Справа № 138/2273/24
Провадження № 33/801/91/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ясінський Ю. А.
Доповідач: Копаничук С. Г.
20 лютого 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С. Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 грудня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122- 4, ст. 124, ч.4 ст. 130, ст. 173 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №104908, 28.07.2024 о 00 год. 58 хв. по вул. Ставиській, 65 в м. Могилів-Подільський Вінницької області водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «BMW X5», д.н.з. НОМЕР_1 , та після скоєного ДТП за її участю до проведення медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння вживала алкоголь, а саме, пиво.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №104910, 28.07.2024 о 00 год. 58 хв. по вул. Ставиській, 65 в м. Могилів-Подільський Вінницької області водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1 , на прибудинковій території, рухаючись заднім ходом, не впевнилася в безпечності і скоїла наїзд на припаркований транспортний засіб - «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №104914, 28.07.2024 о 00 год. 58 хв. по вул. Ставиській, 65 в м. Могилів-Подільський Вінницької області водій транспортного засобу «BMW X5», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , скоївши ДТП, а саме здійснивши наїзд на транспортний засіб «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_2 , залишила місце пригоди.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАВ №104914 о 01 год. 40 хв. по АДРЕСА_2 водій ОСОБА_1 у дворі, на прибудинковій території багатоквартирного будинку, виражалася нецензурною лайкою та образливими словами до оточуючих, чим порушила громадський порядок.
Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. Закрито провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4, 124, 173 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить зазначену постанову суду в частині притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі за ч. 4 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що суд не врахував те , що у справі відсутні докази, які достовірно свідчили б про те, що вона керувала транспортним засобом та вчинила ДТП, а за відсутності вказаних обставин, її відмова від проходження огляду на стан сп'яніння не становить складу адміністративного правопорушення.
Проаналізувавши наведений в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і постанову суду , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.
Положеннями частини 7 статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, що не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
З протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №104908, вбачається, що 28.07.2024 о 00 год. 58 хв. по вул. Ставиській, 65 в м. Могилів-Подільський Вінницької області водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «BMW X5», д.н.з. НОМЕР_1 , та після скоєного ДТП за її участю до проведення медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння вживала алкоголь, вчинивши адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Об'єктивна сторона ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Відповідно до пункту 2.10 є) Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 4 ст.130 КУпАП.
Згідно зі статтею 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вживанні алкоголю ним, як особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за обставин, установлених у постанові, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ,серії ЕПР1 №104908 від 28.07.2024; рапортом поліцейського (а.с.16), поясненнями іншого учасника ДТП - потерпілого ОСОБА_2 та поясненнями самої ОСОБА_1 , зафіксованими на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, у яких вона особисто повідомляє поліцейських, що вживала алкогольні напої після керування транспортним засобом та не вважає спричинені нею пошкодження транспортного засобу ОСОБА_2 дорожньо-транспортною пригодою.
Слід зазначити, що на відеозаписі ОСОБА_1 поводить себе емоційно , з метою уникнення відповідальності відмовляється проходити огляд на стан сп'яніння та не виконує вимоги поліцейського, вживаючи нецензурну лексику.
Апеляційний суд вважає, що суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Обставини, на які вона посилається у апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції, яким останній надав правильну та неупереджену оцінку, що обґрунтовано викладена у мотивувальній частині судового рішення.
Тому дії ОСОБА_1 , що виразились у порушенні вимог п.п. 2.10 є ПДР України, правильно кваліфіковано працівниками поліції та судом за ч. 4 ст. 130 КУпАП. Викладена у протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення відповідає його об'єктивній стороні.
Твердження апелянта про відсутність будь яких доказів її перебування у стані алкогольного сп'яніння, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, оскільки як вбачається з відеозапису події у ОСОБА_1 об'єктивно наяву вбачались ознаки вживання алкоголю у вигляді порушення координації рухів, незв'язної, нечіткої мови (порушення мови), поведінки, що не відповідала обстановці. Відеозапис чітко підтверджує її пояснення працівникам поліції про те, що вона вживала алкоголь ,після того, як припаркувала автомобіль, вдома.
Апеляційний суд розцінює доводи апеляційної скарги про те, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати на ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки суд не врахував пояснень ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 була у стані алкогольного сп'яніння до та на момент вчинення ДТП, та її пояснень про те, що вона спиртних напоїв вдома (після ДТП) не вживала, як обраний спосіб захисту, оскільки зазначене ОСОБА_2 є лише його припущенням, нічим об'єктивно не підтвердженим, порівняно з визнанням ОСОБА_1 факту вживання алкоголю після ДТП, які вона давала на відеозапису в ході оформлення матеріалів правопорушення ,так і в засіданні суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції розцінює її послідуючі покази, як намір уникнути відповідальності за скоєне за ч. 4 ст. 130 КУпАП та пом'якшення стягнення ,оскільки санкція ч. 1 ст. 130 КпАП України є менш суворою.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає в разі керування транспортним засобом в стані сп'яніння, передача керування особі в стані сп'яніння або відмову від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно встановленого порядку. При чому, порядок встановлення такого стану та проведення огляду передбачений ст. 266 КУпАП. На відміну від положень ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за ч.4 ст. 130 КУпАП настає за вживання особою, яка керувала транспортним засобом після ДТП за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. Тобто, предметом доказування в даному випадку є не стан сп'яніння або відмова від проходження огляду, а факт вживання особою, яка керувала транспортним засобом після ДТП за її участю алкоголю, наркотичних засобів, лікарських препаратів.
В матеріалах справи (а.с. 9) наявні відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, на яких ОСОБА_1 стверджувала про те, що вживала алкогольні напої якраз після вчинення ДТП. Інших доказів матеріали справи не містять.
За Правилами дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний, зокрема, до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України , апеляційний суд вважає, що суд дійшов обгрунтованого висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 статті 130 КпАП України, а відтак, оскаржувану постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду С. Г. Копаничук