17.02.25
33/812/75/25
17 лютого 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Куценко О.В.,
за участю секретаря Пшеняк М.В.,
особи відносно якої закрито
адміністративне провадження ОСОБА_1 ,
захисника Саченко А.П.,
потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на постанову судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 10 січня 2025 року, якою щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Чонгар Генічеського району Херсонської області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , працюючого агрономом в фермерському господарстві,
- провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 148390 від 21 листопада 2024 року, 22 жовтня 2024 року о 12 годині 30 хвилин в приміщенні селищної ради на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин агропромислового комплексу, охорони природного середовища, громадянин ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство відносно депутатів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а саме висловлювався образливими та нецензурними словами на їх адресу, чим порушив громадський порядок та спокій останніх.
Постановою суду провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Потерпілий ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду та винести нову постанову, якою притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
На думку апелянта, суд прийняв незаконне та необґрунтоване рішення.
Зазначає, що суд дійшов невірного висновку щодо відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Також апелянт зазначає, що протокол працівниками поліції складено 21 листопада 2024 року, через місяць після фактичного вчинення правопорушення, тільки тому, що працівниками поліції з 22 жовтня 2024 року по 21 листопада 2024 року проводилась перевірка за заявами потерпілих і висновки цієї перевірки були сформовані в Довідці від 21.11.2024 року. В цей же день працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 148390 від 21 листопада 2024 року, а отже в межах строку, передбаченого ч.2 ст.254 КУпАП.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддею зазначені вимоги закону при розгляді справи стосовно ОСОБА_1 виконані в повному обсязі.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано закрив провадження щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАД № 148390 від 21 листопада 2024 року, 22 жовтня 2024 року о 12 годині 30 хвилин в приміщенні селищної ради на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин агропромислового комплексу, охорони природного середовища, громадянин ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство відносно депутатів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а саме висловлювався образливими та нецензурними словами на їх адресу, чим порушив громадський порядок та спокій останніх. (а.с. 1).
Як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 вину не визнавав. В суді апеляційної інстанції зазначав, що між ним та ОСОБА_2 існує конфлікт з політичних мотивів, який проявився сваркою між ним та депутатом селищної ради ОСОБА_2 з приводу вирішення земельних питань в приміщенні селищної ради.
Як слідує з пояснень потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , наданих в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 22 жовтня 2024 року спочатку на засіданні постійної комісії, а потім і на сесії селищної ради ображав їх нецензурною лайкою та грубо висловлювався на їх адресу.
Судом першої інстанції також було досліджено письмові пояснення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 01 листопада 2024 року, з яких не вбачається, що ОСОБА_1 ображав потерпілих нецензурною лайкою на засіданні постійної комісії Березнегуватської селищної ради, яке відбулося 22 жовтня 2024 року
Тобто факт вчинення ОСОБА_1 саме хуліганських дій, не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції вважає, що допитавши свідків та дослідивши всі наявні в матеріалах провадження докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що слід закрити провадження у справі з причини відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо того, що судом першої інстанції безпідставно визнано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 148390 від 21 листопада 2024 року, таким, що суперечить вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП не є слушними.
Протокол про адміністративне правопорушення - це комплексне джерело доказової інформації. Однак він набуває значення доказу в таких випадках, коли: по-перше, протокол складений уповноваженою на те посадовою особою; по-друге, складений не пізніше термінів, передбачених для накладення адміністративного стягнення; по-третє, зміст протоколу відповідає усім вимогам, передбаченим коментованою статтею.
Так, відповідно до частини 2 статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В порушення вказаних вище вимог частини 2 статті 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 148390 було складено 21 листопада 2024 року, тоді, як можливе правопорушення мало місце 22 жовтня 2024 року і станом на дату складання протоколу уповноваженій особі, яка склала цей протокол, було відомо про особу, яка могла вчинити правопорушення.
Складання даного протоколу про адміністративне правопорушення відбулось через значний проміжок з моменту вчинення правопорушення, виявлення особи, яка його вчинила, а тому слід вважати дії уповноваженої посадової особи непослідовними, оскільки належним було б складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення не пізніше двадцяти чотирьох годин після його виявлення та закріплення відповідних доказів про їх вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Чинним законодавством не передбачено будь-яких випадків зволікання у часі оформлення протоколів у подібних справах, у зв'язку із чим складання протоколу через значний проміжок часу від дати виявлення правопорушення є недопустимим та не відповідає принципу законності.
Окрім цього, в адміністративному протоколі відсутній підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та відсутні підтвердження про вручення ОСОБА_1 копії складеного протоколу під розписку.
Твердження апелянта, щодо того, що працівниками поліції до 22.11.2024 р. проводилась перевірка відомостей, зазначених в протоколі, для притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, не знайшли свого підтвердження матеріалами провадження.
За наведеного, сам по собі складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП, не може бути визнаний належним та допустимим доказом в цій справі в розумінні статті 251 КУпАП, в частині підтвердження факту вчинення особою певних діянь, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а викладені у ньому обставини повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.
В постанові КАС ВС від 08.07.2020 року (справа № 463/1352/16-а) вказано, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.
Із врахуванням положень і тлумачень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення.
Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості, передбаченого статтею 62 Конституції України, згідно з якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
У відповідності до статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно статті 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку.
В статті 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З врахуванням вищезазначеного, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи.
Судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано всі обставини справи та правильно надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах адміністративної справи.
Інших доводів, які б безумовно спростовували висновки суду першої інстанції, в апеляційній скарзі наведено не було.
Істотних порушень судом першої інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, при апеляційному перегляді не встановлено, судове рішення є законним та обґрунтованим, належним чином умотивованим.
За наведеного, підстав для скасування оскаржуваної постанови судді, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 10 січня 2025 року, якою щодо ОСОБА_1 , провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Куценко О.В.