Справа №751/9896/24
Провадження №2/751/193/25
20 лютого 2025 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.
при секретарі Курач В.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері та неповнолітньої дитини,
04.11.2024 року, ОСОБА_1 звернулася до Новозаводського районного суду міста Чернігова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття та стягнення аліментів на своє утримання у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дати подачі позову і до досягнення дитиною трирічного віку. Просила витребувати у Головному управлінні Державної податкової служби у Чернігівській області дані про реєстраційний номер облікової карти платника податків та серію і номер паспорта.
Позовні вимоги мотивує тим, що з 27.01.2022 року з відповідачем по справі перебуває у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час перебувають на стадії розлучення.
Зазначає, що з народження дитина проживає з нею і перебуває на повному її утриманні. Відповідач приймає мінімальну участь у вихованні та утриманні доньки, проживає окремо. Звертає увагу, що донька має діагноз гемангіома (судинна пухлина в області правого передпліччя) який встановлений 11.11.2022 року, відповідно дитина потребує медичних обстежень, ліків, періодичного стаціонарного лікування. В зв'язку з цим позивач позбавлена можливості працювати. Вказує, що відповідач інших дітей не має, працездатний, працює в ІТ сфері, отримує дохід, його стан здоров'я дозволяє працювати, має нерухоме і рухоме майно, а тому у відповідності до ст.ст. 84, 180-184 СК України, просить, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки та на її утримання.
Ухвалою суду від 29.11.2024 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони в судове засідання не викликалися. Позивач, 20.12.2024 року направила на адресу суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує і просить його задовольнити. Відповідач відзив на позов не надіслав, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, з дотриманням вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 та ч. 4, 10 ст. 130 ЦПК України.
Більш того, Великою Палатою Верховного Суду України у своїй постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, зроблено висновок, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення відповідної особи належним.
20.02.2025 року постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ч.4 ст. 223, ст. ст. 280, 281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно розцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.01.2022 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), зареєстровано шлюбі, актовий запис №66. (а.с.11)
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 03.09.2022 року, батьками неповнолітньої - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.12)
Як вбачається з Довідки Управління адміністративних послуг №6929 від 31.10.2024 року, станом на 30.10.2024 року неповнолітня дитина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (за місцем реєстрації і проживання матері ОСОБА_1 ). (а.с.13)
Відповідно до наданої медичної документації (Огляд дитячого гематолога ОСОБА_7 від 05.10.2022, 11.11.2022, 13.12.2022; виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №4268 від 14.10.2022, №5220 від 17.07.2023, №8098 від 13.09.2024) неповнолітня дитина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має діагноз поверхнева гемангіома правого передпліччя (стадія проліферації) МКХ-10:D 18.0, відповідно потребує медичних обстежень, ліків, періодичного стаціонарного лікування. (а.с.14-22)
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №401322968 від 29.10.2024 року, ОСОБА_2 є власником квартири, за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.23-24)
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 29.10.2024 року, ОСОБА_2 має у власності транспортний засіб Jeep Compass, 2016 року випуску. (а.с.23)
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дитини.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема, статтею 180 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини встановлена ст. 141 СК України, відповідно до частин першої та другої якої мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У цій статті закріплюється одна з характерних ознак батьківських прав та обов'язків - їх належність однаковою мірою обом батькам. Концепція рівності ґрунтується на одному з основних принципів сімейного права України - принципі рівності чоловіка та жінки.
Керуючись ст. 7 Сімейного кодексу України відповідно до якого - регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За умов ч.ч. 1, 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
На час розгляду справи домовленості між позивачем та відповідачем з приводу участі відповідача в утриманні дитини не досягнуто, а отже, аліменти підлягають стягненню в судовому порядку в силу ст. 181 Сімейного Кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
За приписами статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Крім того, статтею 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно із ч. 2 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Таким чином, позивачка має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною трьох років.
Згідно із ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 4) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 5) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, виходячи з того, що дитина проживає разом із позивачем, у зв'язку з чим цілодобовий обов'язок позивача полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дитини, а ще й у постійному вихованні, контролі, враховуючи вік дитини, беручи до уваги обов'язок батьків щодо матеріального утримання дитини, виходячи з засад справедливості, добросовісності, розумності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. З відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.11.2024 року, в силу ст. 191 Сімейного Кодексу України, і до досягнення дитиною повноліття.
При визначені розміру аліментів на утримання матері суд враховує, що дитина проживає із матір'ю, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, відповідач має у власності нерухоме та рухоме майно, відсутність інших дітей, має можливість утримувати дитину та матір дитини, тому керуючись статтями 79, 80 Сімейного кодексу України, вважає за можливе позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання матері задовольнити, стягнувши з відповідача аліменти на утримання позивачки в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 04.11.2024 року до досягнення дитиною трирічного віку.
Суд визнає необхідним застосувати п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 141, 223, 247, 280 - 282, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 79, 80, 180-184, 191 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері та неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.11.2024 року і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 04.11.2024 року до досягнення дитиною трирічного віку.
Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави (Призначення платежу: отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/, 22030106; код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Новозаводським районним судом міста Чернігова за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 (адреса місце реєстрації: АДРЕСА_3 ).
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , (адреса місце реєстрації: АДРЕСА_4 ).
Повний текст рішення суду виготовлений 20.02.2025 року.
Головуючий - суддя О. Г. Деркач