Справа № 127/5568/25
Провадження 2/127/952/25
20 лютого 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в ітересах якої діє адвокат Герасимишина Т.В., до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що поданий ОСОБА_3 позов не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України та підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд встановив, що позивач не додав до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядок уі розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною четвертою статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND), «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя.
За змістом частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою передбачена сплата судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», встановлено з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб 3028 грн.
Отже позивачем за позовну вимогу немайнового характеру (про визнання протиправною та скасування державної реєстрації на нерухоме майно), тобто за пред'явлення вказаної позовної вимоги немайнового характеру позивачем має бути сплачено на користь держави судовий збір в сумі 3028,00 гривень.
Викладене є недоліками позовної заяви, які мають бути усунуті позивачем шляхом надання суду квитанції про сплату судового збору за вказану позовну вимогу, у вказаному розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Однак, вказана позовна заява не відповідає вимогам ЦПК України.
Як зазначено в позовній заяві відповідач держава російської федерації.
До повномасштабної військової агресії російської федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України «Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності» від 19.12.1992 шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу Російської федерації.
У зв'язку з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», за зверненням Мін'юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно листа Міністерства юстиції України від 21.03.2022 №25814/12.1.1/32-22 «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Крім того, у зв'язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану АТ «Укрпошта» з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.
Міністерство юстиції України листом від 06.10.2022 №91935/114287-22-22/12.1.1 щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст.8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист від 03.10.2022 №71/14-500-77469) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території Російської Федерації та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади Російської Федерації за посередництва третіх держав також не здійснюється.
Відтак, передача будь-яких документів компетентним органам Російської Федерації, у тому числі дипломатичними каналами, наразі неможлива (лист Міністерства юстиції України від 31.10.2022 вих. №100817/98748-22-22/12.1.3).
Отже, у зв'язку із зупиненням діяльності дипломатичних установ Російської Федерації на території України, у т.ч. і посольства Російської Федерації в Україні, яке знаходилось за адресою: Повітрофлотський проспект, буд. 27, м. Київ, 03049, направлення судом копії позовної заяви та доданих до неї документів є свідченням формального виконання обов'язку суду надіслати такі документи відповідач.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 п. 20 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, який триває досі.
Згідно зі ст. 190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Статтею 80 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.
Згідно з ч. 3 ст. 499 ЦПК України судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
В силу ст. 79 Закону України «Про нотаріат» нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Враховуючи вимоги ст. 190 ЦПК України та те, що на даний час правовідносини та дипломатичні відносини з російською федерацією розірвані, позивачу необхідно подати один примірник позовної заяви з додатками з перекладом на російську мову, у тому числі з перекладом документів, вказаних у додатках з української мови на російською мовою, для направлення відповідачу державі російська федерація.
Крім того, відповідно до ч. 2, 4, 5 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху встановивши строк для усунення недоліків позовної заяви в п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом: подання до суду належним чином оформленої позовної заяви з урахуванням зауважень, викладених вище.
На підставі викладеного, керуючись статтями 27,28,175,185 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування - залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо у встановлений строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, вона вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала суду остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя: