Справа № 129/547/25
Провадження по справі № 1-кс/129/181/2025
20.02.2025 року м. Гайсин
Слідчий суддя Гайсинського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 розглянувши у відсутність сторін та їх представників в м. Гайсині скаргу ОСОБА_2 , поданої в її інтересах представником, - адвокатом ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого, що полягає у не внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
Встановив:
Представник, - адвокат ОСОБА_3 звернувся в інтересах ОСОБА_2 до Гайсинського районного суду зі скаргою на бездіяльність слідчого, що полягає у не внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у прохальній частині якої просив слідчого суддю:
1. Визнати бездіяльність посадових осіб Гайсинського РУП ГУНП в Вінницькій області що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінальних правопорушень, незаконною.
2. Зобов'язати посадових осіб Гайсинського РУП ГУНП в Вінницькій області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за звернення ОСОБА_2 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 371, ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України.
Вимоги скарги обґрунтовано тим, що 21.01.2025 року громадянкою ОСОБА_2 , була подана заява про вчинення кримінального правопорушення до Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області.
В своїй заяві заявник просила провести перевірку по факту незаконного затримання працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Так, 07 лютого 2025 року приблизно о 08 годині 30 хвилин він перебував в місті Гайсин, Вінницької області.
В цей момент на блок-пості його зупинили працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому без будь яких пояснень, працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 , витягли з машини ОСОБА_4 , та силоміць запхнули до свого автомобіля і відвезли до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, в ході затримання ОСОБА_4 попрохав працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 роз'яснити йому його права як затриманого, та скласти відповідний протокол про адміністративне затримання, але останні відмовились це робити.
Згідно ст. 261 КУпАП про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.
Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.
Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.
В ході затримання та доставки до приміщення Гайсинського РТЦК ОСОБА_4 був тимчасово обмежений в свободі пересування, права йому роз'яснені не було, працівників поліції під час затримання не було. Будь-якого протоколу про адміністративне затримання працівники РТЦК не складали, та жодного пояснення щодо законності затримання, не надали.
В подальшому після проходження ВЛК громадянина ОСОБА_4 , було вивезено з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доставлено до невідомого приміщення, в якому громадянин ОСОБА_4 , і надалі незаконно утримується.
В діях працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається злочин передбачений ч. 1 ст. 371 КК України, тобто у завідомо незаконному затриманні.
В діях працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається злочин, передбачений ч.2 ст. 146 КК України, тобто у незаконному позбавленні волі, вчинене групою осіб, що супроводжувалось заподіянням фізичних страждань.
Станом на 11 лютого 2025 року відомості до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення внесено не було.
Дізнавшись про те, що відомості про кримінальне правопорушення, які зазначені у зверненні ОСОБА_2 не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а лише внесені в журнал єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, скаржник вважає, що з цього моменту настає бездіяльність слідчого щодо не внесення відомостей до ЄРДР.
Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.
Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду). Для з'ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:
1) відібрано пояснення;
2) проведено медичне освідування;
3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;
4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.
У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно, відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань за першої можливості.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Таким чином, посадовими особами Гайсинського РУП ГУНП в Вінницькій області інформацію по заяві не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим було порушено порядок, який встановлений нормами КПК України, при проведенні перевірки заяви про вчинення кримінального правопорушення.
12.02.2025 року ухвалою слідчого судді постановлено відкрити провадження за цією скаргою; призначено розгляд скарги на 17 лютого 2025 року о 11:30 год. в приміщенні суду; зобов'язано начальника Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області надати Гайсинському районному суду Вінницької області матеріали перевірки поданої 08.02.2025 року заяви ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст. 146 КК України.
13.02.2025 року адвокат ОСОБА_3 з використанням системи «Електронний суд» надіслав заяву, у якій просив розгляд справи № 129/547/25 за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, що полягає у не внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою, проводити без участі ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_3 , вимоги скарги задовільнити з підстав зазначених у скарзі.
17.02.2025 року розгляд скарги відкладено на 20.02.2025 року, через не надходження до суду матеріалів перевірки поданої 08.02.2025 року заяви ОСОБА_2
20.02.2025 р. слідчий, прокурор в судове засідання не з'явилися, тому, слідчий суддя розглянув скаргу у їх відсутність на підставі ч. 3 ст. 306 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Частиною 1 статті 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Зокрема, п.1) ч.1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до положень ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Частиною 2 ст. 3 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом офісу Генерального прокурора України №298 від 30 червня 2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішуєпитання пронаявність або відсутність правовихпідстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписом ч.1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за повідомленням (заявою) є саме наявність у цьому повідомленні обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа №761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бутиприпинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
З матеріалів справи убачається, що 08.02.2025 до чергової частини Гайсинського районного управління поліції надійшло звернення від гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прож. АДРЕСА_3 про те, що ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_4 незаконно позбавили волі працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отримане звернення зареєстровано в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» № 1700 від 08.02.2025 року.
Під час розгляду даного звернення ОСОБА_2 працівниками Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області встановлено, що відповідно до витягу із наказу Міністерства Оборони України № 146 від 07.02.2025 року, щодо виконання Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», зі змінами внесеними Указами від 17 травня 2022 року № 342/2022, від 12 серпня 2022 року №574/2022, від 07 листопада 2022 року № 758/2022, від 06 лютого 2023 року № 59/2022, від 01 травня 2023 року № 255/2023, від 26 липня 2023 року № 452/2023, від 06 листопада 2023 року № 735/2023, від 05 лютого 2024 року №50/2024, від 06 травня 2024 року №272/2024, від 23 липня 2024 року № 470/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», відповідно до Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію ОСОБА_4 було призвано та направлено, для проходження військової служби за мобілізацією із ІНФОРМАЦІЯ_5 у ВЧ НОМЕР_1 .
