Провадження № 2/742/391/25
Єдиний унікальний № 742/6944/24
20 лютого 2025 року
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 до Територіальної громади м.Прилуки в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.
У грудні 2024 року позивач звертаючись до суду з позовом просить суд, визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Аргументує свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її брат ОСОБА_3 , після його смерті відкрилась спадщина, спадкоємцем якої за законом є позивач.
Але вона пропустила шестимісячний строк для звернення з заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 , оскільки не була обізнана, про існування спадщини та не знала, що відповідно до норм Цивільного кодексу України, вона повина була звернутись до нотаріуса для подачі заяви про прийняття спадщини.
В додаткових поясненнях вказує, що запроваджений в період з 12 березня 2020 по 31 березня 2022 року на території України карантин з метою запобігання поширенню на території України вірусу COVID-19 обмежив дії позивача на вчасне подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 .
ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Коваленка А.В. від 04 грудня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового розгляду в загальному провадженні на 09 год 00 хв 13 січня 2025 року.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 13 січня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду на 11 год 30 хв 20 лютого 2025.
ІІІ.Позиції сторін.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, але надали заяву в якій просять розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримують.
Представник відповідача - Територіальної громади м.Прилуки в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області в судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
ІV.Фактичні обставини встановлені судом.
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_4 , її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.7)
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.8)
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_5 в м.Прилуки, Чернігівської області(а.с.9)
ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_6 в м.Прилуки, Чернігівської області(а.с.9)
ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_3 в с.Єгорівка, Прилуцького району Чернігівської області(а.с.7)
20 жовтня 2015 року ОСОБА_7 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, після реєстрації шлюбу її прізвище змінено на ОСОБА_8 (а.с.10)
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 листопада 2024 року, спадкоємцями ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 є її донька ОСОБА_1 на 1 / 2 частку у спадщині, та син ОСОБА_3 . Спадщина, на яку в указаній частці видано свідоцтво, складається з житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11)
Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав від 21.11.2024, право власності на 1 / 2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.11)
Відповідно до листа Першої Прилуцької Державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 813/01-16 від 21.11.2024 на адресу ОСОБА_1 , останній повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину після її рідного брата померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 у зв'язку з пропушеним шестимісячним строком для подачі позовної заяви(а.с.6)
V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях ;1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.
Відповідно до статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Отже, закон розрізняє факти, які свідчать про прийняття спадщини особою, яка на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем, та особою, яка на час відкриття спадщини не проживала (постійно не проживала) зі спадкодавцем.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання норм закону, тощо, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах: від 04 листопада 2015 року 6-1486цс15 та від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298 св 18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19).
Отже, практика судів касаційної інстанції у цій категорії справ є незмінною.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 після смерті її рідного брата ОСОБА_3 є спадкоємницею. Позивачка не подала заяву в передбачений законом шестимісячний строк та не була зареєстрована разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому отримала нотаріальну відмову у видачі свідоцтва про прийняття спадщини.
Пропуск шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини пояснює тим, що не була обізнана про існування спадщини після смерті брата, що не є поважною причиною, що пов'язана з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Посилання позивача на поважність причин не подання нотаріусу в шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини, у зв'язку із прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 №1336( зі змінами), якими з 12 березня 2020 по 31 березня 2022 в Україні запроваджено карантин, також не є поважними причинами пропуску строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, оскільки позивач могла звернутись до нотаріуса з вказаною заявою за допомогою засобів поштового та електронного зв'язку, але не скористалась цим.
Крім того, доводи позивача викладені в додаткових поясненнях про неможливість звернутися до натаріуса з заявою із-за введення карантинних обмежень, суд не приймає до уваги, оскільки такі пояснення спростовуються підставами вказаними для поновлення строку в позовній заяві, а саме не обізнаність про наявність спадкового майна та необхідності звернення з заявою до нотаріуса, що свідчить про те, що введення карантинних обмежень не були підставою, яка позбавила можливості останню звернутися до натаріуса з заявою, так як позивач взагалі у встановлений строк не зверталася до нотаріуса.
Відповідно до ч.1, 4 статті 206 ЦПК України ,позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи, що визнання позову відповідачем суперечить закону щодо обгрунтованості та може призвести до порушення прав територіальної громади, щодо набуття права на спадкове майно, суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову.
Оскільки позивач не довела існування об'єктивних та неподоланих перешкод для звернення з заявою про прийняття спадщини у передбачений чинним законодавством шестимісячний строк, отже, нею не доведено, що пропуск зазначеного строку відбувся з поважних причин, тому в задоволенні позову слід відмовити.
VІ . Судові витрати.
Виходячи з положень ст.141 ЦПК України судові витрати у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, то судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись вищевикладеним, на підставі ст.12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 до Територіальної громади м.Прилуки в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО