Справа № 127/17831/24
Провадження №11-кп/801/327/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
17 лютого 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі учасників провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисниці ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 08.01.2024 за № 22024020000000026,
за апеляційною скаргою захисниці ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2024 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , документованого паспортом громадянина РФ НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_3 (дата присвоєння - 14.02.2019), композитора, співака, лідера гурту «Джанго»,
визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 6 ст. 111-1, ст. 436 КК України,
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини
Оскаржуваним вироком визнано винуватим ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 6 ст. 111-1, ст. 436 КК України, та призначено йому покарання:
- за ч. 2 ст. 110 КК України - у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна;
- ч. 6 ст. 111-1 КК України - у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організацією та проведенням заходів політичного характеру на строк 15 років;
- за ст. 436 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна на користь держави та з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організацією та проведенням заходів політичного характеру, на строк 15 років.
Строк відбування основного покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з дня його фактичного затримання на виконання вироку суду.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_8 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09.05.2024 в справі № 127/15754/24 в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, ухвалено залишити без змін до моменту його затримання на виконання вироку суду.
Дію ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.04.2024 в справі № 127/12844/24, якою накладено арешт на нерухоме майно, а саме - частку квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2521000113, яка зареєстрована на ім?я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до моменту виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна, ухвалено залишити в силі.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_8 процесуальні витрати в розмірі 16281 (шістнадцять тисяч двісті одна) грн 52 коп.
Згідно з вироком громадянин України ОСОБА_8 , композитор, співак, суспільний діяч, будучи лідером суспільної думки, використовуючи при цьому механізм передачі інформації для широкого загалу через усвідомлення сприйняття його як впливової в російському та українському суспільстві людини, здійснюючи при цьому свою діяльність у сфері музичного мистецтва, діючи умисно, цілеспрямовано, переслідуючи антиукраїнські ідеологічні мотиви, з метою спонукання невизначеного кола осіб до змін меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, здійснює свою протиправну діяльність проти основ національної безпеки України.
Так, 02.04.2022 ОСОБА_8 , здійснюючи протиправну діяльність, спрямовану на розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій з метою зміни меж державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, перебуваючи за невстановленою адресою Російської Федерації, більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено (можливість встановлення вичерпана), достовірно знаючи про здійснення прямої трансляції та її подальше збереження і розміщення на платформі відеохостингу «YouTube», яка, у відповідності до п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про медіа» № 3504-IХ, є засобом масової інформації - медіа, усвідомлюючи можливість вільного доступу до вказаного матеріалу, його запозичення (скачування), вільного сприйняття масовою аудиторією та вільного поширення серед невизначеного кола осіб, записав відеозвернення, яке розміщене на платформі відеохостингу «YouTube» за посиланням текст: https://www.youtube.com/watch?v=1wsnuT7s4e8.
Так, у даному відеозверненні ОСОБА_8 здійснив висловлення з текстом наступного змісту: «Меня зовут ОСОБА_9 , известен под псевдонимом « ОСОБА_10 ». Я музыкант, композитор, поэт, сочиняю песни. Относительно того, что здесь происходит, я кат-то привык, что здесь идет война и постоянные обстрелы вот сейчас мы записываем постоянно какие-то звуки военных действий. Это все продолжалось в течении этих долгих восьми лет, гибли люди постоянно и насколько нам сейчас становиться известно, было прямое планирование вторжения в Донецкую, Луганскую народные республики... молниеносное, с целью быстро захватить территории и потом было бы сложно с этим что-то делать. Но и сейчас уже, как я вижу, для украинских граждан стало понятно, что такое война. Я всегда приезжая сюда попадаю конечно в такой мир настоящих человеческих переживаний, драм, трагедий к сожалению, но он настоящий этот мир и на настоящий момент, я думаю, что компромиссы закончились. Должен наступить мир на наших условиях. 14 марта произошел варварский обстрел центра города Донецка Точка «У» направленная вот в это здание административное взорвалась над кварталом, в районе улицы Университетская и здесь, в этом месте, где мы сейчас снимаем этот сюжет, погибли двадцать или двадцать один человек, тридцать шесть ранены, среди них дети. Я видел эту машину разнесенную в дребезги, осколки стекла, смешанные с человеческой кровью. Понимаете - это война, это настоящая война и при чем эта война с мирными жителями. Это сейчас, здесь ни одно зарубежное СМИ ни вчера, ни сегодня не высветила этот сюжет совершенно, как будто этого небыло вообще, а я сейчас стою здесь и это вот там вот в соседнем квартале погибло двадцать с лишним человек. Как об этом можно говорить без боли... Я надеюсь, что скоро это закончиться и скоро украинские войска будут подавлены и они не смогут больше никогда стрелять по Донецку, никогда здесь не будут гибнуть дети. Больше двухсот детей с начала войны погибло здесь. Кто об этом говорил на западе, кто об этом говорил во всякой вашей либеральной прессе, вы вдумайтесь, что если не дай Бог Россия не победит сейчас в этой войне то вам будет точно также худо, как и всем остальным. Сейчас вопрос выбора, так называемая точка бифуркации. Все, уже компромиссы остались позади, мы побеждаем и это единственная наша возможность, в том числе, и для тех, кто сейчас выступает против правительства собственной страны и против воли народа. Как мы знаем, народ поддерживает в большинстве своем эту операцию, в абсолютном большинстве.
Я хочу сказать нашим людям, кто за победу за нашу, за крепкую Россию, держимся, держимся братья и сестры. Да эти санкции, прочие вещи они осложняют наш быт, но ничего страшного, самое главное, что мы русские, а русские это не национальность а сущность, мы наследники победителей сорок пятого года, наследники победителей 1812 года. Наша страна должна быть крепкой и работаем каждый на своем участке, помогаем друг другу, молимся друг за друга, мы обязательно победим, ура».
У подальшому, ОСОБА_8 , продовжуючи здійснення своєї протиправної діяльності, спрямованої на розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій з метою зміни меж державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, 23.09.2022, перебуваючи на території Російської Федерації, а саме на Манежній площі у м. Москва, взяв участь у так званій патріотичній акції «Общероссийского народного фронта «Своих не бросаем», присвяченій проведенню незаконних референдумів на тимчасово окупованих РФ територіях України під назвою «Своих не бросаем», повна відеоверсія якого розміщена на платформі відеохостингу «YouTube» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », діючи при цьому за попередньою змовою із іншими учасниками вказаної «патріотичної акції» та її організаторами.
Так, у даному відеозаписі з 54 хв 04 с по 55 хв 35 с ОСОБА_8 перед присутньою на вказаній вище локації аудиторією здійснив промову наступного змісту: «Дорогие братья и сестры. Мы имеем огромное счастье быть сегодня здесь с вами в сердце нашей родины, у монумента маршала великой победы Жукова. Мы сегодня выступаем перед вами и приветствуем и поем «славу» великим, донецким, стойким людям, людям Запорожья, людям Херсона, которые скоро объединяться с Россией. Никогда это не было для нас легко... Недавно, когда мы выступали перед бойцами «сво», один сибирский паренек сказал мне: - «с нами нельзя воевать, мы своими душами воюем...» Эта песня была написана в 16 году в г. Донецк и она посвящается всем тем, кто еще тогда, в 14 году взял в руки оружие и защищал Россию еще тогда.... всем тем кто пошел 24 февраля 22 года защищать Россию, всем тем, кто пойдет сегодня, всем тем, кто всегда ее защищал... Победа будет за нами!»
Відповідно до висновку експерта № 786/24-21 Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 25.03.2024, у висловлюваннях ОСОБА_8 містяться заклики до вчинення дій з метою зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Крім того, громадянин України ОСОБА_8 , діючи умисно, цілеспрямовано, переслідуючи антиукраїнські ідеологічні мотиви, з метою публічної підтримки держави-агресора, сприяння уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, 23.09.2022 взяв участь у так званій патріотичній акції «Общероссийского народного фронта «Своих не бросаем», присвяченій проведенню незаконних референдумів на тимчасово окупованих РФ територіях України під назвою «Своих не бросаем», повна відеоверсія якого розміщена на платформі відеохостингу «YouTube» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Під час участі у вказаному заході, ОСОБА_8 перед присутньою на вказаній вище локації аудиторією виступив з промовою наступного змісту:
«Дорогие братья и сестры. Мы имеем огромное счастье быть сегодня здесь с вами в сердце нашей родины, у монумента маршала великой победы Жукова. Мы сегодня выступаем перед вами и приветствуем и поем «славу» великим, донецким, стойким людям, людям Запорожья, людям Херсона, которые скоро объединяться с Россией. Никогда это не было для нас легко... Недавно, когда мы выступали перед бойцами «сво», один сибирский паренек сказал мне: - «с нами нельзя воевать, мы своими душами воюем...» Эта песня была написана в 16 году в г. Донецк и она посвящается всем тем, кто еще тогда, в 14 году взял в руки оружие и защищал Россию еще тогда..., всем тем кто пошел 24 февраля 22 года защищать Россию, всем тем, кто пойдет сегодня, всем тем, кто всегда ее защищал... Победа будет за нами!»
Зміст виступу ОСОБА_8 під час прийняття 23.09.2022 участі в патріотичній акції «Общероссийского народного фронта «Своих не бросаем», присвяченій проведенню незаконних референдумів на тимчасово окупованих РФ територіях України під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », повна відеоверсія якого розміщена на платформі відеохостингу «YouTube» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » свідчить про те, що описаний захід спрямований на організацію та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації та на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України.
Окрім того, громадянин України ОСОБА_8 , композитор, суспільний діяч, будучи лідером суспільної думки, використовуючи при цьому механізм передачі інформації для широкого загалу через усвідомлення сприйняття його як впливової в російському та українському суспільстві людини, здійснюючи при цьому свою діяльність у сфері музичного мистецтва, діючи умисно, цілеспрямовано, переслідуючи антиукраїнські ідеологічні мотиви, з метою спонукання невизначеного кола осіб до агресивної війни, продовжив здійснення своєї протиправної діяльності.
Так, ОСОБА_8 , перебуваючи на території Російської Федерації, перебуваючи за невстановленою адресою (можливість встановлення вичерпана), діючи умисно, цілеспрямовано, переслідуючи антиукраїнські ідеологічні мотиви, достовірно знаючи про публічно комунікативний характер щодо можливості поширення інформації через всесвітню мережу Інтернет серед невизначеного кола осіб, 26.02.2022 створив, а 27.02.2022 почав використовувати спільноту в мобільному додатку для обміну повідомленнями «Telegram», що знаходиться за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 тобто свій особистий канал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », який на постійній основі використовував для розповсюдження матеріалів (публікацій), в тому числі з метою здійснення своєї протиправної діяльності, спрямованої на спонукання невизначеного кола до агресивної війни Російської Федерації проти України.
У подальшому, ОСОБА_8 , продовжуючи здійснення своєї протиправної діяльності, спрямованої на розповсюдження матеріалів із закликами до агресивної війни, перебуваючи за невстановленою адресою Російської Федерації, більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено (можливість встановлення вичерпана), у спільноті мобільного додатку для обміну повідомленнями «Telegram» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 тобто на своєму особистому каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », ІНФОРМАЦІЯ_7 розмістив публікацію з текстом наступного змісту: «Награждён Орденом Дружбы Донецкой Народной Республики, вручил лично ОСОБА_11 ! Я счастлив, что мои скромные усилия по поддержке нашего воинства и народа оценены столь высоко! Служу России! Служу Донбассу! Победа будет за нами!!!»
Відповідно до висновку експерта № 786/24-21 Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 25.03.2024, у вищевказаній публікації міститься виловлювання емоційно-закличного змісту про отримання нагороди від «голови Донецької народної республіки» ОСОБА_12 , які виражають ідею підтримки здійснюваної політичним керівництвом РФ агресивної політики проти України, тобто міститься публічний заклик до ведення агресивної війни проти України.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_8 судом першої інстанції кваліфіковано:
по-першому епізоду за ч. 2 ст. 110 КК України, як публічні заклики до умисних дій з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб.
по-другому епізоду - за ч. 6 ст. 111-1 КК України, як організацію та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації та на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради.
по-третьому епізоду - за ст. 436 КК України як публічні заклики до агресивної війни.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисниця ОСОБА_7 просить оскаржуваний вирок стосовно ОСОБА_8 скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області 09 травня 2024 року в порушення ч.5 ст.139 КПК України винесено ухвалу, якою задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024020000000026 за підозрою ОСОБА_8 , оскільки вважає, що були відсутні підтвердження того, що ОСОБА_8 оголошеного в міжнародний розшук.
Посилається, на те, що процедура оголошення в міжнародний розшук, передбачена Інструкцією з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, а також постановою КМУ №220 від 25.03.1993 Про Національне центральне бюро Інтерполу,тому винесення постанови про оголошення особи в міжнародний розшук є тільки першим етапом такого оголошення в міжнародний розшук, після чого мають слідувати відповідні запити в центральне бюро Інтерполу.
Вважає, що відсутність належних доказів ухилення підозрюваного від явки, відсутність підтвердженого місцезнаходження на території держави-агресора, а також недотримання процедури виклику підозрюваного ставлять під сумнів правомірність здійснення спеціального досудового розслідування. У зв?язку з чим рішення суду про проведення спеціального судового провадження було передчасним, а зібрані під час спеціального досудового розслідування докази є недопустимими та не можуть бути покладені в основу обвинувачення.
Позиції учасників судового розгляду
У судовому засіданні захисниця ОСОБА_7 підтримала свою апеляційну скаргу, з підстав наведених у ній, просила її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а оскаржуваний вирок - без змін.
Обвинувачений ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином. Зокрема, у газеті “Урядовий Кур'єр» опубліковано оголошення про виклик ОСОБА_8 до Вінницького апеляційного суду. Також відповідне оголошення було опубліковано на офіційному веб-сайті Судової влади. За таких обставин, апеляційний розгляд проведено у відсутність обвинуваченого ОСОБА_8 .
Мотиви і висновки апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга сторони захисту не підлягає задоволенню з таких підстав.
За правилами ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суд першої інстанції у межах поданої апеляційної скарги.
Згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Необхідність застосування належної правової процедури, чого вимагають завдання кримінального провадження, зазначені у ст. 2 КПК України, у частині охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, якими, зокрема, є підозрюваний, обвинувачений повинні дотримуватися і при здійсненні спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду (ч. 1 ст. 297-1, ч. 3 ст. 323 КПК України).
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу, з наведенням належних та достатніх мотивів і підстав його ухвалення.
Колегія суддів уважає, що вказані вимоги кримінального процесуального закону судом першої інстанції дотримані.
Судовий розгляд кримінального провадження як у суді першої, так і в суді апеляційної інстанції щодо ОСОБА_8 проведено у відсутність обвинуваченого, оскільки провадження за його обвинуваченням здійснено в порядку спеціального судового провадження (in absentia), з дотриманням вимог КПК України про належне повідомлення його про час та місце судового розгляду шляхом опублікування судового виклику у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження - «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Судової влади.
При цьому положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними в Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого.
Крім того, інститут спеціального кримінального провадження, який передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, передбачає можливість подання обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, апеляційної скарги поза межами загальних процесуальних строків, за умови надання підтвердження поважності причин неприбуття на виклик, передбачених ст. 138 цього Кодексу (ч. 3 ст. 400 КПК України).
Разом з тим, що стосується доводів про те, що слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області 09 травня 2024 року в порушення ч.5 ст.139 КПК України винесено ухвалу, якою задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024020000000026 за підозрою ОСОБА_8 , то вони безпідставні.
Відповідно до ст. 297-2 КПК України з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що Слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області за процесуального керівництва Вінницької обласної прокуратури здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженні №22024020000000026 від 08.01.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 110, ч. 6 ст. 111-1, ст. 436 КК України.
12 квітня 2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 6 ст.111-1 та ст. 436 КК України, та відповідно до ч. 3 ст. 111 та ст. 135 КПК України вжито заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 135 КПК України 12 квітня 2024 року у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_8 на 10 год. 00 хв. 18 квітня, 19 квітня, 20 квітня 2024 року до слідчого для допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих і процесуальних дій у статусі підозрюваного. Однак, ОСОБА_8 у визначені дні не з'явився та про поважні причини не явки не повідомив. 29 квітня 2024 року підозрюваного ОСОБА_8 оголошено у державний та міжнародний розшук, здійснення якого доручено співробітникам Гайсинського РВ УСБУ у Вінницькій області.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав для задоволення клопотання слідчого та надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 22024020000000026 від 08.01.2024.
Що стосується узагальнених доводів сторони захисту про ненадання органом досудового розслідування підтверджуючих даних про факт перебування підозрюваного (обвинуваченого) ОСОБА_8 у міжнародному розшуку, то колегія суддів приходить до таких висновків.
Кримінальний процесуальний кодекс України регламентує, що про оголошення розшуку органом досудового розслідування має бути прийнята відповідна постанова, що в даному кримінальному провадженні було здійснено.
Колегією суддів установлено, що органом досудового розслідування вживалися вичерпні заходи, спрямовані на виклик ОСОБА_8 до слідчого та встановлення його місця проживання та перебування на території рф, однак останній, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, переховувався від органу досудового розслідування, у зв'язку із чим 29.04.2024 постановою слідчого був оголошений у розшук та у міжнародний розшук. Відповідну постанову скеровано співробітникам Гайсинського РВ УСБУ у Вінницькій області, яким доручено здійснювати розшук підозрюваного.
Відповідно до вимог КПК України під час вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування прокуророві/слідчому необхідно довести, а слідчому судді достатньо встановити, що певна особа оголошена у міжнародний розшук, про що і йдеться у ч. 2 ст. 297-1 та ч. 1 ст. 297-4 КПК України. При цьому законом не визначено необхідності з'ясовувати питання про перебування особи у міжнародному розшуку. Таким чином, прийняття органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваної особи в міжнародний розшук є доказом оголошення особи в міжнародний розшук у розумінні вимог ч. 6 ст.193 КПК України. Отже, апеляційний суд зазначає, що обвинувачений ОСОБА_8 , а на той час підозрюваний оголошений у міжнародний розшук відповідно до вимог КПК України, а прийняття органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук є достатнім підтвердженням факту оголошення особи в міжнародний розшук також і в розумінні вимог ст. ст. 281, ст. 297-1, ст. 297-4 КПК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» було опубліковано повідомлення про здійснення стосовно підозрюваного ОСОБА_8 спеціального досудового розслідування. У даній газеті також було опубліковано повістку про виклик підозрюваного ОСОБА_8 до слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області для проведення процесуальних дій з його участю, у тому числі: повідомлення про завершення досудового розслідування, надання доступу до матеріалів досудового розслідування, вручення копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, однак останній не з'явився без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 297-5 КПК України повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційних веб-сайтах органів, що здійснюють досудове розслідування. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Таким чином, під час досудового розслідування були вжиті всі доступні способи інформування для виклику на той час підозрюваного ОСОБА_8 до слідчого/прокурора, а також дотримано всіх умов для проведення спеціального досудового розслідування.
Після надходження кримінального провадження до суду, обвинувачений ОСОБА_8 інформувався також у всі доступні процесуальні можливості для суду, передбачені ст. 323 КПК України.
Зокрема, повідомлення про виклик до суду розміщувалися на офіційному веб-сайті суду - https://vnm.vn.court.gov.ua, а також публікувалися в газеті «Урядовий кур'єр». Крім того, про всі судові засідання інформувалася захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 .
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.10.2024 задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження та вирішено проводити спеціальне судове провадження кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 6 ст. 111-1, ст. 436 КК України.
Аналіз наявних у матеріалах кримінального провадження численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_8 до слідчого (прокурора) та суду першої інстанції свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред'явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя.
Крім того, Вінницьким апеляційним судом також здійснювалися усі можливі та передбачені КПК України дії щодо повідомлення обвинуваченого про апеляційний розгляд, зокрема оголошення про судове засідання було розміщено як на загальнодоступних ресурсах апеляційного суду, так і в загальнодержавних виданнях - газеті «Урядовий кур'єр».
Відтак, держава Україна, під контролем сторони захисту та суду, виконала всі можливі дії для того, щоб обвинувачений ОСОБА_8 мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самим захисника; в) бути засудженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного захисника безплатно.
Вказана ситуація узгоджується із взятими на себе зобов'язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Натомість ОСОБА_8 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України.
Враховуючи викладене, колегія суддів має всі підстави для того щоб вважати, що наявні у кримінальному провадженні відомості свідчать про відмову ОСОБА_8 , який міг та повинен був знати про розпочате щодо нього кримінальне провадження,від здійснення свого права постати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою він не визнає та захищати себе безпосередньо в такому суді, що свідчать про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_8 колегія суддів розцінює як реалізацію ним свого невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п.п. «g» п. 3 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст.63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Отже, розгляд кримінального провадження судом за відсутності ОСОБА_8 здійснювався на підставі прийнятого рішення про спеціальне судове провадження відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Відтак підстав для визнання доказів недопустимими, як про це просить сторона захисту, не встановлено, оскільки не було з'ясовано факту істотних фундаментальних порушень прав і свобод обвинуваченого ОСОБА_8 , регламентованих ст. 87 КПК України, як під час проведення спеціального досудового розслідування, так і спеціального судового розгляду.