Також по даному факту було повідомлено військову службу правопорядку м. Гайсин для детальної перевірки вище вказаного факту.
Відповідно до вимог Наказу MBС України № 930 від 15.11.2017 року «Про затвердження Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України» на основі зібраних матеріалів складено мотивовану довідку з приводу перевірки вказаної заяви ОСОБА_2 та надіслано заявниці письмову відповідь за наслідками перевірки поданої нею заяви.
На думку заявниці в діях працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається злочин передбачений ч. 1 ст. 371 КК України, тобто у завідомо незаконному затриманні, а також в діях працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається злочин, передбачений ч.2 ст. 146 КК України, тобто у незаконному позбавленні волі, вчинене групою осіб, що супроводжувалось заподіянням фізичних страждань.
Дізнавшись про те, що відомості про кримінальне правопорушення, які зазначені у зверненні ОСОБА_2 не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а лише внесені в журнал єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, скаржник вважає, що з цього моменту настає бездіяльність слідчого щодо не внесення відомостей до ЄРДР.
Вказана заява ОСОБА_2 була прийнята та зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області 08.02.2025 року за №1700.
Тобто, вказана заява була прийнята та зареєстрована, як того і вимагають положення кримінального процесуального закону.
При цьому, слідчий суддя враховує, що виходячи зі змісту положень ст. 214 КПК України, саме слідчий або прокурор наділені повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Єдиного реєстру досудових розслідувань не можуть бути внесені всі без винятку повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, як безпідставно вважають заявник та її представник, ці відомості мають бути перевірені слідчим або прокурором, щоб гарантувати кожній особі захист від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення кримінального правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Таким чином, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачається вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Дані висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 03 вересня 2021 року у справі №556/450/18 (провадження №51-4229км20).
Стаття 146 КК України, за якою заявниця ОСОБА_2 у своїй скарзі кваліфікує дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачає відповідальність за незаконне позбавлення волі або викрадення людини.
Відповідно витягу із наказу Міністерства Оборони України № 146 від 07.02.2025 року, щодо виконання Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», зі змінами внесеними Указами від 17 травня 2022 року № 342/2022, від 12 серпня 2022 року №574/2022, від 07 листопада 2022 року № 758/2022, від 06 лютого 2023 року № 59/2022, від 01 травня 2023 року № 255/2023, від 26 липня 2023 року № 452/2023, від 06 листопада 2023 року № 735/2023, від 05 лютого 2024 року №50/2024, від 06 травня 2024 року №272/2024, від 23 липня 2024 року № 470/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», відповідно до Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію ОСОБА_4 було призвано та направлено, для проходження військової служби за мобілізацією із ІНФОРМАЦІЯ_5 у ВЧ НОМЕР_1 .
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч.2 ст.102, п.п.1, 17, 20 ч.1 ст.106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, оголошено про проведення загальної мобілізації.
Як встановлено у п.4) ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України.
При цьому адміністративне затримання здійснюється тільки у випадку, якщо особа вчинила адміністративне правопорушення. Причиною затримання може бути як зафіксований факт вчинення правопорушення районним ТЦК та СП так і виявлення правопорушення під час перевірки військово-облікових документів.
У справах, які пов'язані з порушенням правил військового обліку адміністративне затримання здійснюють виключно працівники Національної поліції. Підставою затримання є вчинення особою (призовником або військовозобов'язаним) правопорушення, яке передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП.
Слідчим суддею встановлено, що у даному випадку має місце незгода заявника ОСОБА_2 з діями уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 та Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, пов'язаними з призовом ОСОБА_4 на військову службу за призовом під час мобілізації.
Відтак, ОСОБА_4 не є затриманою особою в розумінні кримінально-процесуального законодавства, а тому повноваження слідчого судді на вказані правовідносини не поширюються.
У відповідності до ст.ст.22, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань. Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах, або у строки, визначені командирами військових частин.
У п.59 рішення «Engel and Others v. the Netherlands» від 08.06.1976 Європейський суду з прав людини зазначив, що необхідність проживання військовослужбовців у казармах не суперечить вимогам статті 5 Конвенції, бо таке обмеження «не виходить за рамки звичайної військової служби». Навіть «легкі форми арешту», коли військовослужбовці мають перебувати в житлових приміщеннях, армійських корпусах чи спорудах, не створює порушення статті 5 Конвенції, бо «вони продовжують перебувати в більш або менш звичайних рамках свого армійського життя».
Суд констатує, що призов громадянина на військову службу під час мобілізації не є позбавленням особи права на свободу, а є обов'язком громадянина України, передбаченим ст.65 Конституції України, відтак, не є незаконним позбавленням волі.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що заява ОСОБА_2 не містить у собі відомостей, які б вказували на ознаки кримінальних правопорушень, передбачених як ст.146 так і ч. 1 ст. 371 КК України, та слугували б підставою для їх внесення до ЄРДР, відповідно до ст.214 КПК України.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу заявника на те, що у разі порушення прав чи інтересів ОСОБА_4 службовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки при здійсненні ними своїх повноважень, пов'язаних з мобілізацією, судовий захист таких прав здійснюється в порядку адміністративного судочинства, шляхом звернення ОСОБА_4 до компетентного адміністративного суду з відповідним позовом, а у разі вчинення щодо нього протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень - до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Під час судового розгляду слідчий суддя перевірив наведені заявником обставини, які він вважає кримінально карними діями, та не вбачає підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
Відповідно до вимог ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, у задоволенні скарги слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Постановив:
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2 , поданої в її інтересах представником, - адвокатом ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого, що полягає у не внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя: