОБА_8 та невстановленою в ході досудового розслідування особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) у незаконному переправленні особи через державний кордон України.
Далі, 15.04.2023 обвинувачений ОСОБА_8 , використовуючи автомобіль марки «ВАЗ 2105, синього кольору, під керуванням ОСОБА_15 приблизно о 16:00 годинні прибув до смт. Велика Михайлівка Роздільнянського району Одеської області де біля готелю «Уют» зустрівся з ОСОБА_14 та у подальшому наказав відповідній особі сісти до автомобілю на якому прибув до зазначеного місця.
У подальшому, ОСОБА_14 підійшов до автомобіля та сів разом з обвинуваченим ОСОБА_8 до автомобіля марки «ВАЗ 2105, синього кольору, під керуванням ОСОБА_15 та вони попрямували до с. Нооолександрівка Роздільнянського району Одеської області, з метою подальшого незаконного перетину ОСОБА_14 державного кордону України, при цьому під час руху використовуючи засоби конспірації, пересуваючись по ґрунтовим дорогам, уникаючи центральних вулиць та шляхів сполучення.
15.04.2023 приблизно о 17.00 год. обвинувачений ОСОБА_8 доставив ОСОБА_14 до власного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де тимчасово поселив його та надав вказівку останньому очікувати подальших інструкцій щодо його незаконного переправлення через кордон.
У подальшому обвинувачений ОСОБА_8 мав доставити у пішому порядку з території власного домоволодіння ОСОБА_14 до лінії державного кордону України в район прикордонного знаку 0449/03-0449/06 та перевести останнього через лінію Державного кордону України, де їх мав зустріти невстановленою в ході досудового розслідування особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) та відвезти до найближчого населеного пункту на території Республіки Молдова, однак довести свій злочинний намір до кінця останні не змогли, у зв'язку із викриттям їх злочинного наміру працівниками ДПСУ.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції захисник ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу.
Доводи обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_8 показами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 наданих у судовому засіданні. Стороною обвинувачення не доведено факт передачі грошей обвинуваченому за організацію незаконного переправлення через державний кордон.
Просить вирок суду скасувати в частині визнання ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ч. 3 ст. 332 КК України та виправдати його.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу.
Доводи обґрунтовує тим, що судом допущено невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки судом не встановлено організатора злочину, факту передачі грошей обвинуваченому, не підтверджено факт спілкування зі свідками через соціальні мережи, покази свідків є припущеннями.
Вказує, що судом не надано оцінку наявності кваліфікуючої ознаки такої як вчинення злочину організованою групою осіб.
Також зазначає про недопустимість доказів у кримінальному провадженні у зв'язку з порушенням права на захист, оскільки його допит відбувся без участі захисника та фіксування допиту за допомогою аудіо - відеофіксації. Також при огляді його житла йому не забезпечили участь захисника.
Просить вирок суду скасувати. Також обвинувачений надав письмове клопотання про повторне дослідження доказів, а саме допитати свідків та дослідити письмові докази у кримінальному провадженні.
В запереченнях на апеляційну скаргу захисника, прокурор Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_17 зазначає, що вирок суду є законним, обґрунтованим та вмотивованим, судом належним чином досліджені докази у кримінальному провадженні, допитано свідків, покази яких узгоджуються між собою, та відповідають фактичним обставинам справи. Тому вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а вирок суду першої інстанції слід залишити без змін.
Обвинувачений ОСОБА_8 повідомлявся про дату та час судового засідання шляхом надсилання судового виклику до ДУ «Одеський слідчий ізолятор», проте клопотань про розгляд апеляційної скарги за його участі до апеляційного суду не надсилав.
За таких обставин апеляційний суд заслухавши думку прокурора та захисника, які не заперечували проти розгляду апеляційних скарг за відсутності обвинуваченого, у відповідності до положень ч. 4 ст. 405 КПК України вважав за можливе провести судовий розгляд за відсутності представників потерпілих та обвинуваченого.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника, яка підтримала апеляційні скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У судовому засіданні захисник підтримав клопотання обвинуваченого про повторне дослідження доказів та допит свідків у вказаному кримінальному провадженні.
Прокурор заперечував проти заявленого клопотання.
Частиною ч. 3 ст. 404 КПК України встановлено, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Тобто для повторного дослідження судом апеляційної інстанції обставин, встановлених під час кримінального провадження, кримінальний процесуальний закон визначає обов'язковою наявність (сукупність) як відповідного процесуального приводу (клопотання учасника судового провадження), так й однієї із закріплених у законі умов (неповнота дослідження зазначених обставин або наявність певних порушень у ході їх дослідження), які також можна розглядати як фактичну підставу для такого дослідження.
При цьому сама лише незгода учасника судового провадження з оцінкою певних конкретних доказів не може слугувати підставою для їхнього обов'язкового повторного дослідження (постанова Верховного Суду від 20 січня 2022 року (провадження №51-4667 км21).
Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові Великої Палати від 16 жовтня 2019 року (провадження №13-43кс19), під час апеляційного провадження повторне дослідження доказів є правом, а не обов'язком суду.
