Провадження № 3/734/174/25 Справа № 734/5649/24
іменем України
14 лютого 2025 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області під головуванням судді Бараненка С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в с-щі Козелець справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Чернігівській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 14.12.2024 року серії ЕПР1 №196436, 14.12.2024 року о 15 год. 18 хв. на автодорозі М01 98 км с. Кіпті, громадянин ОСОБА_1 керував т/з Infiniti, н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість реакції, різка зміна шкірного покрову обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку у лікаря нарколога, водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. До суду надійшло письмове пояснення останнього, в якому зокрема зазначено, що 14 грудня 2024 року в денний час він був зупинений працівниками поліції в с. Кіпті, Чернігівського району, Чернігівської області, що неподалік смт Козелець. Свою провину у тому, в чому він звинувачений працівниками поліції не визнає, оскільки ознак наркотичного сп'яніння не мав, до лікарні в м. Чернігів не погодився поїхати, бо це не найближчий заклад охорони здоров'я, він є військовослужбовцем і мав вчасно з'явитися до місця несення служби, мав обмежений час для повернення до місця служби. Якби йому запропонували пройти таке обстеження у найближчому від місця зупинки лікувальному закладі, то він би погодився б, однак йому працівник поліції не повідомив про те, що в його виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, такі як він зазначив у протоколі, таких ознак в нього не було. Навпаки, коли прихав до місця дислокації, він мав можливість та пройшов огляд, здавши біологічні зразки на вміст наркотичних речовин, та згідно лабораторного дослідження ознак вживання ним наркотичних засобів не виявлено, дослідження долучено до матеріалів справи. Працівник поліції йому повідомив, що якщо у водія виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, то його направляють на проведення огляду, однак йому особисто ніхто не повідомив про те, що в нього, як водія, виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, тому він і не повинен був на пропозицію поліції їхати до не найближчого закладу охорони здоров'я. З направленням він ознайомився. Вважає, що працівник поліції, діяв не в межах наданих йому повноважень, не відповідно до Закону. Працівник поліції не вимагав пройти такий огляд, навпаки повідомив, що це не примусово (відеозапис 4 №472354 час 16.25.56 11.04 хв.). Взагалі поводив себе звичайно, є учасником бойових дій. Більше по даному факту додати нічого, просить справу закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Захисник - адвокат Лущик О.М. в судове засідання не з'явилися до суду надійшло клопотання захисника - адвокат Лущик О.М. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, мотивуючи клопотання наступним.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №196436 від 14.12.2024 року, 14.12.2024 року о 15 год 18 хв. на а/д М01 98 км, с. Кіпті, Чернігівський район, Чернігівська область, водій ОСОБА_1 керував ТЗ Infiniti днз НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість реакції, різка зміна шкірного покрову обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відповідно у встановленому законом порядку у лікаря нарколога водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До матеріалів справи крім протоку про адміністративне правопорушення долучено довідку про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія, направлення на огляд водія транспортного засобу на визначення ознак наркотичного сп'яніння до Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні - ЧОПНЛ, так зазначено у документі, диск з відеозаписом з нагрудних бодікамер працівника поліції, яким прийнято рішення про винесення протоколу про адміністративне правопорушення, рапорт, всього на 8 арк.
Захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, долучено до матеріалів справи ряд документів, а саме: відповідь на адвокатський запит з додатками за підписом генерального директора КН «Козелецька лікарня інтенсивного лікування» Козелецької селищної ради з інформацією про те, що посада лікаря-нарколога є в штаті КНП «Козелецька ЛІЛ». Згідно наказу Чернігівської обласної адміністрації УОЗ №36 від 29.01.2024 року «Про організацію проведення оглядів на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я Чернігівської області та оформлення його результатів» КНП «Козелецка ЛІЛ» входить до переліку закладів охорони здоров'я, які мають право на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Лікар-нарколог має право проводити у разі необхідності освідування осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння згідно направлення «на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння». Посвідчення про проходження підвищення кваліфікації до диплому серії НОМЕР_3 . 14.12.2024 року у відпустці лікар нарколог не перебувала.
Долучений до матеріалів відеозапис, за відсутності пояснень у протоколі, складеного відносно ОСОБА_1 , містить відеозапис з інформацією про те, що ОСОБА_1 на місці зупинки повідомив працівникам поліції про те, що наркотичні засоби не вживає, є військовослужбовцем та прямував до визначеного місця в зв'язку з службовою необхідністю. Працівниками поліції було запропоновано надати речі для огляду, він надав та провели огляд. В подальшому, працівник поліції повідомив про те, що направляє водія до Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні для проходження ним огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, однак перед пропозицією пройти такий огляд, жодним чином не повідомляє про виявлені у останнього ознаки наркотичного сп'яніння. Не висловлює свої підозри в тому, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння.
