Справа № 127/17616/24
Провадження №11-кп/801/339/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
17 лютого 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі учасників провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисниці ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР № 22023020000000226 від 08.12.2023,
за апеляційною скаргою захисниці ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 20 грудня 2024 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Васловівці Чернівецької області, громадянина російської федерації, зареєстрованого та проживаючого за адресою: рф АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ст.436 КК України
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини
Оскаржуваними вироком ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ст. 436 КК України, та призначено йому покарання:
за ч. 2 ст. 110 КК України у вигляді десяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна в дохід держави;
за ст. 436 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна в дохід держави.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначено ОСОБА_8 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначено остаточне покарання у вигляді десяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна в дохід держави.
Строк відбування основного покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з моменту фактичного затримання на виконання вироку суду.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, ухвалено залишити без змін до моменту його затримання на виконання вироку суду.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_8 процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі сім тисяч п'ятсот сімдесят дві гривні 80 копійок на користь держави.
Згідно з вироком громадянин рф ОСОБА_8 , російський діяч у сфері музичного мистецтва, будучи одним з лідерів суспільної думки, використовуючи при цьому механізм передачі інформації для широкого загалу через усвідомлення сприйняття його як впливової в російському суспільстві людини, здійснюючи при цьому свою діяльність у сфері музикального мистецтва, пов'язаного з авторськими та сценічними виступами для глядацької аудиторії, діючи умисно, цілеспрямовано, переслідуючи антиукраїнські ідеологічні мотиви, з метою спонукання невизначеного кола осіб до змін меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, перебуваючи на території російської федерації, здійснював свою протиправну діяльність проти основ національної безпеки України за наступних обставин.
18.03.2022, перебуваючи на території російської федерації, а саме на Великій спортивній арені олімпійського комплексу «Лужнікі» у м. Москва, ОСОБА_8 , достовірно знаючи про здійснення прямої трансляції та її подальше збереження і розміщення на платформі відеохостингу «YouTube», усвідомлюючи можливість вільного доступу до вказаного матеріалу, його запозичення (скачування), вільного сприйняття масовою аудиторією та вільного поширення серед невизначеного кола осіб, взяв участь у концерті-мітингу на честь так званої «8-ї річниці» анексії рф території АР Крим під назвою «Кримська Весна», частина якого із виступом ОСОБА_8 розміщена на платформі відеохостингу «YouTube» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ОСОБА_9 », діючи при цьому за попередньою змовою із іншими учасниками вказаного «концерту-мітингу» та його організаторами.
Зокрема, у даному відеозаписі, з 00 хв. 17 сек. до 03 хв. 51 сек., ОСОБА_8 перед присутньою на вказаній вище локації аудиторією здійснив виконання пісні під назвою « ОСОБА_10 », після чого виголосив промову наступного змісту: «За жизнь! За нашу Родину! Ура!».
У наведеному вище виступі ОСОБА_8 чітко висловлює позицію щодо зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, зокрема, виражена у висновкових словах ОСОБА_8 «За жизнь! За нашу Родину! Ура!», які вміщують у собі чітко виражену комунікативну інтенцію настановної мети «За нашу Родину!», спрямованої на масового адресата, та проголошенні здравиці на честь держави-агресора - російської федерації, що зазначаються ОСОБА_8 у контексті всього свого виступу, у вигляді публічних закликів до емоційно підготовленого масового адресату, який готовий сприйняти слова останнього як екзистенційні, тобто такі, що відображають істинну цінність життя саме в контексті так званої «нашей Родины» - держави-агресора російської федерації.
Відповідно до висновку експерта № 294/24-21 від 14.02.2024, у наданих на дослідження усномовленнєвих матеріалах ОСОБА_8 - відповідних публікаціях та відеоматеріалах, які зафіксовані на скріншотах і відеозаписах на оптичному диску та в протоколі огляду від 15.12.2023 року, а також розміщених на платформі відеохостингу «YouTube» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ОСОБА_9 » - містяться публічні заклики до зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Під час наведеного вище виступу ОСОБА_8 , на Великій спортивній арені олімпійського комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у м. Москва були розміщені гасла наступного змісту: «Za мир без нацизма!», «Za Россию!», «Za нашего президента!» «#СвоихНеБросаем», а також зображення так званої «георгієвської стрічки» у вигляді латинської літери «Z» як символу російської агресії проти України, які свідчать про цілковиту та повну підтримку ОСОБА_8 агресивної політики російської федерації, здійснюваної під час так званої «спеціальної військової операції в Україні», та його сприяння посиленню пропагандистських наративів щодо ведення агресивної війни на території України, що у контексті всього виступу ОСОБА_8 , є публічними закликами до ведення агресивної війни російської федерації проти України.