Відмова в задоволенні клопотання щодо повторного дослідження доказів свідчить не про порушення кримінального процесуального закону та неповноту досліджень доказів, а про відсутність аргументованих доводів щодо необхідності цих дій.
Заявляючи клопотання про повторне дослідження доказів, обвинувачений ОСОБА_8 посилався на те, що він не погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо досліджених доказів.
В даному випадку, на переконання апеляційного суду, аргументи обвинуваченого ОСОБА_8 про повторне дослідження доказів, фактично зводяться до його незгоди із правовою оцінкою, наданою судом першої інстанції в оскаржуваному вироку суду. При цьому сама лише незгода обвинуваченого з оцінкою певних конкретних доказів не може слугувати підставою для їхнього обов'язкового повторного дослідження.
Таким чином, колегія суддів не знаходить передбачених ч. 3 ст. 404 КПК України підстав для повторного дослідження доказів, у зв'язку з чим клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.
На думку апеляційного суду, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних в оскаржуваному вироку обставин підтверджується дослідженими у суді першої інстанції доказами, які у своїй сукупності є достатніми, допустимими, узгодженими між собою, зібрані у встановленому порядку і досліджені судом першої інстанції з дотриманням принципів повноти, всебічності та об'єктивності судового розгляду, яким надана належна правова оцінка.
Як вбачається з матеріалів провадження під час судового розгляду, судом першої інстанції допитані свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_11 , які надали чіткі та послідовні покази, які в свою чергу підтверджуються дослідженими доказами у справі, представлені стороною обвинувачення та які повністю підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненому ним кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2, 3 ст. 332 КК України, на підставі яких ухвалено обвинувальний вирок.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що точної дати він не пам'ятає, але приблизно в лютому 2023 року він в месенджері «Телеграм» знайшов телеграм канал для виїзду за кордон, оскільки він моряк і хотів виїхати за кордон. В месенджері «Телеграм» таких каналів було багато, та він знайшов одну людину у якої здається був нік « ОСОБА_28 » і яка відкликнулась. Він написав йому і той йому відповів, що може перевести його через кордон. Після цього через деякий час (скільки точно минуло днів він не пам'ятає) йому передзвонив цей чоловік і сказав, що сьогодні можна їхати. Він сів на електричку і повинен був доїхати до якогось городу, точної назви він не пам'ятає, знає, що це десь за ОСОБА_29 . Тоді з ним зв'язалась ця людина, як потім він зрозумів що це був ОСОБА_30 і сказав, що йому необхідно вийти на станції Веселий Кут. Коли він приїхав чекав і зустрів ще одного хлопця, який також хотів виїхати за кордон. Тоді вони вже разом чекали, щоб їм сказали, що далі робити, після цього з ним зв'язався ОСОБА_31 і сказав перейти до автобусної зупинки, коли підійшли там вони вже зустріли ОСОБА_32 . Під'їхала машина зеленого кольору марки «Opel», вони сіли в машину за кермом сидів ОСОБА_33 , на пасажирському сидінні сиділа його дружина, а позаду сидів ОСОБА_34 та його дружина у нього на колінах, цей другий чоловік який також хотів перетнути кордон його ім'я не пам'ятає та він. Всього в машині було шестеро людей. Після чого вони поїхали у центр Великої Михайлівки, випили каву і ОСОБА_31 сказав йому та другому чоловіку, який хотів перетнути кордон, що для того щоб їхати далі ще треба заплатити гроші. Але спочатку вони обговорювали, що інші гроші вони заплатять коли перейдуть кордон. Вони не погодились давати гроші і ОСОБА_34 почав комусь телефонувати, щоб вирішити це питання. Після цього їх відвезли до якогось будинку біля кладовища, а їх речі та документи залишились в машині і вони десь поїхали. В дворі цього будинку вони приблизно 3 години. Весь цей час ОСОБА_31 комусь дзвонив, щось вирішував і вони пішли вже пішки до іншого будинку, ОСОБА_31 пішов з ними, а його дружина пішла до магазину, щось купити на стіл. Після цього вони прийшли до будинку, сиділи випивали, ОСОБА_31 пригостив їх, а потім лягли спати, десь біля 24:00 год, а може і пізніше вже не пам'ятає. Ночували вони у будинку родички ОСОБА_32 у ОСОБА_35 . Після цього на ранок біля 11:00 год. приїхав ОСОБА_33 на цій же машині, тоді ОСОБА_34 сказав, що їм все одно прийдеться давати гроші, у нього з собою не було