Справа № 732/2191/24
Провадження 2/732/120/25
(повний текст)
20 лютого 2025 року м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Бойко А. О.,
у присутності секретаря судового засідання - Пінчук С. М.,
за участю: відповідачки - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005 м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» через свого представника адвоката Тараненка Артема Ігоровича звернулося до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому адвокат Тараненко А. І. просив стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором № 928693228 від 26.09.2021 у розмірі 28400,97 грн. Також ОСОБА_2 просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що 26 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (боржник) укладено договір кредитної лінії № 928693228 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» 26.09.2021 перерахувало грошові кошти в сумі 10250,00 грн на банківську картку відповідачки № НОМЕР_2 , з чого слідує що свої зобов'язання перед відповідачем первісний кредитор виконав повному обсязі.
Позивач набув право вимоги стягнення заборгованості за цим кредитним договором в результаті неодноразового відступлення кредиторами свого права вимоги до боржника.
Зокрема, 28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначених у відповідних реєстрах строк дії якого закінчився 28 листопада 2019 року. У подальшому додатковими угодами № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022 та № 32 від 31.12.2023 вносились зміни до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31 грудня 2024 включно.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки на загальну суму 28400,97 грн.
23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 23/0224-01, відповідно до умов якого, згідно Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки на загальну суму 28400,97 грн.
В подальшому, 07.11.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем по справі було укладено договір факторингу № 0711/24/Е. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 0711/24/Е від 07.11.2024 до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 28400,97 грн, з яких: 10248,90 грн - заборгованість за кредитом, 18152,07 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Відповідачка не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за кредитним договором № 928693228 від 26.09.2021 не погашена. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 24.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання з повідомленням сторін.
Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а. с. 161), уповноважений представник в судове засідання не з'явився. У позовній заяві представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а. с. 13-14).
Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні письмового відзиву на позов не надала. В усних поясненнях вказала, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, проте повідомила, що неможливість вчасного погашення кредиту була пов'язана із її скрутним матеріальним становищем, вона є сиротою, та початком війни, і вона як студентка не має змоги отримувати постійний достатній дохід.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи відповідачки та вивчивши позицію позивача, з'ясувавши обставини справи, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 928693228, відповідно до п. 1.1. якого товариство зобов'язалося надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі кредитного ліміту на суму 10250,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов договору та додатків до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (а. с. 23-28).
Сторони погодили, що кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором в сумі 10250,00 грн одразу після укладання Договору, який має бути повернутий до 26.10.2021. Кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 26.10.2021. У випадку надання першого траншу не в день укладення Договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількістьднів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором (п. 1.3., 1.7. договору).
Строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п. 1.7. Договору (п. 4.2. договору).
Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» в редакції, яка діє з 13 травня 2021 року та які діяли на момент укладення договору додані до матеріалів справи, визначають умови та порядок надання кредитодавцем грошових коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення на належного виконання умов Електронного договору, а також регулюють відносини між кредитодавцем та клієнтом. Зазначені правила є пропозицією укласти Електронний договір в розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» (а. с. 29-42).
Відповідачка підписала договір одноразовим ідентифікатором MNV64ТВ8 (а. с. 28).
26.09.2021 ОСОБА_1 була подана заявка на отримання грошових коштів в кредит на картковий рахунок № НОМЕР_3 (а. с. 43).
Із платіжного доручення від 26.09.2021 вбачається, що ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало на платіжну карту відповідачки № НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 10250,00 грн. У графі «призначення платежу» вказано про перерахування коштів за договором № 928693228 від 26.09.2021 (а. с. 63).
Факт переказу коштів в сумі 10250,00 грн на рахунок відповідачки № 4149-49ХХ-ХХХХ-8734 також підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» №10/2024 (а. с. 64-66).
Факт укладення договору та перерахування коштів також підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційній-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (а. с. 44).
Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті наведеного 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, вище встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 договору кредитної лінії № 928693228 від 26.09.2021.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданої ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» заборгованість по кредитному договору № 928693228 від 26.09.2021 заборгованість ОСОБА_1 станом на 05.05.2022 становить 28400,97 грн, з яких: 10248,90 грн - заборгованість за кредитом, 18152,07 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом (а. с. 122-126).
Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01 (а. с. 67-73).
Згідно із п.2.1. договору факторингу, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
Відповідно до п. 1.3. договору факторингу під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.6. договору факторингу визначено, що фінансування це сума коштів, що сплачується фактором клієнту за відступлення права вимоги на умовах цього договору.
Згідно із п. 3.1.3. договору факторингу фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 13 цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.
Відтак, договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід'ємноючастиною договору факторингу.
Відповідно до п. 8.2. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року.
28.11.2019 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020 (а. с. 78).
31.12.2020 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2021, а також викладено договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 в новій редакції (а. с. 79-85).
Пунктом 5.2.4. договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 в редакції від 31.12.2020 визначено, що фактор в строк до 10 робочих днів з моменту отримання ціни продажу оформляє та надсилає кожному з боржників повідомлення про відступлення права вимоги до фактора, складеного в довільній формі за власним вибором на паперовому носії на поштову адресу кожного боржника або в електронному вигляді на електронну адресу боржника. Фактор самостійно повідомляє боржників про відступлення права вимоги і несе усі ризики, пов'язані з неналежним повідомленням боржників.
Додатковою угодою № 27 від 31.12.2021 строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2022.
Укладанням додаткової угоди № 31 від 31.12.2022 строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2023, а додаткової угоди № 32 від 31.12.2023 строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2024 (а. с. 90, 91).
Згідно із Реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2020, клієнт ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступає фактору ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 за договором № 928693228 від 26.09.2021 на загальну суму 28400,97 грн (а. с. 92-93).
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданої ТОВ «Таліон Плюс», загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 928693228 від 26.09.2021 станом на 21.09.2021 становив 28400,97 грн, яка складається з: 10248,90 грн - боргу за тілом кредиту та 18152,07 грн - боргу за відсотками (а. с. 127).
23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а. с. 95-101).
Пунктом 1.6. договору факторингу визначено, що фінансування - це сума коштів, що сплачується фактором клієнту за відступлення права вимоги на умовах цього договору.
Згідно із п. 3.1.3. договору факторингу фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 12 цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.
Пунктом 5.1.6. договору факторингу визначено, що факторзобов'язується протягом 10 робочих днів з моменту відступлення фактору права вимоги та про передачу їх персональнихє даних фактору.
Згідно із Реєстром прав вимоги № 1 від 23.02.2024, клієнт ТОВ «Таліон Плюс» відступає фактору ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, в тому числі, і до боржника, ОСОБА_1 , за договором № 928693228 від 26.09.2021 на загальну суму 28400,97 грн, яка складається з: 10248,90 грн - боргу за тілом кредиту та 18152,07 грн - боргу за відсотками (а. с. 104-105).
07 листопада 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу № 0711/24/Е за умовами якого, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сум грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 є невід'ємною частиною договору (пункт 1.1, договору). Клієнт зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Договором позики фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства (пункт 1.3. договору) (а. с. 108-114).
Згідно із Реєстром боржників від 07.11.2024, який є додатком 1 до Договору факторингу №0711/24/Е від 07.11.2024, акту прийому-передачі Реєстру боржників від 07.11.2024, який є додатком 2 до Договору факторингу №0711/24/Е від 07.11.2024 до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 28400,97 грн, з яких: 10248,90 грн - заборгованість за кредитом та 18152,07 грн - заборгованість за несплаченими відсоткам за користування кредитом (а.с. 118-119).
З виписки з особового рахунку за кредитним договором № 928693228 ОСОБА_1 , наданої ТОВ «ФК «ЕЙС» слідує, що заборгованість за період з 07.11.2024 по 14.11.2024 складає 28400,97 грн, з яких: прострочене тіло - 10248,90 грн, прострочені відсотки - 18152,07 грн. Станом на 14.11.2024 заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» не погашена (а. с. 128).
Частиною 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із статтями 513, 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 статті 1078 ЦК України).
Набуття права вимоги позивачем до відповідачки ОСОБА_1 підтверджується витягами з Реєстрів боржників, що є додатками до договорів факторингу.
Факт прострочення відповідачкою сплати заборгованості за наведеним кредитним договором не спростовано, доказів оплати відповідачкою заборгованості суду не надані.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
У ч. 2 ст. 16 ЦК України законодавець визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, а також зазначив, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Першочергово захист цивільних прав та інтересів полягає в з'ясуванні того, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.
Суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Згідно із ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов'язанні строк (термін) його виконання (статті 526, 527, 530 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України передбачена заборона односторонньої відмови від зобов'язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до його виконання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (статті 79, 80 ЦПК України).
Згідно із ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь іншої сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Звертаючись до суду, позивачем надані належні, достатні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог.
Доказів розірвання або визнання недійсним договору кредитної лінії № 928693228 від 26.09.2021 (на підставі якого виникли зобов'язання у відповідачки перед позивачем щодо сплати кредиту) та/або договорів факторингу (на підставі яких до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором) в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначений договір є обов'язковим для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.
Розмір заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростований, будь-яких нових нарахувань кредитної заборгованості позивач не проводив.
У свою чергу, відповідачкою будь-яких належних та допустимих доказів на спростування доводів та вимог позивача щодо розміру заборгованості суду не надано.
Враховуючи, що відповідачкою були порушені взяті зобов'язання щодо порядку та строків оплати за кредитним договором, а тому з останньої на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 928693228 від 26.09.2021 у сумі 28400,97 грн з яких: 10248,90 грн - заборгованість за кредитом та 18152,07 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
З огляду на наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Задовольнивши позов, суд вирішує долю судових витрат, понесених позивачем.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому з відповідачки слід стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представником позивача надано суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу договір про надання правничої допомоги № 08-11/24-01 від 08.11.2024, укладений між ТОВ «ФК «ЕЙС» та АБ «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ», протокол погодження вартості послуг та додаткову угоду № 3 до договору про надання правничої допомоги № 08-11/24-01 від 08.11.2024, Акт прийому-передачі наданих послуг від 08.11.2024, згідно якого вартість наданих послуг складає 6000,00 гривень (а. с. 129-131, 132, 133-135, 136).
Суд з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, задоволення позовних вимог, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати є співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, приходить до висновку про те, що з відповідачки підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі у розмірі 6000 грн.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись статтями 11, 16, 516, 517, 536, 549, 1048-1050, 1052, 1054ЦК України, статтями 12, 13, 43, 82, 89, 128, 130, 131, 141, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 353-354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 928693228 від 26.09.2021 у розмірі 28400,97 грн, яка складається із: 10248,90 грн - заборгованості по кредиту, 18152,07 грн - заборгованості по несплаченим відсоткам.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції або безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (адреса: Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005 м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956).
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складений і підписаний 21.02.2025.
Суддя А. О. Бойко