Справа № № 585/166/25
Номер провадження 1-кс/585/263/25
21 лютого 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суду Сумської області в складі : головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря: ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №58/5/166/25 (1-кп/585/249/25),-
18 лютого 2025 року в провадження судді Роменським міськрайонним судом Сумської області ОСОБА_1 надійшла справа за заявою обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №58/5/166/25 (1-кп/585/249/25).
Подану заяву ОСОБА_3 мотивував тим, що в провадженні Роменського міськрайонного суду відносно нього знаходиться кримінальне провадження за ст.336 КК України.
В процесу розгляду даного кримінального провадження суддя ОСОБА_4 прийняв рішення про відмову у наданні йому безоплатного адвоката, незважаючи на очевидну необхідність правової допомоги та наявність обставин, які відповідно до законодавства гарантують особі таке право, а саме статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на захист/юридичну допомогу, закріплене в п.п. «с» пункту 3 та ст.6 Конвенції кореспондується зі статтею 59 Конституції України та ст.20 КПК України. Суддя ОСОБА_4 проявив упереджене ставлення до нього, оскільки відмовляючи у наданні безоплатного адвоката. Він позбавив його можливості здійснювати ефективний захист, що ставить його у нерівне становище з обвинуваченням, яке має у своєму розпорядженні державні ресурси для підтримання обвинувачення.
Суддя не здійснив належного аналізу матеріалів, які підтверджують неможливість заявника самостійно найняти адвоката, не дослідив усіх обставин, що могли вплинути на ухвалення справедливого рішення, а натомість безпідставно відмовив у наданні захисника. Такі дії судді можуть свідчити про те, що у нього вже сформоване негативне ставлення до нього, що виражається у створенні перешкод для реалізації права його на захист. Відмова у наданні адвоката суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право кожного на ефективний захист.
Зважаючи на вищевикладене ОСОБА_3 просить задоволити його заву про відвід судді ОСОБА_4 .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 подану ним заяву про відвід судді ОСОБА_4 підтримав та просив її задовольнити. Додатково повідомив, що він, з заявою до Центру надання безоплатної допомоги про надання йому послуг адвоката для його захисту в кримінальному провадженні № /585/166/25 , не звертався. В той же час він не погоджується з рішення судді ОСОБА_4 про відмову в задоволенні його клопотання про надання йому безоплатної правової допомоги і вважає, що таке рішення судді є упередженим ставленням до нього .
Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився.
Суддя ОСОБА_4 для розгляду заяви про відвід не з'явився.
Вислухавши пояснення ОСОБА_3 та дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Підстави для відводу судді визначені ст.75 КПК України. Згідно ст. 75 ч.1 п.4 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Під час розгляду заяви про відвід не встановлено обставини, які прямо передбачені п.1-3 ч.1 ст. 75 КПК України, як такі, що виключають участь судді ОСОБА_4 в кримінальному провадженні.
Згідно статті 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Відповідно до статті 10 даного Кодексу суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді на підставі з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Наявність обставин, що виключають участь судді в кримінальному проваджені (стаття 75 КПК) в даному конкретному випадку охоплюється поняттям «неупередженість». В сенсі статті 6 параграфу 1 Конвенції і має визначатися суб'єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу. У межах об'єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 81 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Салов проти України»).
Згідно ч.ч. 3, 4, 5 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із підстав заявленого відводу, приходжу до висновку, що, в цьому конкретному випадку, процесуальне рішення судді не може бути підставою для відводу, в зв'язку з чим заява ОСОБА_3 по відвід судді ОСОБА_4 задоволенню не підлягає. Обвинувачений ОСОБА_3 не перебуває під вартою, вільно пересувається, а тому рішення судді про відмову наданні безоплатної правової допомоги не є перешкодою в її отриманні ОСОБА_3 самостійно, шляхом звернення з відповідною заявою до Центру надання безоплатної правової допомоги.
На підставі викладеного, керуючись статтею 6 Європейської конвенції з прав людини, статтями 21, 75, 80-81, 371-372 Кримінально процесуального кодексу України, суд, -
В задоволення заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №58/5/166/25 (1-кп/585/249/25),-відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_6