Справа № 127/40560/24
Провадження № 33/801/200/2025
Категорія: 331
Головуючий у суді 1-ї інстанції Венгрин О. О.
Доповідач: Стадник І. М.
21 лютого 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 15 січня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 173, 185 КпАП України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, що передбачені статтями 173 і 185 КпАП України та із застосуванням статті 36 КпАП України накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 250 грн зі стягненням з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в розмірі 605,60 грн.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що суд першої інстанції не з'ясував обставин, що мають значення для справи, зокрема, не допитав свідка, який міг повідомити обставини події, й дійшов висновку про його винуватість у вчиненні хуліганства і злісної непокори законній вимозі працівника поліції за відсутності доказів вчинення ним цих порушень.
Крім того, до апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду з посиланням на те, що строк апеляційного оскарження пропущено ним з поважних причин.
Згідно з статтею 289 КпАП України апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.
Враховуючи обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та з урахуванням матеріалів справи, відповідно до яких ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу впродовж встановленого законом десятиденного строку, проте помилково не підписав її, в зв'язку з чим вона була йому повернута, а після усунення недоліків він відразу повторно подав її.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав на умовах, викладених у ній, і просив задовольнити. Пояснив, що 07.12.2024 їхав пасажиром в машині таксі, яка була зупинена працівниками патрульної поліції. В зв'язку з тим, що зупинка тривала довго, він поцікавився причиною. У відповідь на це його попросили вийти з машини і показати документи. В свою чергу він попросив пред'явити службове посвідчення і поцікавився причиною перевірки в нього документів. В зв'язку з тим, що він так і не пред'явив документи працівникам поліції, його затримали. Вчинення хуліганських дій і злісну непокору в зв'язку з цим працівникам поліції заперечує.
Свідок ОСОБА_3 апеляційному суду пояснив, що був присутній при тому, як працівники поліції затримали ОСОБА_1 за непред'явлення ним документів, що посвідчують особу. При цьому він не відмовлявся пред'явити документи, а просив пояснити причину, по якій він має пред'явити документи, а також просив працівників поліції пред'явити їх службові посвідчення.
Апеляційний суд, згідно з вимогами статті 294 КпАП України переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати із закриттям провадження у справі з таких підстав.
Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями частин 1, 2 статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом статей 254, 255, 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КпАП України, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.
Відповідно до статті 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище перекладача, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності і , при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 221213 07.12.2024 о 23.20 год ОСОБА_1 в м. Вінниці по вул. М. Кішки, 3 висловлювався нецензурною лайкою в громадському місці, чим порушив громадський порядок.
Статтею 173 КпАП України передбачено, що дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Так, диспозиція статті 173 КпАП України передбачає, що об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України передбачає наявність діяння нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Також з диспозиції статті вбачається, що одним з елементів об'єктивної сторони є місце вчинення правопорушення - громадські місця, тобто місця скупчення громадян, проведення громадських заходів тощо.
Громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Крім того, відповідно до протоколу серії АПР18 № 221214 07.12.2024 о 23.20 год. Не виконував неодноразове законне розпорядження про припинення правопорушення, а саме дрібного хуліганства в формі нецензурної лайки, порушення тиші, а саме голосно кричав, чим порушив громадський порядок, також відмовлявся надавати документи.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за статтею 185 КпАП України.
Диспозицією ст.185 КпАП України встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, суспільні відносини у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
При цьому суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у форму умислу.
За змістом роз'яснень п. 7 Пленуму Верховного Суду України від 26.06.1992 року (з подальшими змінами), злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Оцінивши наявні у справі докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 173, 185 КпАП України апеляційний суд зазначає, що такі не містять даних на підтвердження обставин, викладених у протоколах.
Так, крім власне протоколів про адміністративне правопорушення і рапорту працівника поліції, який додається в якості доказу до двох протоколів, будь-яких інших доказів, як то пояснень свідків, відеозаписів тощо, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, в матеріалах справи немає.
Так само вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КпАП України обґрунтовується вчинення ним дрібного хуліганства і нібито відмовою його припинити, відмовою пред'явити документи, що посвідчують особу. При цьому будь-які об'єктивні докази вчинення особою зазначеного правопорушення в матеріалах справи відсутні.
Рапорти про нібито вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, злісної непокори законній вимозі працівників поліції, протокол про вчинення злісної непокори складені однією особою - поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП, капралом поліції Віталієм Безсмертним, який в подальшому також затримав ОСОБА_1 й склав протокол про це.
При цьому незважаючи на незгоду ОСОБА_1 зі складеними протоколами, свідки правопорушення, яке нібито відбулося в громадському місці, працівниками поліції, які склали протокол, не залучалися, відеозаписи зі службових відеореєстраторів або публічних камер спостереження не долучені, пояснення від порушника не відібрані. Статичний фотознімок ОСОБА_1 незрозуміло де зроблений і будь-яких обставин, що мають значення для розгляду адміністративної справи не підтверджує.
За таких обставин одні лише протоколи про вчинення адміністративних правопорушень не можна визнати належними і достатніми доказами вини ОСОБА_1 у їх вчиненні.
Вказані обставини суд попередньої інстанції не дослідив та не надав їм відповідної оцінки, у зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає до скасування.
Так, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 суд першої інстанції, внаслідок недотримання вимог статей 245, 252, 280 КпАП України, не перевірив належним чином обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не проаналізував докази, що містяться у матеріалах, не дав їм відповідної правової оцінки та належним чином не мотивував свій висновок про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 2 частини 8 статті 294 КпАП України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Відтак постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КпАП України.
Керуючись статтями 247, 251, 268, 289, 294 КпАП України, Суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 15 січня 2025 року скасувати, а адміністративну справу № 127/40560/24 про порушення ОСОБА_1 статей 173, 185 КпАП України - закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 274 КпАП України.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Стадник