готівки, тому він гроші не давав. За нього погодився дати гроші той інший чоловік який також хотів перетнути кордон. Після цього вони сідали в машину і поки він сідав побачив як цей другий чоловік дав ОСОБА_36 конверт, але саме грошей він не бачив. Після цього вони поїхали забрали якісь запчастини в центрі Великої Михайлівки, а після розвернулися і поїхали по полю і коли їхали їх зупинили та затримали працівники прикордонної служби і після цього поїхали до ОСОБА_37 , був ще третій чоловік. Коли їх затримали за кермом був ОСОБА_33 . Його переправлення через кордон мало коштувати 4-5 тис. доларів США, які він мав сплатити після переходу кордону України з Молдовою. Тарасу треба було віддати 10 000, 00 грн. і за нього цю суму погодився віддати той інший чоловік який з ним намагався перетнути кордон. Конверт з грошима передали обвинуваченому ОСОБА_36 , перед тим як їхати на кордон.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив, що точної дати він не пам'ятає, приблизно це було в квітні 2023 року до нього прийшов ОСОБА_34 і запропонував поїхати до Великої Михайлівки, йому як раз треба було до ОСОБА_38 і він погодився і поїхав з ним, ОСОБА_31 є його сусідом через город. До ОСОБА_38 вони їхали на машині зеленого кольору марки «Opel» і за кермом був його брат ОСОБА_33 . Коли приїхали до Великої Михайлівки він вийшов з машини і пішов по своїх справах. Потім замітив, що ОСОБА_31 розмовляв по телефону з кимось і до нього підійшла якась людина вони про щось говори, але про що він не знає, оскільки він відійшов. Потім з тою ж людиною з якою приїхали до Великої Михайлівки вертались назад і по дорозі заїхали до Великокомарівки до родича ОСОБА_32 , але він не знає як його звати. Потім з цим же родичем поїхали назад до Великої Михайлівки і знову ОСОБА_31 зустрівся з тим же чоловіком, який виявився ухилянтом, вони знову про щось поговорили і поїхали назад без ухилянта до Великокомарівки до родича ОСОБА_32 , побули у нього в гостях і потім вже повернулись в с. Новоолександрівка, він пішов додому і ліг спати. Потім вночі йому подзвонив ОСОБА_31 , тоді він прийшов до нього додому у ОСОБА_32 вдома був той чоловік з яким розмовляв ОСОБА_31 і вони були в нетверезому стані, там зав'язалась бійка між ОСОБА_39 та його братом ОСОБА_40 . Після бійки його брат ОСОБА_33 пішов додому, там знаходився цей чоловік ухилянт, який попросив відвезти його кудись звідти і він відвіз його до сіновалу. Потім йому передзвонив ОСОБА_31 і він знову привіз цю особу до ОСОБА_32 і вже потім пішов додому.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що в месенджері «Телеграм» він знайшов телеграм канал для перетину кордону. Після чого з ним вийшли на зв'язок, він приїхав до м. Одеса і чекав сигналу коли треба буде їхати. 07 квітня йому прийшло повідомлення, в якому було вказано, що йому треба їхати до Великої Михайлівки і він приїхав туди на автобусі. Після чого він переночував у готелі «Уют». 09 квітня 2024 року ОСОБА_34 разом зі своє дружиною зустріли його біля готелю «Уют» який знаходиться у Великій Михайлівці. Йому спочатку сказали чекати біля зупинки навпроти готелю. ОСОБА_34 сказав, що повинна приїхати якась там машина. Потім приблизно через 1-1,5 год. ОСОБА_31 приїхав за ним сам і забрав його та повіз до себе додому в с. Новоолександрівка, вони повинні були дочекатися до 22-23 год. і перейти кордон України. З будинку в с. Новолександрівка вийшли він, ОСОБА_34 і його дружина і пішли в напрямку с. Шибка, ОСОБА_34 перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння, вони йшли, коли перейшли лінію кордону він сказав своїй дружині, що вона там вже була і вона зможе довести його і там за кордоном його зустріне його вітчим, але вони пройшли буквально 100 метрів після чого вибігли працівники розвідки і затримали їх. В той день ОСОБА_34 вживав спиртні напої разом зі своєю дружиною. На руки він віддав ОСОБА_41 гроші в розмірі 500 доларів США, купюрами по 100 доларів, для страховки та скинув 150 доларів на картку його дружини, для того щоб доїхати з Великої Михайлівки до с. Новоолександрівка, начебто через блокпости, решту грошей він повинен був перевести на крипто гаманець, коли вже перейде кордон.
Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_34 є його сином, точної дати він не пам'ятає, до нього ввечері прийшов ОСОБА_31 і сказав , що треба відвезти його дружину з дітьми до Великої Михайлівки, він відповів, що не може відвезти і сказав ОСОБА_36 , щоб той йшов до таксиста і ОСОБА_31 пішов до таксиста.
Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснив, що точної дати він не пам'ятає, в 2023 року році до нього передзвонив ОСОБА_34 і попросив відвести його та ОСОБА_42 до ОСОБА_43 , оскільки він є таксистом. Вони сіли та поїхали до Великої Михайлівки. Коли приїхали, ОСОБА_31 вийшов біля нового Універмагу, а вони з ОСОБА_44 поїхали на заправку. Потім коли вже повернулись ОСОБА_34 разом з клієнтом стояли біля магазину автозапчастин, який знаходиться біля площі, вони випили кави, сіли до машини та поїхали спочатку до нього додому там вони випили по склянці вина, потім коли він відвіз до нього додому, а ОСОБА_32 до нього. Але коли він вже розвертався, щоб їхати до себе додому до нього підійшла дружина ОСОБА_32 і сказала, що заплатить йому гроші і щоб він їх знову відвіз до Великої Михайлівки за продуктами. Вони під'їхали до магазину «Универсам» і ОСОБА_45 разом з дружиною пішли до магазину, після чого вони вийшли з пакетами з магазину і до них підійшов якийсь хлопець, дружина ОСОБА_32 сказала, що це її родич. Вони сіли до машини і він відвіз їх додому.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що в месенджері «Телеграм» він спілкувався з якимось чоловіком, він казав, що може перевести через кордон України поза межами пункту пропуску. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_34 і вони домовились про те скільки це буде коштувати та куди треба буде під'їхати. Одразу домовились, що всю суму він не буде давати, але якусь частину треба буде віддати одразу, десь 700 доларів США. Йому повідомили, що треба сісти на поїзд і доїхати до якоїсь станції, назву він вже не пам'ятає і що там його зустріне ОСОБА_34 . В певний день, точної дати він не пам'ятає, він сів на поїзд та приїхав, ОСОБА_31 зустрів його. В машині марки «Opel» на якій вони їхали знаходились ОСОБА_33 та ОСОБА_31 , він передав ОСОБА_41 гроші в сумі 700 доларів США і вони доїхали спочатку до ЦУМу у Великій ОСОБА_46 , оскільки у них там були якісь справи. Після чого вони приїхали до ОСОБА_47 додому і там він пробув три-чотири дні, у нього вдома була дружина та двоє неповнолітніх дітей. В останній день ОСОБА_45 виїжджав ще за двома чоловіками які також хотіли перетнути кордон України і коли він вже повертався з цими двома чоловіками до себе додому їх затримали прикордонники саме за місцем проживання ОСОБА_47 . Після переводу його за кордон України він повинен був віддати ОСОБА_45 ще 2,5 тис. доларів США, а решту суми вже потім перевести на карту.
Свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_22 пояснили в судовому засіданні про те, що точної дати вони не пам'ятають, їх було запрошено в якості понятих під час проведення слідчих дій.
Свідок ОСОБА_21 пояснив в судовому засіданні про те, що ОСОБА_47 він знає дуже давно, знає що ОСОБА_48 проживає з його матір'ю за кордоном, його запрошено було в якості понятого при проведенні слідчих дій.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснив, що він є військовослужбовцем і проходить службу в ДПС України, в квітні місяці можливо це було 16 числа йому подзвонив ОСОБА_49 , що тут є ухилянт і його збираються переправити за кордон і на нього хочуть повісити, що він причетний до цієї справи. Після чого він повідомив про це начальника застави «впс». Через деякий час він повторно подзвонив начальнику і він повідомив, що там іде процедура затримання. ОСОБА_50 повідомив, що ОСОБА_30 хоче його підставити, нібито це він переправляє людей через державний кордон поза пунктами пропуску.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснив, що знає ОСОБА_47 давно, коли він приїхав в село він проживав в будинку своєї матері зі своєю дружиною та дітьми.
Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснив про те, що точної дати він не пам'ятає до нього прийшов співробітник поліції та показував фотографії двох чоловіків, про чоловіка на першому фото він одразу сказав, що він його ніколи не бачив, а про друге фото він сказав, що цього чоловіка він бачив в ОСОБА_51 .
Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_34 це його сусід, він ріс, жив поряд з ним, відносини у нього з ОСОБА_52 нормальні. Де зараз знаходяться його родичі він не знає.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснив про те, що вона чула в селі, що ОСОБА_34 водить людей через кордон України, так говорили люди. Знає, що ОСОБА_31 побився з ОСОБА_53 , оскільки вона проживає по сусідству. Та бачила родичів жінки обвинуваченого на коняці.