Справа № 587/34/25
21 лютого 2025 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170040002802 від 14 листопада 2024 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, непрацюючого, військовослужбовця, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правпопорушення за наступних обставин.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану.
На підставі ч. 8 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 10, 11, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадянина України ОСОБА_4 16.04.2024 призвано на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №151 від 28.05.2024 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу та призначено на посаду навідника механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , та вважається таким, що приступив до виконання обов'язків за посадою з 28.05.2024.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №278 від 28.09.2024 солдат ОСОБА_4 вважається таким, що вибув 28.09.2024 на стаціонарне лікування до Комунального некомерційного підприємства "Недригайлівська лікарня" Недригайлівської селищної ради Сумської області, де проходив лікування до 04.10.2024 включно.
Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_4 відповідно до положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Однак, солдат ОСОБА_4 грубо порушуючи встановлений порядок проходження військової служби, 05.10.2024 о 08 годині 00 хвилин, діючи в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, за відсутності поважних причин, не з'явився вчасно на службу без поважних причин після завершення стаціонарного лікування у Комунальному некомерційному підприємстві "Недригайлівська лікарня" Недригайлівської селищної ради Сумської області до підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 та попрямував до місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов'язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього.
14.12.2024 об 09 годині 00 хвилин солдат ОСОБА_4 самостійно прибув до органу досудового розслідування, Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 98А, де заявив про себе та вчинене ним кримінальне правопорушення, чим припинив вчинення кримінального правопорушення.
Так, солдат ОСОБА_4 в період часу з 05.10.2024 по 14.12.2024 обов'язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживав, а перебував за адресою: АДРЕСА_1 , де займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю і пояснив, що 25 вересня 2024 року отримав контузію, його евакували до м.Суми, де він проходив лікування, а потім 28.09 2024 перевели на лікування до КНП «Недригайлівська лікарня», де він лікувався до 04.10.2024. В лікарні його фактично не лікували, а тому він вирішив не повертатись на службу. 05.10.2024 його виписали і він поїхав до м.Харкова до дому, де звернувся до лікарів у місцеву лікарню Лікарі йому виписали заспокійливі препарати, щоб він міг спати. Після того як його виписали з лікарні у смт.Нейдригайлові, він телефонував своєму ротному, говорив, що поїде до дому, бо його не лікували в лікарні, але ротний сказав, що тебе виписали, значить ти повинен повернутись у частину. Вдома він жив, працював. 14.12.2024 самостійно звернувся до ТУ ДБР розташоване у м.Суми, де повідомив про скоєне.
Оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає, то суд згідно ст. 349 КПК України за відсутності заперечень з боку учасників судового розгляду визнав недоцільним дослідження доказів по справі відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, а обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого.
Таким чином, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, доведена в повному обсязі та його протиправні дії кваліфікує ч.5 ст. 407 КК України, як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
За змістом закону (ст. 50 КК України), покарання має на меті не тільки кару, а має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та попередження вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а саме, те що кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 407 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу винного ОСОБА_4 , який на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, приймав участь у захисті Вітчизни, свою вину визнав, раніше не судимий в порядку ст. 89 КК України.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують відповідальність обвинуваченого суд визнає те, що обвинувачений свою вину визнав, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, своїми правдивими показаннями як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні сприяв розкриттю кримінального правопорушення та встановленню істини по справі.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, особи обвинуваченого, наявності обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, обставин скоєння кримінального правопорушення та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо лише в ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_4 в мінімальних межах санкцій ч. 5 ст. 407 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При цьому, відсутні правові підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК України) або ж звільнення від покарання з випробуванням (ст. 75 КК України), адже Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» від 13.12.2022 встановлено заборону для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України у разі засудження за кримінальні правопорушення, передбачені статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинені в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Тому підстав для застосування норм ст.ст. 69, 69-1, 75 КК України до обвинуваченого суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані.
Запобіжний захід обвинуваченому в даному кримінальному провадженні не обирався.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.349, 369, 370, 373,374 КПК України, суд
Визнати винним ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу не обирати.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня фактичного затримання.
Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, що утримується під вартою - в той же строк з моменту отримання копії вироку, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1