Рішення від 21.02.2025 по справі 127/2719/25

Справа № 127/2719/25

Провадження № 2/127/416/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Воробйова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи, за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Вінницької обласної ради, Вінницької обласної військової адміністрації, про зобов'язання нарахувати та виплатити різницю заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - Вінницької обласної ради, про зобов'язання нарахувати та виплатити різницю заробітної плати.

Позовна заява мотивована тим, що у Вінницькому обласному центрі медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 працює лікарем-кардіологом кардіологічної медико-соціальної експертної комісії.

З 01.01.2022 року набрала чинності постанова КМУ від 12.01.2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я», згідно з якою розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров'я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік: на рівні не менше 20000 грн. лікарям (крім лікарів - інтернів) та професіоналам з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров'я.

Позивач зазначає, що Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи відноситься до державної форми власності, проте вказана постанова не застосована у Вінницькому обласному центрі медико-соціальної експертизи і, як результат, підвищення заробітної плати відповідно до вищезазначеної постанови з 01.01.2022 року не відбулось.

У зв'язку з вищенаведеним ОСОБА_1 звернулася до суду та просила зобов'язати Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи нарахувати та виплатити різницю заробітної плати за період з 01.01.2022 року по 19.07.2022 року з урахуванням фактично відпрацьованого часу у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 року №2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я».

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.01.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Ухвалою суд від 31.01.2025 року клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вінницької обласної ради задоволено, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Вінницьку обласну військову адміністрацію з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання суду письмових пояснень.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Третя особа Вінницька обласна рада своїм правом на подачу письмових пояснень не скористалася.

Третя особа Вінницька обласна військова адміністрація на виконання ухвали суду подала до суду письмові пояснення, згідно з якими Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 року №2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я» внесено зміни у додаток 3 до Типової форми договору про медичне обслуговування населення за программою медичних гарантій та встановлено нові розміри заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров'я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік, зокрема на рівні не менше 20000 грн. лікарям. Вказана постанова набрала чинності 13.01.2022 року та застосовується з 01.01.2022 року. Одночасно звернуто увагу на те, що заклади охорони здоров'я у своїй діяльності також мають враховувати норму Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» відповідно до якої заклад охорони здоров'я, як юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або як її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення, має діяти на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних працівників і фахівців з реабілітації. Відповідач в повному обсязі фінансується за рахунок коштів обласного бюджету, субвенції на підтримку з державного бюджету місцевим бюджетам. Так, за період з 01.01.2022 року по 19.07.2022 року Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи не мав чинної ліцензії на здійснення господарської діяльності з медичної практики. Тому враховуючи роз'яснення Міністерства охорони здоров'я України від 28.01.2022 року №10-13/2496/2-22 підстави для застосування до відповідача положень Постанови №2 відсутні, в результаті чого позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необгрунтованими. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Суд дослідивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до диплому серії НОМЕР_1 , виданого 25.06.1987 року, ОСОБА_2 закінчила у 1987 році Вінницький медичний інститут імені М.І. Пирогова і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобув кваліфікацію лікаря (а.с. 8).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, ОСОБА_2 в 1984 році змінила своє прізвище на « ОСОБА_3 » (а.с. 9).

Згідно з довідкою Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи № 49 від 19.12.2024 року, ОСОБА_1 дійсно працює у Вінницькому обласному центрі медико-соціальної експертизи та займає посаду лікаря-кардіолога, та за період з 01.01.2022 року по 14.03.2023 року її загальний дохід становив 150703,42 грн. (а.с. 6).

Первинна профспілкова організація Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи відповідно до ч. 9, 10 ст. 21 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» внесла подання керівнику Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи про усунення порушень законодавства про працю та колективного договору у Вінницькому обласному центрі медико-соціальної експертизи, а саме підвищити з 01.01.2022 року працівникам заробітну плату відповідно до постанови КМУ від 12.01.2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я» (а.с. 10-12).

Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи на звернення первинної профспілкової організації Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 31.01.2022 року № 13, повідомило, що Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи не є комунальним некомерційним підприємством та не входить до медичних закладів, які працюють згідно з договором з Національною службою здоров'я України за програмою медичних гарантій. Центр в повному обсязі фінансується за рахунок коштів обласного бюджету, субвенції на підтримку з державного бюджету місцевим бюджетам. Станом на 16.02.2022 року за січень місяць 2022 року виплачена заробітна плата згідно затвердженої тарифікації та відповідно до фінансування. На виконання постанови КМУ від 12.01.2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладі охорони здоров'я» адміністрація звернулася до Вінницької обласної ради та галузевого департаменту щодо необхідності додаткового фінансування з метою виконання даної постанови (а.с. 13).

Між сторонами по справі виник спір з приводу належності позивачу права на оплату праці не нижче розміру, гарантованого постановою Кабінету Міністрів України № 2 від 12 січня 2022 року «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ч. 1 ст. 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 24.03.1995 року «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Структуру заробітної плати відповідно до статті 2 Закону складають основна заробітна плата, додаткове заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 4 статті 97 КЗпП України роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Статтею 98 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Аналогічну норму містить ст. 13 Закону України «Про оплату праці».

