Р І Ш Е Н Н Я№ 127/29241/24
18 лютого 2025 р. м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючої судді Медяної Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кравчук Ю.Ю.,
вдповідача ОСОБА_1 та її представника -адвоката Зубаня О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №6444295 від 09.03.2023 в сумі 53 937,17 грн. та судові витрати.
Позов мотивований тим, що 09.03.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту №6444295, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 20 000 грн.
Відповідач зобов'язалася повернути кредит разом з нарахованими відсотками у визначений сторонами строк, проте своє зобов'язання не виконала.
14.02.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №14.02./24-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором №6444295 від 09.03.2023.
Розмір заборгованості відповідача становить 53 937,17 грн., що складається з: заборгованість по тілу кредиту - 19 870 грн.; заборгованість по відсоткам - 34 067,17 грн.
Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.09.2024 відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Надано строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив та відповідачу на подання заперечення. Витребувано у АТ КБ «Приватбанк» належним чином завірені копії документів, які містять інформацію про: зарахування грошових коштів за кредитним договором на відповідний рахунок власника банківської картки НОМЕР_1 ; проведення верифікації особи власника банківської картки НОМЕР_1 ; належність банківської картки з прихованим номером НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; рух кредитних коштів на рахунок банківської картки НОМЕР_1 та зарахуванню коштів за кредитним договором про надання споживчого кредиту №6444295 від 09.03.2023. (а.с.109-110)
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26.09.2024 у цивільній справі №127/29241/24 задоволено позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №6444295 від 09.03.2023 в сумі 53 937,17 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту - 19 870 грн., заборгованості по відсоткам - 34 067,17 грн. та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. (а.с. 109-110 на звороті)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.01.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення. Скасовано заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області у справі та призначено справу до судового розгляду.(а.с.186-187)
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Зубань О.О. подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки кредитний договір було підписано за допомогою ЕЦП лише відповідачем, а позивач підписав договір аналогом власноручного підпису за відсутності на це згоди сторін. Також позивачем не доведено за допомогою належних та допустимих доказів факту набуття права вимоги за кредитним договором, зокрема що позивач є фінансовою установою та мав право укладати договір факторингу. Витяг з реєстру не є належним доказом відступлення права вимоги, оскільки на ньому відсутні підписи та печатка ТОВ «Авентус Україна», і позивачем не надано доказів сплати за договором факторингу. Крім цього, позивачем не надано належний розрахунок заборгованості відповідача. (а.с.198-199 на звороті)
Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - Дмитрів В.С. у судове засідання не з'явилася, проте надала заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність представника позивача. Позов підтримує, просить задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення. (а.с.142)
Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Зубань О.О. в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. ОСОБА_1 не заперечувала факт підписання нею кредитного договору.
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 09.03.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №6444295, за умовами якого товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит у сумі 20 000 грн., строк кредиту - 360 днів. В договорі сторони погодили розмір відсотків за користування кредитом, та порядок їх нарахування. (а.с.25-29 на звороті)
Факт підписання відповідачем договору підтверджується довідкою про ідентифікацію. (а.с.33)
В цей же день сторони підписали паспорт споживчого кредиту (а.с.23-24) та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.30). Крім цього ОСОБА_1 підписала інформаційне повідомлення споживача. (а.с.32)
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 20 000 грн., що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 15.02.2024 №126 (а.с.34) та відповідями АТ КБ «Приватбанк» від 04.10.2024 №20.1.0.0.0/7-240930/58430 (а.с. 128) та від 21.10.2024 №20.1.0.0.0/7-241015/81288 (а. с. 135).
14.02.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №14.02/24-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до боржників, вказаними у додатку до договору. (а.с.44-48)
Факт сплати ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» коштів за вказаним договором підтверджується копією платіжної інструкції №75117 від 14.02.2024. (а.с.50).
Відповідно до витягу з реєстру боржників, що є додатком №1 до договору факторингу №14.02/24-Ф від 14.02.2024, до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №6444295 від 09.03.2023, позичальником за яким є ОСОБА_1 (а.с.49)
Станом на 13.02.2024 розмір заборгованості відповідача становить 53 937,17 грн., що складається з: заборгованість по тілу кредиту - 19 870 грн.; заборгованість по відсоткам - 34 067,17 грн. (а.с.35-43)
30.08.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до ОСОБА_1 з досудовою вимогою за вихідним №Д1450, в якій повідомило відповідача про відступлення права вимоги за кредитним договором, та про необхідність погасити заборгованість у сумі 53 937,17 грн. (а.с.51)
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії ФК №170 від 23.10.2007, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зареєстроване як фінансова установа. (а.с.181)
З відомостей з Державного реєстру фінансових установ, який є відкритому доступі, вбачається, що станом на дату укладення договору факторингу від 14.02.2024 №14.02/24-Ф ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» мало ліцензії на надання послуг факторингу та надання коштів у позику у тому числі на умовах фінансового кредиту (вказані ліцензії видано 08.06.2017 та анульовано 07.03.2024). Крім цього, 07.03.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» видано ліцензії на факторинг та надання коштів та банківських металів у кредит, строк дії ліцензії - необмежений.
Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Отже, за змістом наведених положень закону, боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Твердження представника відповідача про те, що матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на дату укладення договору факторингу мало статус фінансової установи та відповідні ліцензії, спростовується наявною у справі копією свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії ФК №170 від 23.10.2007, а наявність відповідних ліцензій підтверджується відомостями з Державного реєстру фінансових установ, який є відкритому доступі та є загальнодоступним.
Факт сплати ТОВ ФК «Кредит-Капітал» за договором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» коштів за вказаним договором підтверджується копією платіжної інструкції №75117 від 14.02.2024. (а.с.50)
Твердження представника відповідача про те, що витяг з реєстру боржників не містить підпису та печатки ТОВ «Авентус Україна» не відповідає дійсності, оскільки наявна в матеріалах справи копія витягу з реєстру боржників, що є додатком №1 до договору факторингу №14.02/24-Ф від 14.02.2024 (а.с.49) містить підпис та печатку як ТОВ «Авентус Україна» так і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Таким чином, факт набуття позивачем права вимоги за кредитним договором підтверджений належними, достатніми та достовірними доказами.
Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як вбачається з частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи, договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Відповідно до пунктів 1, 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: -надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; -вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа; правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Щодо твердження представника відповідача про те, що кредитний договір є неукладеним, оскільки підписаний електронним цифровим підписом лише відповідачем, а позивач підписав його аналогом власноручного підпису, суд сприймає критично, з огляду на наступне.
Як зазначено вище, Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно пункту 9.6. кредитного договору, цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства електронним підписом в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Електронний підпис товариства створюється на договорі шляхом нанесення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами копіювання за зразком, попередньо узгодженому сторонами в укладеному договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС Товариства/ зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.
З розділу 10 кредитного договору вбачається, що з боку ТОВ «Авентус Україна» кредитний договір підписано директором ОСОБА_2 шляхом накладення аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) та відтиску печатки товариства.
З вказаного вбачається, що споживач перед підписанням ним договру ознайомлюється з кредитним договором, на якому вже наявні аналоги власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, і лише після цього накладає свій електронний підпис шляхом використання одноразового ідентифікатора.
Дубова Р.М. підписала вказаний договір, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується відповідачем. Таким чином, відповідач погодилася з використанням ТОВ «Авентус Україна» аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, оскільки підписання кредитного договору свідчить про те, що відповідач всі умови договору цілком розуміла та своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що діяла свідомо, була вільною в укладенні даного договору, у виборі контрагента та умов договору.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що цей договір є укладеним, оскільки підписаний усіма його сторонами електронним цифровим підписом відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», і укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі статтею 523 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проте, відповідач умови договору про надання споживчого кредиту №6444295 від 09.03.2023 своєчасно і в повному обсязі не виконувала, кредит не сплачувала. Таким чином відповідачем були порушені вимоги ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та умови договору, через що виникла заборгованість за кредитом.
Розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 19 870 грн. підтверджений належними та допустимими доказами.
Щодо заборгованості за відсотками, суд дійшов висновку, що сторони в договорі про надання кредиту погодили їх розмір та порядок нарахування.
Твердження представника відповідача про те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є неналежним доказом по справі суд до уваги не бере, оскільки в ньому зазначено, яка саме процентна ставка застосовувалась при нарахуванні відсотків - знижена чи проста, а відповідні розміри ставок вказані в п.1.5.1 та 1.5.2 кредитного договору.
Відповідач не надала належні та достовірні докази на спростування вказаного розрахунку заборгованості, зокрема, власний розрахунок.
З огляду на викладене, вимога про стягнення з відповідача відсотків у сумі 34 067,17 грн. підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 53 937,17 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту - 19 870 грн.та заборгованості по відсоткам - 34 067,17 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 205, 207, 509, 512, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 628, 629, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.19,76-81, 141 256 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №6444295 від 09.03.2023 в сумі 53 937,17 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту - 19 870 грн. та заборгованості по відсоткам - 34 067,17 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження юридичної особи: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп.28, 3-й поверх;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст складено 21.02.2025.
Суддя