Відповідно до висновку експерта № 294/24-21 від 14.02.2024 року, у наданих на дослідження усномовленнєвих матеріалах ОСОБА_8 - відповідних публікаціях та відеоматеріалах, які зафіксовані на скріншотах і відеозаписах на оптичному диску та в протоколі огляду від 15.12.2023, а також та розміщені на платформі відеохостингу «YouTube» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ОСОБА_9 » - містять публічні заклики до агресивної війни.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_8 судом першої інстанції кваліфіковано за ч. 2 ст. 110 КК України, як публічні заклики до умисних дій з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та за ст. 436 КК України, як публічні заклики до агресивної війни.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисниця ОСОБА_7 просить оскаржуваний вирок стосовно ОСОБА_8 скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати обвинуваченого невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.1 ст.436 КК України, та виправдати його у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неправильно досліджено поняття «посягання на територіальну цілісність і недоторканість України, як умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, установленого Конституцією України» та поняття «публічні заклики», а відповідно не правильно застосовано ч.1 ст.110 та ч.1 ст.436 КК України для кваліфікації дій обвинуваченого.
Судом першої інстанції не досліджено належним чином чи є в діях обвинуваченого саме публічні заклики до пропаганди війни і чи є ці заклики кримінально караними в значенні приписів Кримінального кодексу України.
Судом першої інстанції не приділено належної уваги з'ясуванню поняття ‹закликів» та відмежування їх від «незакликів», не з'ясовано значення «публічності» та відмежування «публічних» закликів від «непублічних», та не прослідковано кореляцію між «закликом» та його «публічністю» та визначенням їх місця в системі ознак складу злочину, визначеного статтею 436 КК України.
Суд першої інстанції не обґрунтовує жодним чином, як дії обвинуваченого, які вчиняються на території російської федерації, на сторінці недоступній громадянам України ,та яка не користується популярністю серед громадян України (згідно з переглядами), а виключно серед громадян російській федерації, пов'язані саме із «публічними виступами» обвинуваченого, які ознаки публічності містяться в таких його діях.
Позиції учасників судового розгляду
У судовому засіданні захисниця ОСОБА_7 підтримала свою апеляційну скаргу, з підстав наведених у ній, просила її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а оскаржуваний вирок - без змін.
Обвинувачений ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином. Зокрема, у газеті “Урядовий Кур'єр» було опубліковано оголошення про виклик ОСОБА_8 до Вінницького апеляційного суду. Також відповідне оголошення було опубліковано на офіційному веб-сайті Судової влади. За таких обставин, апеляційний розгляд проведено у відсутність обвинуваченого ОСОБА_8 .
Мотиви і висновки суду
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.
За правилами ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Згідно з ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зазначених вимог під час ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_8 дотримався в повному обсязі.
Незважаючи на позицію сторони захисту про недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, вина останнього доведена низкою належних та допустимих доказів, які обґрунтовано покладені в основу обвинувального вироку суду.