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив про те, що точної дати він не пам'ятає, його колишня дружина дала йому номер телефона людини, яка вже перейшла кордон, це було на початку лютого 2023 року. В подальшому він в телефонному режимі спілкувався з особою на ім'я ОСОБА_54 який за допомогою невідомої йому особи перетнув державний кордон України, при спілкуванні він дізнався деталі перетину кордону, а саме скільки коштує дана послуга, приблизно скільки часу займає перетин кордону. В ході розмови він дізнався ціну за дану послугу, зі слів ОСОБА_55 ця послуга коштувала 5000 доларів США. В кінці січня 2023 року з ним зв'язалась невідома особа, записана в телеграмі «Нік», в ході розмови він зрозумів, що це особа з приводу консультації по перетину державного кордону України поза межами пункту пропуску. Під час спілкування він дізнався ціну за цю послугу, яка коштувала 4500 доларів США та було обмірковано приблизно дату відправлення за кордон поза межами пункту пропуску та встановлено місце, звідки здійснюється переправлення до кордону, він планував перетнути кордон на початку лютого місяця 2023 року. В подальшому на початку 3-4 лютого 2023 року він зв'язався з особою, яка організовує перетин через державний кордон України та повідомив що, планує 09.02.2023 року вирушити на потязі з м. Чернівці до м. Одеси на що він сказав, що коли він приїде до м. Одеси він повинен повідомити. Наступного дня він прибув до м. Одеси та відразу написав в телеграмі особі «Нік» та повідомив, що він прибув до м. Одеси та запитав коли його будуть відправляти до кодону для подальшого перетину. Через деякий час він отримав сповіщення від особи «Нік» про те, що він планує відправку 10.02.2023 року. Після чого через додаток «Вайбер» йому зателефонувала невідома йому особа та проінформувала, що відправка відміняється за наявності перешкоди та перевірок, яких саме він не зрозумів. 12.02.2023 року ця ситуація знову повторилась і він ніяк не міг вирушити з м. Одеси до державного кодону України. Після чого «Нік» запропонував інший спосіб перетину кордону та зазначив як саме йому діяти та сказав придбати білети на електропотяг сполученням «Одеса-Балта», після чого повідомив, що з ним зв'яжеться особа та зазначить йому де саме на якій станції йому потрібно буде вийти. 13.02.2023 року він виїхав з м. Одеси та доїхав до станції «Веселий Кут». Після чого з ним зв'язався ОСОБА_34 і повідомив, що він затримується та сказав зачекати на нього в барі. Через 5 хвилин йому написав ОСОБА_34 і сказав, що він вже на місці. Під'їхав автомобіль зеленого кольору марки «Opel» в цьому автомобілі був ОСОБА_34 , ОСОБА_33 і ще якась дівчина, та до машини підійшов ще один чоловік вони сіли в машину та поїхали, через деякий час вони зупинились, ОСОБА_33 з дівчиною вийшли по своїм справам, а ОСОБА_31 пересів на переднє сидіння та розповів йому та ще одному чоловіку який сідав разом з ним до машини, що їм потрібно віддати ОСОБА_36 по 250 доларів США для подальшого проїзду кордону України, але вони не погодились, оскільки такої домовленості не було. Тоді вони всі разом поїхали до якогось домоволодіння. Після чого ОСОБА_34 повідомив їм, що 14.02.2023 року за ними приїде ОСОБА_33 , який забирав їх зі станції «Веселий Кут» та відвезе до с. Новоолександрівка. 14.02.2023 року біля 10:00 год. приїхав ОСОБА_33 разом з його дружиною, яка сиділа на передньому сидінні та він разом з тим хлопцем який також хотів перетнути кордон, а також ОСОБА_52 сіли в автомобіль. Після чого ОСОБА_31 почав говорити, що все одно потрібно заплатити йому по 250 доларів США, щоб вони доїхали до кордону. Тоді він дав гроші в сумі 500 доларів США за себе та другого хлопця, ОСОБА_41 . По дорозі вони зупинились в центрі смт. Велика Михайлівка та ОСОБА_33 з ОСОБА_39 вийшли з автомобіля та їх не було приблизно 10 хв. Після чого вони почали прямувати грунтовою дорогою в напрямку с. Новоолександрівка для подальшого перетину кордону поза межами пунктів пропуску, де їм мав допомогти ОСОБА_8 .. Коли вони рухались по грунтовій дорозі то транспортний засіб на якому вони їхали зупинили працівники прикордонної служби та їх затримали.
Також вина обвинуваченого ОСОБА_8 підтверджується, зокрема:
-протоколом огляду предмету від 14.02.2023, з фото таблицями з якого вбачається, що огляд проводиться відносно предмета, а саме мобільного телефону марки «Samsung Galaxy А 31» синього кольору без паролю телефону, imei 1 НОМЕР_2 , imei 2 НОМЕР_3 без паролю sim картки, з абонентським номером мобільного оператора ПрАТ « Київстар» НОМЕР_4 в робочому стані. (т.1 а.с.57-60);
-протоколом огляду предмету від 14 лютого 2023 року з фото таблицями з якого вбачається, що предметом огляду є автомобіль марки «Opel Vectra», зеленого кольору д.н.з. НОМЕР_1 . (т.1 а.с.62-65);
-протоколом огляду предмету від 14.02.2023 з фото таблицями з якого вбачається, що предметом огляду є мобільний телефон марки «TECNO POP 4 LTE», із номером сім-картки стільникового зв'язку НОМЕР_5 (т.1 а.с.67-72);
