Справа № 766/19611/24
н/п 2/766/6653/25
12 лютого 2025 року м.Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Скрипніка Л.А.,
за участю секретаря судового засідання Бівалькевич А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Мормуль Павло Васильович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
встановив:
І. Виклад позиції позивача та відповідача.
ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Мормуль Павло Васильович, звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі, що еквівалентний 200 Євро на день здійснення платежу згідно офіційного курсу Національного банку України відносно гривні щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 05.03.2024 року шлюб між нею та відповідачем розірвано. Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні.
Відповідач ОСОБА_2 , відзив на позовну заяву до суду не подавав.
ІІ. Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала повноваження представнику.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у відсутність позивача та представника, позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про визнання позовних вимог.
За приписами ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.
Судом встановлено, що рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 05.03.2024 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
За час перебування у зареєстрованому шлюбі у сторін по справі народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом № 562, складеним 22.11.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Суворовського РУЮ у м. Херсоні, з приводу чого видано відповідне свідоцтво від того ж числа.
Донька проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.
ІV. Оцінка Суду.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1ст. 81 ЦПК України).
Згідно до ч. 2 ст.51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Згідно ст. ст.2,8 Закону України «Про охорону дитинства» завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.
Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно вимог частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
За приписами ст. ст.180,181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а за рішенням суду кошти на утримання дитини, аліменти, присуджуються в частці від доходу її матері, батька, і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1)стан здоров'я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1)наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст.182 цього кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Одержувач аліментів має перевагу в обранні того чи іншого способу стягнення аліментів у частці від доходу або у твердій грошовій сумі.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів, який набрав чинності 08 липня 2017 року, до ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України внесено зміни, згідно яких розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2025 року - 3196 гривні.
Згідно ч.1ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до частини першої ст.5 Закону України від 21червня 2018 року №2473-VIII«Про валюту і валютні операції» гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою ст. 5 Закону № 2473, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) зазначено, що «гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України».
Виходячи з наведених вимог закону, а також враховуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження як перебування відповідача за кордоном, так і отримання відповідачем доходу в іноземній валюті, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визначення аліментів в твердій грошовій сумі в іноземній валюті.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як батьки у рівній мірі несуть відповідальність за матеріальне забезпечення своєї доньки і саме вони зобов'язані забезпечити своїй неповнолітній дитині рівень життя необхідний для достатнього розвитку. З урахуванням всіх обставин справи, розміру аліментів визнаних відповідачем, встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для неповнолітньої дитини відповідного віку, гарантованого мінімального розміру стягуваних аліментів, матеріального стану сторін, відсутністю доказів неможливості сплати аліментів, доказів перебування на утриманні відповідача інших дітей, батьків, тощо. З урахуванням обставин справи, беручи до уваги, що донька сторін проживає разом із позивачем, у зв'язку з чим цілодобовий обов'язок останньої полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дитини, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат ніж періодичні зустрічі, враховуючи вік дитини, її потреби суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 , має можливість утримувати свою доньку на рівні достатньому для її нормального фізичного та духовного розвитку.
При цьому, оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази та врахувавши обставини справи, вимоги чинного законодавства, враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний та може надавати щомісячне утримання своїй неповнолітній дитині у твердій грошовій сумі розмірі 8000 грн з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду 18.11.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, може бути згодом збільшений чи зменшений судом на вимогу як платника аліментів, так і одержувача аліментів.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
V. Заходи забезпечення позову (заяви).
Заходи забезпечення позовної заяви судом не вживались, відповідні клопотання від учасників справи не поступали.
VI. Розподіл судових витрат між сторонами.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною першою статті 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Приймаючи до уваги звільнення позивача від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів до суду, а також те, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов у повному обсязі, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 50% судового збору у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 76-81, 141, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355, 430 ЦПК України, ст.ст.7, 141, 150, 155, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Мормуль Павло Васильович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 8000 грн. щомісяця, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи стягнення з 18.11.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в рахунок відшкодування судового збору 605,60 грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Л.А. Скрипнік