Зокрема, вина обвинуваченого доводиться наступними доказами:
протоколом огляду від 15.12.2023, відповідно до якого оглядалися відомості, розміщені в Інтернет-мережі, стосовно ОСОБА_8 . Крім іншого, оглядалася публікація на відеохостингу «YouTube» під назвою « ОСОБА_9 », яка опублікована ІНФОРМАЦІЯ_4 . Так, на відео видно як ОСОБА_8 на стадіоні «Лужники» (м. Москва) на концерті - мітингу «Кримська весна» перед в. путіним та присутніми 200000 росіянами виконує пісню «Я люблю тебя жизнь». Після цього ОСОБА_8 говорить: «За жизнь! За нашу родину! Ура!». При цьому, на арені та сцені розміщені гасла «за світ без нацизму», «за нашого президента», «за росію», але замість звичної кириличної літери «з» зображено латинську літеру «Z». На деяких вивісках також була зображена літера «Z» у вигляді георгіївської стрічки з хештегом #СвоихНеБросаем.;
- висновком експерта № 294/24-21 від 14.02.2024 року, відповідно до якого в ході проведення судової лінгвістичної експертизи експерт досліджував публікацію на відеохостингу «YouTube» під назвою « ОСОБА_9 », яка опублікована ІНФОРМАЦІЯ_4 . Експертом встановлено наступне: у наданих на дослідження усномовленнєвих матеріалах ОСОБА_8 - відповідних публікаціях та відеоматеріалах, які зафіксовані на скріншотах і відеозаписах на оптичному диску та в протоколі огляду від 15.12.2023 року, а також розміщених на платформі відеохостингу «YouTube» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ОСОБА_9 » - містяться публічні заклики до зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, публічні заклики до агресивної війни рф проти України, публічні заклики до підтримки дій держави-агресора, публічні заклики до співпраці з державою агресором та ознаки виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України;
-листом на виконання доручення від 19.12.2023, відповідно до якого встановлено персональні дані ОСОБА_8 ;
- а також іншими доказами, наведеними в оскаржуваному вироку.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції у дотримання вимог ст. 94 КПК України взяв до уваги вищезазначені та інші, надані стороною обвинувачення докази, які зазначені в оскаржуваному вироку, перевірив їх за критеріями належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дотримуючись загальних засад кримінального судочинства, дійшов до цілком правильного та обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Будь-яких інших доказів під час судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, ураховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість під час розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Безпідставними є посилання сторони захисту на те, що судом першої інстанції неправильно досліджено поняття «посягання на територіальну цілісність і недоторканість України, як умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, установленого Конституцією України» та поняття «публічні заклики», а відповідно не правильно застосовано ч.1 ст.110 та ч.1 ст.436 КК України для кваліфікації дій обвинуваченого.
Так, при кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 , колегія суддів ураховує позицію Верховного Суду від 05.04.2018 в справі № 658/1658/16-к, відповідно до якої, кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.
Об'єктом злочину, передбаченого ст. 110 КК України, є безпека держави у політичній і воєнній сферах, яка полягає у відсутності загрози порушення встановлених Конституцією України, законами України і міжнародними правовими актами територіальної цілісності України та порядку визначення її території.
Державний кордон України - це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України, а саме: межі суходолу, вод, надр, повітряного простору (стаття 1 Закону України «Про державний кордон України»). Ця лінія проходить: на суходолі - по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах, на морі по зовнішній межі територіального моря України, а також певним чином на річках, озерах та інших водоймах, на мостах, греблях, інших спорудах, і позначається на місцевості чітко видимими прикордонними знаками (демаркація).
Об'єктивна сторона злочину характеризується діями, які можуть виявитися у таких чотирьох формах: дії, спрямовані на зміну меж території України; дії, спрямовані на зміну меж державного кордону України; публічні заклики до вчинення таких дій; розповсюдження матеріалів із закликами до вказаних дій.
Перші дві форми дій можуть бути вчинені насильницьким (в тому числі і збройним) або іншим шляхом усупереч Конституції України або нормам міжнародного права (наприклад, спроба змінити межі території України на користь іншої держави; вчинення конфлікту на державному кордоні України, пов'язаного зі спробою змінити межі кордону, в тому числі шляхом збройного нападу на прикордонну заставу).
Натомість публічні заклики до вчинення вказаних дій означають усні (на мітингу, зборах, по радіо тощо) або письмові звернення до громадян (невизначеної або певної групи людей). Заклики можуть бути пов'язані зі спробами схилити невизначену кількість людей або певні організації чи інші угруповання до виходу автономної республіки, області, району або міста зі складу України або до відокремлення частини території України і приєднання її до території іншої держави.
Розповсюдження матеріалів до вчинення вказаних дій - це ознайомлення різними способами (розкидання, розклеювання, розсилання тощо) змісту матеріалів до відома невизначеної кількості осіб. Відповідні матеріали - письмові чи зафіксовані на іншому носієві інформації листівки, плакати, газети тощо - тут виступають засобами вчинення злочину.
Зміна території - це будь-які дії, спрямовані на передачу частини території України під юрисдикцію іншої держави або на зменшення території України шляхом утворення на її території іншої суверенної держави. Питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який може бути призначений тільки Верховною Радою України.
Зміна меж - це створення з вказаною метою не передбачених законодавством воєнізованих або збройних формувань чи груп, захоплення й утримання пунктів пропуску через державний кордон тощо.