ОСОБА_1 в м. Чернігів повідомив що не поїде, ознак наркотичного сп'яніння не мав, має вади здоров'я в зв'язку з перенесеними травмами під служби в ЗСУ. Також відеозапис містить інформацію про ту обставину, що працівник поліції направляє водія не до найближчого закладу охорони здоров'я, як того вимагають вимоги Закону. Ознаки наркотичного сп'яніння, які виявлені поліцейським, та зазначені у протоколі - не вбачаються. Поведінка водія цілком відповідає звичайній, сповільненість реакції та різка зміна шкіряного покриву обличчя відсутня. Зупинка водія відбулася в денний час, при звичайному денному освітленні, факт того, що зіниці очей не реагують на світло відеозаписом не зафіксовано.
В своїх поясненнях ОСОБА_1 пояснив, що свою провину у тому, в чому він звинувачений працівниками поліції не визнає, оскільки ознак наркотичного сп'яніння не мав, до лікарні в м. Чернігів він не погодився поїхати, бо це не найближчий заклад охорони здоров'я, він є військовослужбовцем і мав вчасно з'явитися до місця несення служби, мав обмежений час для повернення до місця служби. Якби йому запропонували пройти таке обстеження у найближчому від місця зупинки лікувальному закладі, він погодився б, однак йому працівник поліції не повідомив про те, що в нього виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, такі як він зазначив у протоколі, таких ознак він не мав. Навпаки, коли прихав до місця дислокації, він мав можливість та пройшов огляд, здавши біологічні зразки на вміст наркотичних речовин, та згідно лабораторного дослідження ознак вживання ним наркотичних засобів не виявлено. Працівник поліції йому повідомив, що якщо у водія виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, то його направляють на проведення огляду, однак йому особисто ніхто не повідомив про те, що в нього, як водія, виявили ознаки наркотичного сп'яніння, тому він і не повинен був на їх пропозицію їхати до не найближчого закладу охорони здоров'я. З направленням він ознайомився. Вважає, що працівник поліції, діяв не в межах наданих йому повноважень, не відповідно до Закону. Працівник поліції не вимагав пройти такий огляд, навпаки повідомив, що це не примусово. (відеозапис 4 №472354 час 16.25.56 11.04 хв.). Взагалі поводив себе звичайно, є учасником бойових дій.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б беззаперечно доводили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, крім припущень з боку працівників поліції, які є безпідставними, а дії працівників поліції відповідали вимогам Закону.
Відповідно до п. 3 розділу І Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на ознаки алкогольного сп'яніння водія вказують: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
У той час як ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння, за виключенням запаху алкоголю з порожнини рота, звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість ( п. 4 розділу І Інструкції).
Описані в Інструкції ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як у даному випадку.
Водій ОСОБА_1 мав звичайний вигляд, усвідомлює свої дії, чітко вимовляє фрази, одягнений у чисту військову форму, описана поліцейськими ознака наркотичного сп'яніння, така як звужені зіниці очей, які не реагують на світло у водія ОСОБА_1 не спостерігається, як і інші ознаки, зазначені у направленні, сповільненість реакції, різка зміна шкіряного покриву, останні дві ознаки взагалі не визначені як ознаки наркотичного сп'яніння п. 4 розділу 1 Інструкції
Загальновідомо, що така функція зіниць, як звуження й розширення, спостерігається в залежності від освітлення. Коли темно або сутінки, зіниці розширюються. Коли ж ясна погода чи ми раптом бачимо яскраве світло, зіниці звужуються. 14 грудня 2024 року, о 15 годині 18 хв. був денний час і побачити реакцію зіниць очей в світлу пору, оскільки освітлення не змінюється, фізично не можливо.
Поміж іншого, поліцейський пропонував ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу у м. Чернігів, що за 50 км від місця зупинки, у той час як у селищі Козелець є заклад охорони здоров'я, який є у переліку медичних установ, які мають право проводити огляд осіб, які керують транспортними засобами, на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння, під дією лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Якщо проведення такого огляду вимагалося працівниками поліції без видимих на те причин, відмова від проходження медичного огляду правових наслідків не породжує.
Поміж іншого, аналіз відеозапису, на якому видно обличчя водія ОСОБА_1 , у якого була звичайна мова, поведінка, розгубленість не вказує на наявність ознак наркотичного сп'яніння, поза розумним сумнівом не доводять винуватості його у невиконанні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю якщо відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 14.12.2024 року о 15 год. 18 хв. на автодорозі М01 98 км с. Кіпті, громадянин ОСОБА_1 керував т/з Infiniti, н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість реакції, різка зміна шкірного покрову обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку у лікаря нарколога, водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 3 Конституції України Людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, від 04.11.1950, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов'язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Тобто, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі «Надточій проти України». П. 33 рішення у справі «Гурепка проти України»).
У рішенні ЄСПЛ «Гурепка проти України» від 08.07.2010, суд, зокрема, зазначив, що адміністративні правопорушення через суворість санкцій, слід відносити до фактично кримінальних правопорушень, з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції та, відповідно, й ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції. Крім того, у п. 21 рішення «Надточій проти України» від 15.05.2009, Суд зазначає, що (український) Уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, - є частиною національного законодавства України.
Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Тому, суд вбачає необхідність розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, як обвинувачення за вказаною правовою нормою, з усіма гарантіями, закріпленими в ст. 6 Конвенції та ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції.
Як докази до протоколу про адміністративне правопорушення від 14.12.2024 року серії ЕПР1 № 196436, суду надано DVD-R диски з відеозаписами з ПВ 472354, 470695, які було досліджено в судовому засіданні.
Під час перегляду зазначених відеозаписів встановлено, що працівник поліції направляє водія ОСОБА_1 до Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні для проходження ним огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, однак перед пропозицією пройти такий огляд, не повідомляє про виявлені у останнього ознаки наркотичного сп'яніння, і що є підстави вважати, що водій перебуває у стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, як того вимагає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Крім того, на відеозаписах ознак наркотичного сп'яніння, які виявлені поліцейським, та зазначені у протоколі - не зафіксовано. Поведінка водія цілком відповідає звичайній, сповільненість реакції та різка зміна шкіряного покриву обличчя відсутня. Зупинка водія відбулася в денний час, при звичайному денному освітленні, факт того, що зіниці очей не реагують на світло відеозаписом не зафіксовано.
З переглянутого в судовому засіданні відеозапису не зрозуміло, чому працівник поліції направляє водія до Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні для проходження ним огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, а не до найближчого закладу охорони здоров'я, як того вимагає вищезазначена Інструкція.
Порядок огляду на стан сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 266 КУпАП).
Згідно п. 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до мапи автомобільних доріг з місця зупинки ОСОБА_1 , а також територіальності лікарень, яким надано право проводити вказані огляди на стан сп'яніння, найближче знаходиться Козелецька ЛІЛ, яка уповноважена надавати такі послуги згідно Наказу Чернігівської обласної адміністрації УОЗ №36 від 29.01.2024 року.
Як вбачається з відповіді на адвокатський запит долучений захисником до матеріалів справи «Козелецька лікарня інтенсивного лікування» Козелецької селищної ради надала інформацію, що посада лікаря-нарколога є в штаті КНП «Козелецька ЛІЛ». Згідно наказу Чернігівської обласної адміністрації УОЗ №36 від 29.01.2024 року «Про організацію проведення оглядів на стан сп'яніння в закладах охорони здоровя Чернігівської області та оформлення його результатів» КНП «Козелецка ЛІЛ» входить до переліку закладів охорони здоров'я, які мають право на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Лікар-нарколог має право проводити у разі необхідності освідування осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння згідно направлення «на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння». Посвідчення про проходження підвищення кваліфікації до диплому серії НОМЕР_3 . Лікар нарколог здійснює огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння протягом робочого часу з 8 до 14 год. 36 хв., в інший час (цілодобово) освідування проводить черговий лікар відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги КНП «Козелецька ЛІЛ». 14.12.2024 року у відпустці лікар нарколог не перебувала.
Таким чином, судом встановлено, що працівник поліції пропонуючи ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в м. Чернігові діяв всупереч Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (Наказ 1452/735 від 09.11.2015р.) п. 12 розділ ІІ, а саме у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Так, пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти у встановленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння. Невиконання названого Пункту правил, у даному випадку утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Проте, як встановлено з відеозапису запитання поліцейського, поставлене ОСОБА_1 , а чи надає згоду останній пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, є необов'язковим для виконання, на відміну від вимоги і дозволяє вибір варіанту поведінки та відповіді.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2).
Одним з проявів верховенства права, - підкреслюється у підпункті 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02.11. № 15-рп/2004, - є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим... Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права..."
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Підсумовуючи викладене, об'єктивно дослідивши наявні докази по справі, суд приходить до висновку, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№ 196436 від 14.12.2024 року, а саме відмова ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в установленому законодавством порядку, не підтверджені належними та достатніми доказами по справі щодо вимоги поліцейського, а не пропозиції пройти такий огляд, виявлених ознак наркотичного сп'яніння, їх наявності, а також порядку проведення такого огляду. Всі вищевказані обставини в сукупності є суттєвим порушенням порядку, визначеного чинним законодавством щодо належного проведення огляду на стан сп'яніння.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Згідно ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП - огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністрства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 - включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Як видно з відеозапису, портативний відеореєстратор поліцейського не належним чином фіксував подію та її учасників, так як лежав нерухомо на одному місці, більше всього на столі і значний проміжок часу фіксував одну і ту ж частину приміщення, що свідчить про неповне дотримання вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції та безперервної відеофіксації.
З огляду на викладене, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні фактичні дані, які б поза розумним сумнівом доводили вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В рішенні «Коробов проти України» від 21.07.2011 ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджуються зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України - обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В даному випадку суд виходить із загальних засад недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь (ч. 2 ст. 62 Конституції України).
За наведених вище обставин, аналізуючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь, тому справа підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, 9, 245, 247, 251, 252, 266, 284 КУпАП, суд, -
справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, - закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області.
Постанова у повному обсязі виготовлена 17 лютого 2025 року.
Суддя Козелецького районного суду
Чернігівської області Сергій БАРАНЕНКО