Ухвала від 19.02.2025 по справі 127/5238/25

Справа 127/5238/25

Провадження 1-кс/127/2365/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором про накладення арешту на майно.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні № 12025020020000185 від 16.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у зв'язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.02.2025 близько 17 години біля будинку 22 по вулиці Ватутіна працівниками поліції ВП № 1 РУП ГУНП у Вінницькій області було зупинено громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановлено, що останній, повторно, незаконно зберігає при собі з метою збуту наркотичний засіб (амфетамін), а також займається його збутом.

За даним фактом слідчим відділенням Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області розпочато досудове розслідування, відомості про яке внесені Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020020000185 від 16.02.2025, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Так, 16.02.2025 в ході проведення невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час якого було виявлено та вилучено:

1)5 поліетиленових пакетів з порошкоподібною речовиною, які поміщено до спец. пакету НПУ CRI1265003;

2)1 поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження, який поміщено до спец. пакету НПУ CRI 1264922;

3)первинне упакування, клейка стрічка поміщено до паперового конверту;

4)6 мотків клейкої стрічки синього, червоного та жовтого кольору, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC2131355;

5)грошові кошти на загальну суму 500 гривень, які поміщено до спец. пакету НПУ CRI1264948;

6)чорнові записки на 3 листах, які поміщено до спец. пакету НПУ CRI1264967;

7)1 поліетиленовий пакет з нашаруванням порошкоподібної речовини, який поміщено до спец. пакету НПУ CRI1264946;

8)трубка синього кольору із нашаруванням порошкоподібної речовини, яку поміщено до паперового конверту НПУ СУ;

9)1 поліетиленовий пакет із речовиною рослинного походження, який поміщено до спец. пакету НПУ CRI1264956;

10)фольгу з нашаруванням речовини рослинного походження, яку поміщено до спец. пакету НПУ CRI 1264957;

11)електронні ваги з нашаруванням поміщено до спец. пакету НПУ RIC2131356;

12)коробку з поліетиленовим зіп-пакетом, яку поміщено до спец. пакету НПУ PSP 3329560.

В подальшому, вилучені речі та предмети, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 7 ст. 237 КПК України при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно з ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. До такого майна належать: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, а також є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 п.1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Враховуючи те, що вилучені речі є речовим доказом, а також те, що їхнє дослідження необхідне для всебічного і повного встановлення обставин кримінального провадження, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, на вказані речі необхідно накласти арешт.

Приймаючи до уваги викладене, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі.

ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив, тому відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання розглядається у його відсутність.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за відсутності фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи, що вищезазначене майно являється джерелом доказів, при дослідженні яких необхідно буде встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, а також в подальшому виникне необхідність у проведенні ряду експертиз, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено необхідність накладення арешту на речі, які вилучені 16.02.2025, під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вони мають значення речового доказу та доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 - задовольнити.

Накласти арешт на майно вилучене 16.02.2025 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

1)- 5 поліетиленових пакетів з порошкоподібною речовиною, які поміщено до спец. пакету НПУ CRI1265003;