Щодо дій, спрямованих на зміну державного кордону України на порушення порядку, установленого Конституцією України, то Конституція України не встановлює порядку зміни державного кордону. Зміна державного кордону (який є умовною лінією), навіть здійснена внаслідок збройного захоплення частини території країни, водночас означає зміну меж її території.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої із зазначених у частині першій статті 110 КК України дій.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Обов'язковою ознакою злочину є наявність спеціальної мети - змінити межі території або державного кордону України.
Для публічних закликів до вчинення дій, спрямованих на зміну меж території (державного кордону) України, і для розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій зазначена мета не є обов'язковою ознакою складу. Відповідальність за ці дії має нести й особа, яка особисто не має такої мети.
Кваліфікуючими ознаками цього злочину є: вчинення його особою, яка є представником влади; вчинення його повторно; вчинення за попередньою змовою групою осіб; поєднання з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі.
Особливою кваліфікуючою ознакою є настання в результаті його вчинення таких суспільно небезпечних наслідків, як загибель людей (під загибеллю людей необхідно розуміти загибель хоча б однієї людини), або інших тяжких наслідків (настання великої матеріальної шкоди, зруйнування або пошкодження прикордонних інженерних споруд чи інших важливих об'єктів, виникнення масових безпорядків, заподіяння потерпілим тяжких тілесних ушкоджень тощо).
Під іншими тяжкими наслідками у злочині, передбаченому статтею 110 КК України, треба розуміти настання великої матеріальної шкоди, зруйнування або пошкодження прикордонних інженерних споруд чи інших важливих об'єктів, виникнення масових безпорядків, розрив чи суттєве погіршення дипломатичних стосунків з іншою державою, заподіяння потерпілим тяжких тілесних ушкоджень тощо.
Безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст.436 КК України, є мир між державами і народами. Генеральна Асамблея ООН ще в 1947 році засудила пропаганду війни, а в Декларації про право народів на мир від 12.11.1984 проголосила, що народи нашої планети мають священне право на мир. Збереження цього права і сприяння його здійсненню визнається одним з основних обов'язків кожної держави.
Предмет даного злочину - це матеріали із закликами до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту (друкована і рукописна продукція, аудіо- і відеокасети, дискети, лазерні диски та інші матеріальні носії інформації).
Об'єктивну сторону цього злочину характеризують альтернативні дії: публічні заклики до агресивної війни або розв'язування воєнного конфлікту; виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій; 3) розповсюдження таких матеріалів.
Визначення агресії дається в резолюції ХХІХ сесії Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.1974. Під агресією слід розуміти застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави або будь-яким іншим чином, що несумісний зі Статутом ООН. Свідченням агресії, як правило, є таке застосування збройних сил державою першою. Установлення наявності акту агресії входить до повноважень Ради Безпеки ООН.
Актом агресії може визнаватися будь-яке із таких діянь: 1) вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка воєнна окупація, яка є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її; 2) бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; 3) блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави; 4) напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили чи морські та повітряні флоти іншої держави; 5) застосування збройних сил однієї держави, що перебувають на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, на порушення умов, передбачених угодою, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після закінчення дії угоди; 6) дії держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалась цією іншою державою для вчинення акту агресії проти третьої держави; 7) засилання державою або від імені держави озброєних банд, груп і регулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим вище актам, або її значна участь у них.
Наведений перелік актів агресії, передбачений у резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.1974, не є вичерпним. Рада Безпеки ООН може визначити, що інші акти є агресією відповідно до положень Статуту ООН.
У Законі України «Про оборону України» збройна агресія визначена як застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України та наведено перелік актів збройної агресії, який є аналогічним названому.
Агресивна війна і воєнний конфлікт є видами агресії. Агресивна війна характеризується масштабністю дій, поєднанням використання збройних сил з іншими засобами боротьби (зокрема, економічними, дипломатичними, ідеологічними, інформаційними), постановкою та реалізацією певних політичних завдань: захоплення чужої території, поневолення, звернення в рабство чи пограбування іншого народу тощо. Воєнний конфлікт характеризується використанням збройних сил для вирішення певних спірних питань між державами, наприклад, щодо кордону між ними.
У статті 436 КК України йдеться про заклики до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту між Україною та іншою державою, або лише між третіми державами. Для кваліфікації цього злочину не має значення, яка саме держава закликається до вчинення акту агресії. Публічними визнаються заклики, які повідомляються багатьом особам у їх присутності або із застосуванням технічних засобів масового інформування (наприклад, виступ по радіо чи телебаченню).