-постановою про визнання предмету речовим доказом і залучення його до кримінального провадження від 14.02.2023, з якої вбачається, що вилучене майно в ході огляду у вигляді мобільного телефону «TECNO POP 4 LTE» із номером сім карти стільникового зв'язку НОМЕР_5 , визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження №42022162390000020 від 09.11.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (т.1 а.с.73-74);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 16.02.2023 року, фото таблицями з якого вбачається, що ОСОБА_9 показує на ст. Веселий Кут де його зустрів ОСОБА_8 , після чого ОСОБА_9 показує місце де знаходився автомобіль в якій він сів. Потім ОСОБА_9 показує на магазин «Універсам» де вони знаходились, після чого ОСОБА_9 показує на домоволодіння де він знаходився декілька діб, щоб в подальшому перетнути кордон (т.2 а.с.23-29);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.02.2023, з якого вбачається, що на запитання чи впізнає він когось з осіб зображених на фотознімках ОСОБА_9 заявив, що впізнає на фото № 3 чоловіка на ім'я ОСОБА_31 , який 10.02.2023 року зустрів його в с. Новоборисівка біля станції Веселий Кут та повинен був переправити через державний кордон поза межами пункту пропуску. Ознаками за якими особа впізнала особу є зовнішній вигляд, риси обличчя, борода, одягу, стрижка на голові. (т.2 а.с.30-32);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 16.02.2023, з фото таблицями, з якого вбачається, що ОСОБА_10 показує на ст. Веселий Кут де його зустрів ОСОБА_8 , потім ОСОБА_10 показує на домоволодіння куди спочатку їх привезли, де знаходились ОСОБА_56 та ОСОБА_57 . Після чого ОСОБА_10 показує на домоволодіння де він перебував на протязі доби до того як їх повезли до кордону, а також показує місце де їх зупинили працівники прикордонної служби та затримали (т.2 а.с.33-39);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.02.2023 року з якого вбачається, що на запитання чи впізнає він когось з осіб зображених на фотознімках ОСОБА_10 заявив, що впізнає на фото № 4 чоловіка на ім'я ОСОБА_31 , який 13.02.2023 року зустрів його в с. Новоборисівка біля бару та повинен був переправити через державний кордон поза межами пункту пропуску. Ознаками за якими особа впізнала особу є зовнішній вигляд, загальні риси обличчя, борода, одяг, стрижка на голові (т.2 а.с.40-42);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 16.02.2023 року, з фото таблицями, з якого вбачається, що ОСОБА_11 , показує на ст. Веселий Кут де його зустрів ОСОБА_8 , після чого ОСОБА_11 показує на домоволодіння куди спочатку їх привезли, де знаходились ОСОБА_56 та ОСОБА_57 , а потім показує на домоволодіння де він перебував на протягом доби до того як їх повезли до кордону. Після чого він показує на місце де їх зупинили працівники прикордонної служби та затримали (т.2 а.с.43-50);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.02.2023 року з якого вбачається, що на запитання чи впізнає він когось з осіб зображених на фотознімках ОСОБА_11 заявив, що впізнає на фото №2 чоловіка на ім'я ОСОБА_31 , який 13.02.2023 року, зустрів його в с. Новоборисівка біля бару та повинен був переправити через державний кордон поза межами пункту пропуску. Ознаками за якими особа впізнала особу є зовнішній вигляд, загальні риси обличчя, борода, одяг, стрижка на голові (т.2 а.с.51-53);
-протоколом огляду предмету від 17.02.2023, з фото таблицями з якого вбачається, що об'єктом огляду є мобільний телефон марки «Iphone-X», білого кольору,
Imei1: НОМЕР_6 з сім картою мобільного оператора «Kyivstar», номер телефону НОМЕР_7 , котрий належить громадянину України ОСОБА_10 (т.3 а.с.6- 10);
-протоколом огляду предмету від 18.02.2023, з фото таблицями з якого вбачається, що об'єктом огляду є мобільний телефон марки «Tecno Pop 4 LTE», сірого кольору, Imei1: НОМЕР_8 , Imei2: НОМЕР_9 з сім картою мобільного оператора «Kyivstar», номер телефону НОМЕР_5 , котрий належить громадянину України ОСОБА_8 (т.3 а.с.11-44);
-протоколом огляду предмету від 17.02.2023 з фото таблицями з якого вбачається, що об'єктом огляду є мобільний телефон марки «Samsung -113», червоного кольору, Imei1: НОМЕР_10 , Imei2: НОМЕР_11 з сім картою мобільного оператора «Kyivstar», номер телефону НОМЕР_12 , котрий належить громадянину України ОСОБА_58 (т.3 а.с.45-47);
-протоколом огляду предмету від 17.02.2023 з фото таблицями з якого вбачається, що об'єктом огляду є мобільний телефон марки «Xiaomi Mi A3», сірого кольору, Imei1: НОМЕР_13 , Imei2: НОМЕР_14 з сім картою мобільного оператора «Kyivstar», номер телефону НОМЕР_15 та сім картою мобільного оператора «ВФ Україна» номер телефону НОМЕР_16 , котрий належить громадянину України ОСОБА_11 (т.3 а.с.48-54);
-протоколом огляду предмету від 17.02.2023, з фото таблицями з якого вбачається, що об'єктом огляду є мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S10», сірого кольору, Imei1: НОМЕР_17 , Imei2: НОМЕР_18 з сім картою мобільного оператора « Life», номер телефону НОМЕР_19 котрий належить громадянину України ОСОБА_59 (а.с.55-60, т. 3)
-протоколом огляду предмету від 17.02.2023 з фото таблицями з якого вбачається, що об'єктом огляду є мобільний телефон марки «Samsung», червоного кольору, Imei1: НОМЕР_20 , Imei2: НОМЕР_21 з сім картою мобільного оператора « IDC», номер телефону НОМЕР_22 та « Kyivstar» НОМЕР_23 , котрий належить громадянці України ОСОБА_60 (т. 3 а.с.61);
-матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та постановою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 21 лютого 2023 року про притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу (т.3 а.с.62-77);
-матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та постановою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 21 лютого 2023 року про притягнення ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу (т.3 а.с.78-93);
-матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та постановою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 21 лютого 2023 року про притягнення ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу (т.3 а.с.94-109);
-протоколом огляду місця події від 16.04.2023 з фототаблицями (т.3 а.с.110-113);
-протоколом огляду місця події від 16.04.2023 з фототаблицями (т. 3 а.с.114-118);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 16.04.2024 з фото таблицями, з якого вбачається, що ОСОБА_14 показує на готель «Уют», де він перебував перед тим, як його забрав ОСОБА_8 , також він показує де знаходився автомобіль в який він повинен був сісти, як йому сказав ОСОБА_8 та на якому вони тікали. Крім того, ОСОБА_14 показує на домоволодіння ОСОБА_8 в якому він знаходився, після чого показує на домоволодіння куди його привіз ОСОБА_8 та в якому він ночував. Також ОСОБА_14 показує на приміщення сіновалу куди його відвів ОСОБА_61 та показав де він знаходився, а саме в приміщенні сіновалу куди його привів ОСОБА_61 . Також ОСОБА_62 показує в напрямку державного кордону куди його вів ОСОБА_61 , крім того ОСОБА_14 показує на с. Новоолександрівку звідки його вів ОСОБА_61 в напрямку державного кордону (т.3 а.с.119-127);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.02.2023 з якого вбачається, що на запитання чи впізнає він когось з осіб зображених на фотознімках ОСОБА_14 заявив, що впізнає на фото № 3 чоловіка на ім'я ОСОБА_31 , який 15.04.2023 року зустрів його разом з жінкою на ім'я ОСОБА_57 біля готелю «Уют» в смт. Велика Михайлівка, які повинні були його переправити через державний кордон поза межами пункту пропуску. Ознаками за якими особа впізнала особу є зовнішній вигляд, загальні риси обличчя (т.3 а.с.128-130);
-постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 16.04.2023, з якої вбачається, що мобільний телефон марки « Huawei P smart 2021», зеленого кольору, Imei1: НОМЕР_24 , Imei2: НОМЕР_25 з сім картою мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_26 та мобільний телефон марки «Iphone 11Pro" Imei1: НОМЕР_27 та Imei 2: НОМЕР_28 з сім картою мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_29 , які належать та якими користується ОСОБА_18 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12023162390000260 від 16.04.2023 (т.3 а.с.131-132);
-постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 16.04.2023, з якої вбачається, що мобільний телефон марки «Motorola E 13», синього кольору, Imei1: НОМЕР_30 , Imei2: НОМЕР_31 з сім картою мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_32 та з сім карткою мобільного зв'язку « ВФ Україна» НОМЕР_33 , який належить та яким користується ОСОБА_14 , визнати речовим доказом у кримінальному провадженні №12023162390000260 від 16.04.2023 року (т.3 а.с.135-136);
-протоколом огляду предмету від 27.04.2023 з фото таблицями з якого вбачається, що об'єктом огляду є мобільний телефон марки «Motorola E13», синього кольору, Imei1: НОМЕР_34 , Imei2: НОМЕР_35 з сім картою мобільного оператора «Kyivstar», номер телефону НОМЕР_36 та з сім картою мобільного оператора «ВФ України » НОМЕР_33 , котрий належить громадянці України ОСОБА_14 (т.3 а.с.143-149);
-протоколом огляду предмету від 27.04.2023 з фото таблицями з якого вбачається, що об'єктом огляду є мобільний телефон марки «Motorola E13», синього кольору, Imei1: НОМЕР_27 , Imei2: НОМЕР_28 з сім картою мобільного оператора «Kyivstar», номер телефону НОМЕР_29 , котрий належить громадянину України ОСОБА_18 (т.3 а.с.150-158);
-матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_14 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та постановою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 18 квітня 2023 року про притягнення ОСОБА_14 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу (т.3 а.с. 159-164);
-протоколом огляду предмета від 28.04.2023, з якого вбачається, що об'єктом огляду є мобільний телефон марки «Huawei p smart 2021" чорного кольору, Imei1: НОМЕР_37 , Imei2: НОМЕР_25 з сім картою мобільного оператора « Київстар» номер телефону НОМЕР_26 котрий належить громадянину України ОСОБА_8 (т.3 а.с.166-171);
-звітом за результатами оперативного кримінального аналізу від 14.07.2023 (т.4 а.с.2-18);
-звітом за результатами оперативного кримінального аналізу від 26.07.2023 (т.4 а.с.22-50);
-протоколом огляду місця події з фототаблицями від 08.05.2023 (т.4 а.с.53-58);
-протоколом огляду місця події з фототаблицями від 08.05.2023 (т.4 а.с.59-66);
-протоколом огляду предмета від 02.08.2023, з якого вбачається, що об'єктом огляду є мобільний телефон марки «ZTE Blade A 51» синього кольору, Imei1: НОМЕР_38 , Imei2: НОМЕР_39 з сім картою мобільного оператора « Київстар» номер телефону НОМЕР_40 котрий належить громадянину України ОСОБА_12 (т.4 а.с.85-89).