Згідно з ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про оплату праці» держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Крім того, відповідно до п. «ж» ч. 1 ст. 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» медичні і фармацевтичні працівники мають право на оплату праці у державних та комунальних закладах охорони здоров'я у розмірі, не нижчому, ніж визначено Кабінетом Міністрів України, у тому числі з дотриманням гарантій щодо мінімальної заробітної плати.

Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я» встановлено, що розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров'я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік: на рівні не менше 20000 гривень лікарям (крім лікарів-інтернів) та професіоналам з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров'я; на рівні не менше 13500 гривень для посад молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівцям з початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства.

Пунктом 5 вказаної постанови КМУ передбачено, що у разі встановлення медичному працівнику неповного робочого дня або неповного робочого тижня, а також під час невиконання працівником у повному обсязі встановленої норми тривалості робочого часу вимога щодо розміру оплати праці, передбачена підпунктом 1 пункту 1 цієї постанови, застосовується пропорційно до відпрацьованого часу.

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я», яка є нормативно-правовим актом, встановлює державну гарантію мінімальної оплати праці медичним працівникам закладів охорони здоров'я державної або комунальної форми власності до числа яких відносить лікарів (крім лікарів-інтернів) та професіоналів з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров'я, а також молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівцям з початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства.

Недотримання роботодавцем цієї гарантії є протиправним порушенням прав таких працівників.

Як зазначалось пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я» встановлено, що розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров'я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік.

Відповідно до п. 1.2 Статуту Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи, затвердженого рішенням 14 сесії Вінницької обласної ради 8 скликання № 279 від 26.11.2021 року, Вінницької обласної ради, Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи Вінницької обласної ради створено 01.01.1993 року відповідно до розпорядження представника Президента України у Вінницькій області від 06.11.1992 року. Центр є закладом охорони здоров'я, який здійснює свою діяльність на території Вінницької області, надає медико-соціальні послуги дорослому населенню Вінницької області, визначає ступінь обмеження життєдіяльності осіб, причину, час настання, групу інвалідності, сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалідності, реабілітації осіб з інвалідністю, пристосування їх до суспільного життя. (п. 1.3 Статуту). Пунктом 1.4 Статуту визначено, що центр є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює Вінницька обласна рада. Форми і системи оплати праці, норми праці, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством (п. 8.4 Статуту) (а.с. 14-19).

Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» передбачено заборону дискримінації, а саме дій, що спрямовані на обмеження або надання привілеїв щодо окремої особи за певними ознаками, якщо вони унеможливлюють визнання і реалізацію на рівних підставах прав і свобод людини.

Зменшення гарантованого державою розміру заробітної плати допускається лише у випадках, встановлених ст. 21 Закону України «Про оплату праці».

Щодо посилання третьої особи на відсутність ліцензій у відповідача як підставу відмови у задоволені позову, то слід відзначити наступне. Лист Міністерства охорони здоров'я України від 28.01.2022 року №10-13/2496/2-22, на який посилається третя особа, то він не є нормативно-правовим актом, має лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не встановлює нових правових норм, про що в ньому і зазначено. Разом з тим, постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 являється нормативно-правовим актом, тобто має вищу юридичну силу та підлягає до застосування. Крім того, остання не містить жодних вимог щодо наявності ліцензії у закладу.

На період дії воєнного стану строки надання адміністративних послуг, в тому числі з переоформлення ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики були зупинені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 165 «Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру» (вказана постанова діяла протягом 2022 року). В звязку з чим в березні 2023 року відповідачу було видано ліцензію на провадження господарської діяльності.

Оскільки відповідач не вказав на наявність обставин, передбачених ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» та не надав відповідних доказів, то виплата позивачу заробітної плати у меншому розмірі, ніж це гарантовано законодавством, вказує на порушення його права.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивача при зверненні до суду від сплати судового збору звільнено, він підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 1, 8, 21 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 40, 43, 94, 97, 98, 233, 235 КЗпП України, ст.ст. 2, 13, 23, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи, за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Вінницької обласної ради, Вінницької обласної військової адміністрації, про зобов'язання нарахувати та виплатити різницю заробітної плати - задовольнити.

Зобов'язати Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) різницю заробітної плати за період з 1 січня 2022 року по 19 липня 2022 року з урахуванням фактично відпрацьованого часу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я».

Стягнути з Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча одинадцять гривень 20 коп.).

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах одного місяця.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового розгляду:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи, код ЄДРПОУ 20097160, місцезнаходження: м. Вінниця, Театральна, 14.

Суддя:

Попередній документ
125324937
Наступний документ
125324939
Інформація про рішення:
№ рішення: 125324938
№ справи: 127/2719/25
Дата рішення: 21.02.2025
Дата публікації: 24.02.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (20.05.2025)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 24.01.2025
Предмет позову: про зобов'язання виплачувати та нараховувати заробітну плату
Розклад засідань:
20.05.2025 09:45 Вінницький апеляційний суд