Поняттям виготовлення охоплюються первинне створення матеріалів, внесення змін до них, а також їх розмноження для розповсюдження.
Розповсюдження матеріалів - будь-яке їх відчуження іншим особам або розміщення для самостійного ознайомлення з ними (наприклад, розклеювання листівок і плакатів, розміщення в Інтернеті).
Цей злочин вважається закінченим, коли особа вчинила будь-які дії, зазначені у ст. 436 КК України.
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. Для виготовлення матеріалів обов'язковою є мета їх розповсюдження.
З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не досліджено належним чином чи є в діях обвинуваченого саме публічні заклики до пропаганди війни і чи є ці заклики кримінально караними в значенні приписів Кримінального кодексу України.
У даному разі колегія суддів зазначає, що заклик - це звертання до певної групи людей, у якому в стислій формі висловлено провідну ідею часу, політичну вимогу, завдання, гасло. Прохання, вимога розгорнути яку-небудь діяльність, певним чином поводити себе. Згідно з мовознавчою літературою заклик - це особливий тип мовленневого акту, зверненого «до адресата з метою спонукати його до виконання певної дії чи сукупності дій, осмислюваних як важлива частина суспільно значимої діяльності, котра сприяє досягненню певних ідеалів, або спонукати адресата враховувати у своїй повсякденній поведінці ці ідеали. Мовець та адресат є політичними суб'єктами або їхніми представниками, а власне мовленнєвий акт розглядають як частину суспільно-політичної комунікації.
Публічні заклики полягають у повідомленні будь-якими засобами невизначеному колу осіб інформації у будь-якому вигляді про необхідність насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, а також про долучення невизначеного кола осіб до таких дій.
Таким чином, публічні заклики як наскрізне кримінально-правове поняття, характеризується такими істотними ознаками: це мовленнєвий акт; наявність адресанта (мовця, особи, яка публічно закликає до відповідної протиправної поведінки) та адресатів (слухачів, невизначеного кола осіб, які сприймають інформацію протиправного характеру)». Тобто, публічні заклики - це протиправний вплив на іншу особу (інших осіб), що характеризується наведеними вище ознаками соціально-психологічного впливу.
Публічні заклики до протиправних дій зазвичай виражаються у двох формах:
1) публічні вербальні заклики (поширення інформації серед невизначеного кола осіб на мітингу, зібранні, демонстрації, зокрема, й у мережі Інтернет або за допомогою засобів масової інформації);
2) розповсюдження матеріалів із закликами (поширення, зокрема, звернень, листів, листівок, гасел, комп'ютерних носіїв інформації серед невизначеного кола осіб, зокрема, й у мережі Інтернет або за допомогою засобів масової інформації).
Публічні заклики до протиправних дій - це завжди умисні дії.
Для настання відповідальності за публічні заклики до протиправних дій не має значення, якою була реакція осіб, на яких вони були спрямовані (схвальна чи не схвальна).
Таким чином, з аналізу викладеного вище колегією суддів беззаперечно встановлено, що ОСОБА_8 , будучи російським діячем у сфері музичного мистецтва та одним з лідерів суспільної думки, використовуючи при цьому механізм передачі інформації для широкого загалу через усвідомлення сприйняття його як впливової в російському суспільстві людини, здійснюючи при цьому свою діяльність у сфері музикального мистецтва, пов'язаного з авторськими та сценічними виступами для глядацької аудиторії, діючи умисно, цілеспрямовано, переслідуючи антиукраїнські ідеологічні мотиви, здійснював, за попередньою змовою групою осіб, публічні заклики до умисних дій з метою спонукання невизначеного кола осіб до зміни меж території України на порушення порядку, установленого Конституцією України, а також здійснював публічні заклики до агресивної війни.
Так, із відео, дослідженого під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, убачається як ОСОБА_8 на стадіоні «Лужники» (м. Москва) на концерті - мітингу «Кримська весна» перед в. путіним та присутніми 200000 росіянами виконує пісню «Я люблю тебя жизнь». Після цього ОСОБА_8 говорить: «За жизнь! За нашу родину! Ура!».
Тобто у даному виступі ОСОБА_8 чітко висловлює позицію щодо зміни меж території України на порушення порядку, установленого Конституцією України, зокрема, виражена у висновкових словах ОСОБА_8 заклики «За жизнь! За нашу Родину! Ура!», які вміщують у собі чітко виражену комунікативну інтенцію настановної мети «За нашу Родину!», спрямованої на масового адресата, та проголошенні здравиці на честь держави-агресора - російської федерації, що зазначаються ОСОБА_8 у контексті всього свого виступу, у вигляді публічних закликів до емоційно підготовленого масового адресату, який готовий сприйняти слова останнього як екзистенційні, тобто такі, що відображають істинну цінність життя саме в контексті так званої «нашей Родины» - держави-агресора російської федерації.
При цьому під час виступу ОСОБА_8 перебуває на Великій спортивній арені олімпійського комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у м. Москва, де розміщені гасла наступного змісту: «Za мир без нацизма!», «Za Россию!», «Za нашего президента!» «#СвоихНеБросаем», а також зображення так званої «георгієвської стрічки» у вигляді латинської літери «Z» як символу російської агресії проти України, які свідчать про цілковиту та повну підтримку ОСОБА_8 агресивної політики російської федерації, здійснюваної під час так званої «спеціальної військової операції в Україні», та його сприяння посиленню пропагандистських наративів щодо ведення агресивної війни на території України, що у контексті всього виступу ОСОБА_8 , є публічними закликами до ведення агресивної війни російської федерації проти України.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що судом не обгрунтовано жодним чином, як дії обвинуваченого, які вчиняються на території російської федерації, на сторінці недоступній громадянам України, та яка не користується популярністю серед громадян України (згідно з переглядами), а виключно серед громадян російській федерації, пов?язані саме із « публічними виступами» обвинуваченого, то колегія суддів зауважує наступне.
У даному разі сторона захисту залишає поза увагою те, що обвинувачений ОСОБА_8 , здійснюючи публічні заклики до умисних дій з метою зміни меж території України на порушення порядку, установленого Конституцією України, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та здійснюючи публічні заклики до агресивної війни під час концерту на стадіоні в Лужніках, не міг не усвідомлювати та не передбачати, що під час концерту ведеться відеозапис, який може потрапити не тільки до російської, української чи іншої аудиторії.
Колегія суддів зазначає, що у вік інформаційних технологій розповсюдження інформації через інтернет-ресурси є швидким та зручним інструментом, адже не становить значних перешкод для поширення інформації у зв'язку з публічно комунікативним характером соціальних мереж або популярних відеохостигів, у даному разі YouTube, не тільки серед громадян рф, а й серед громадян інших країн через доступність такої інформації. При цьому під час опублікування, поширення тощо відеозаписів в мережі Інтернет, завжди існує передбачувана можливість ознайомлення з їх змістом іншими особами (незалежно від країни, де відбулося вказане опублікування, поширення). Відповідно дії обвинуваченого ОСОБА_8 під час концерту, який відбувася під час збройної агресії рф проти України, не просто свідчать про його антиукраїнську позицію, а створюють уяву в інших громадян рф про правильність такої позиції. У даному разі ОСОБА_8 , будучи громадянином рф, який народився та тривалий час проживав у Україні, має українське коріння, до повномасштабного вторгнення користувався популярністю на Малій Батьківщині у Чернівцях, де навіть йому була встановлена зірка на “місцевій алеї слави», демонструє громадянам рф та іншим особам своїм прикладом те, що він підтримує позицію російської влади та російської армії стосовно пропаганди агресивної війни, зміни меж території України на порушення порядку, установленого Конституцією України, оскільки бажає приходу «руського миру» до українських міст та сіл, а це в свою чергу підживлює впевненість у необхідності таких дій та спонукає до продовження війни проти України не тільки громадян рф, а й інших осіб.
Зрештою доводи апеляційної скарги захисниці, аналогічні до доводів, висловлених нею під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, та були ретельно перевірені судом, який з дотриманням вимог КПК України, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши у вироку достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, що тягнуть за собою скасування або зміну вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді кримінального провадження не встановлено.
Вирок суду належним чином мотивований, відповідає вимогам кримінального закону і підстав для його скасування та закриття провадження у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи, як сторона захисту ставить питання в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 20 грудня 2024 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 110, ст. 436 КК України- залишити без змін.
Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України судові рішення апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Інформацію про ухвалення судового рішення опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями ст. 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4