За приписами ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - під кутом зору достатності та взаємозв'язку.
Згідно зі ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
При перевірці матеріалів кримінального провадження апеляційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 6 ст. 111-1, ст. 436 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даними нормами кримінального закону, суд першої інстанції зробив на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
При цьому суд урахував :
- те, що на підставі матеріалів правоохоронних органів 08.01.2024 до ЄРДР за №22024020000000026 було внесено відомості про вчинення ОСОБА_8 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 6 ст. 111-1, ст. 436 КК України;
-письмові докази щодо інформування ОСОБА_8 з приводу наявного кримінального провадження та проведеного стосовно нього досудового розслідування, а також докази з яких установлено інформацію щодо особи обвинуваченого та належного йому на праві власності майна;
-акт огляду від 04.01.2024, об'єктом якого було відео, розміщене на платформі відеохостингу «YouTube» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-протокол огляду від 18.01.2024, об'єктом якого були відео розміщені на платформі відеохостингу «YouTube» за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_8 та Інтернет-сторінки: ІНФОРМАЦІЯ_9 ІНФОРМАЦІЯ_10 Отриману інформацію збережено на оптичний диск, який є додатком до протоколу;
-протокол огляду від 11.04.2024, об'єктом якого був телеграм-канал ОСОБА_8 , розміщений в Інтернет-месенджері «Telegram» під назвою « ОСОБА_9 », що знаходиться за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 Отриману інформацію збережено на оптичний диск, який є додатком до протоколу;
-протокол огляду від 11.04.2024, об'єктом якого були матеріали Інформаційної системи «Вікіпедія» під назвою «Джанго (співак)». Отриману інформацію збережено на оптичний диск, який є додатком до протоколу;
-висновок експерта №786/24-21 Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 25.03.2024.
Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено та судом, з дотриманням вимог статей 85-87, 89, 94, 95, 99 КПК України, правильно вирішено питання про їхню належність і допустимість.
Отже, суд, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта та на підставі здобутих строною обвинувачення доказів, установив сукупність усіх передбачених законом ознак складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 6 ст. 111-1, ст. 436 КК України, а тому дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_8 , як композитор, співак, суспільний діяч, будучи лідером суспільної думки, використовуючи при цьому механізм передачі інформації для широкого загалу через усвідомлення сприйняття його як впливової у російському та українському суспільстві людини, здійснюючи при цьому свою діяльність у сфері музичного мистецтва, у своїх висловлюваннях робив заклики до вчинення дій з метою зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, установленого Конституцією України. Крім того, суд установив, що ОСОБА_8 організовував та проводив заходи політичного характеру, здійснював інформаційну діяльності у співпраці з державою-агресором - рф, спрямовані на підтримку держави-агресора - рф, її окупаційної адміністрації та на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради. Також суд установив, що ОСОБА_8 в своїх висловлюваннях робив публічні заклики до агресивної війни.
Обґрунтовуючи висновок щодо призначення ОСОБА_8 виду й розміру остаточного покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією належного обвинуваченому на праві власності майна на користь держави та з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організацією та проведенням заходів політичного характеру на строк 15 років, суд першої інстанції, як убачається з вироку, урахував позицію сторони обвинувачення щодо виду покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, зафіксоване у протоколах огляду, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а саме класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, а також поведінку обвинуваченого під час та після вчинення злочинних дій та відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин. Призначаючи ОСОБА_8 покарання, суд дотримався вимог статей 50, 65-67 КК України та належним чином умотивував свої висновки.
Зрештою доводи апеляційної скарги захисниці, аналогічні до доводів, висловлених нею під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, та були ретельно перевірені судом, який з дотриманням вимог КПК України, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши у вироку достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, що тягнуть за собою скасування або зміну вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді кримінального провадження не встановлено.
Вирок суду належним чином мотивований, відповідає вимогам кримінального закону і підстав для його скасування та закриття провадження у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи, як сторона захисту ставить питання в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого
ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2024 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 110, ч. 6 ст. 111-1, ст. 436 КК України - залишити без змін.
Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України судові рішення апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Інформацію про ухвалення судового рішення опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями ст. 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4