Оцінюючи вищезазначені докази, всупереч доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить висновку про те, що всі досліджені у суді першої інстанції докази є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що вина ОСОБА_8 в інкримінованих йому злочинах підтверджується показами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , наданих ними в судовому засіданні, що саме ОСОБА_8 надавав їм поради та організовував для них незаконний перетин кордону, та саме ОСОБА_8 вони передавали грошові кошти.
Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_8 підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме протоколами огляду предмету від 17.02.2023, відповідно до яких об'єктами огляду є мобільні телефони, які належать ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , з фото листування в месенджері «Whats App» з яких вбачається участь ОСОБА_8 в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, та надання порад для реалізації його злочинних дій, та іншими письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти однозначного висновку про те, що вина у вчинені інкримінованого ОСОБА_8 злочину доведена в повному обсязі і знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що районний суд повно, всебічно та об'єктивно дослідив зібрані органами досудового розслідування докази, дав їм належну правову оцінку, на підставі чого прийшов до обґрунтованих висновків по суті обвинувачення, з якими погоджується й апеляційний суд, у зв'язку з чим вважає доводи апеляційних скарг про відсутність доказів доведеності вини ОСОБА_8 безпідставними.
Колегія судів розцінює не визнання ОСОБА_8 своєї вини у вчиненні даних кримінальних правопорушень як спосіб захисту та спробу уникнути кримінальної відповідальності.
Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченого про порушення його права на захист, оскільки його допит відбувся без участі захисника та фіксування допиту за допомогою аудіо - відеофіксації та при огляді його житла йому не забезпечили участь захисника, апеляційний суд зазначає наступне.
Що стосується проведення огляду його домоволодіння без участі захисника, то як вбачається з протоколу огляду місця події від 08.05.2023 за участю понятих, слідчим із застосуванням цифрової фотокамери Canon проведено огляд місцевості на відстані 1200 м. від домоволодіння, де мешкає ОСОБА_8 , де розташований державний кордон України, також на фото зафіксовано загальний вигляд будинку ОСОБА_8 (т.3 а.с.53-58).
Крім того згідно з протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_63 від 04.06.2023 за участю понятих було сповіщено про його затримання органу, уповноваженому законом на надання безоплатної вторинної правової допомоги у Одеській області та роз'яснено ОСОБА_8 мати захисника, про що свідчить його підпис у протоколі (т.3 а.с.74-77).
Проте будь яких клопотань про надання йому правової допомоги, останнім не заявлялось.
Під час досудового розслідування захист ОСОБА_64 здійснював захисник ОСОБА_7 , яка також брала участь під час судового розгляду.
Відповідно до діючого КПК України участь захисника за винятком випадків передбачених ст. 52 КПК України, під час проведення огляду та допиту у якості підозрюваного не є обов'язковою, як і фіксація таких слідчих дій за допомогою технічних засобів.
Під час розгляду судом першої інстанції обвинувачений ОСОБА_8 жодних клопотань щодо порушення його права на захист під час досудового розслідування не заявляв.
Таким чином, посилання апеляційної скарги на порушення права на захист обвинуваченого не знайшли свого підтвердження, оскільки після проведення першочергових слідчих дій, відбулося повідомлення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо надання захисника обвинуваченому та того ж дня центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги обвинуваченому було призначено захисника. Разом з тим, обвинуваченому буди роз'ясненні положення ст. 208 КПК України, що підтверджується фактом ознайомленням ОСОБА_8 з протоколом затримання, в якому міститься його особистий підпис про ознайомлення.
Доводи, викладені в апеляційних скаргах сторони захисту та матеріали кримінального провадження не містять вказівки на порушення судом першої інстанцій при розгляді провадження норм кримінального процесуального закону, які ставили би під сумнів обґрунтованість прийнятого рішення.
Разом з тим, вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_8 суд першої інстанції враховував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Погоджуючись з позицією суду першої інстанції, колегія суддів враховує також усталену практику Верховного Суду, згідно якої визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Апеляційний суд вважає, що призначене покарання за своїм видом і розміром є законним, достатнім, співрозмірним, справедливим та призначене у відповідності до вимог ст. 50 та 65 КК України.
Таким чином колегія суддів не виявила допущених істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону під час розгляду справи та постановлення вироку суду, а тому вважає, що постановлений по справі вирок відносно ОСОБА_8 є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування або зміни за результатами апеляційного розгляду не встановлено.
Враховуючи наведене апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуваний вирок суду першої інстанції ухвалено з дотримання принципу повноти, об'єктивності та всебічності розгляду справи, висновки суду ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, а призначене обвинуваченому покарання відповідає тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та даним про його особу.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, у відповідності з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника залишити без задоволення, а оскаржуваний вирок суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 370, 404, 405, 407, 409, 419, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Великомихайлівського районного суду Одеської області від 24.04.2024 у кримінальному провадженні №42022162390000020 від 09.11.2022внесеному до ЄРДР 09.11.2022 відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ч. 3 ст. 332 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, протягом цього ж строку з моменту отримання копії ухвали.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4