Справа № 385/1877/24
1-кс/385/47/25
21.02.2025 року слідчий суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції №1 (м. Гайворон) Голованівського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121120000207 від 26.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, про продовження строку тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хащувате, Гайворонського району, Кіровоградської область, українця, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, на утриманні дітей не має, який проходить військову службу за мобілізацією на посаді стрільця НОМЕР_1 окремої штурмової бригади, військова частина НОМЕР_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
- 22.01.2024 року Гайворонським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування з іспитовим строком 1 рік 6 місяців; покарання не відбуте, судимість не погашена,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
Старший слідчий СВ відділення поліції №1 (м. Гайворон) Голованівського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням погоджене з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121120000207 від 26.12.2024 року про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 ОСОБА_5 призваний в Збройні Сили України по мобілізації від 28.09.2024 та направлений до військової частини НОМЕР_3 на посаду курсант.
З моменту зарахування 28.09.2024 до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу, та з того ж дня, 28.09.2024, приступив до виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
У подальшому переведений до військової частини НОМЕР_2 та на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 09.11.24 №329, солдата ОСОБА_5 призначено на посаду кулеметника стрільця НОМЕР_1 окремої штурмової бригади військової частини НОМЕР_2 та останній на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 №329 від 09.11.2024 приступив до виконання своїх обов'язків та посаду прийняв.
25.12.2024 близько 21.00 год. перебуваючи у відпустці та поза виконанням своїх обов'язків з несення військової служби, відпочиваючи в будинку АДРЕСА_2 , що належить його знайомій ОСОБА_8 , де вживав алкогольні напої разом з власницею домоволодіння, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 під час спільного розпиття спиртного, вчинили сварку з потерпілим ОСОБА_10 , яка в подальшому переросла в бійку. ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 діючи умисно на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розподілили між собою ролі як співвиконавці. У свою чергу ОСОБА_5 , за попередньою змовою групою осіб спільно із ОСОБА_9 , підійшов до потерпілого ОСОБА_10 , де стоячи один навпроти одного завдав три послідовні удари кулаком правої руки в область обличчя потерпілого. Від отриманих ударів потерпілий втратив рівновагу та впав спиною на диван, який знаходився позаду.
ОСОБА_5 , продовжуючи свої умисні протиправні дії, спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , став правою ногою на шию потерпілого (який перебував в положенні лежачи на спині), та умисно, зі значною силою, лівою ногою завдав не менше 5 послідовних ударів в область голови та грудної клітки потерпілого ОСОБА_10 . У подальшому, у той час як потерпілий знаходився в положенні сидячи, ОСОБА_5 , кулаком правої руки, умисно зі значною силою наніс не менше 3 послідовних ударів в область обличчя потерпілого ОСОБА_10 .
У подальшому ОСОБА_9 , діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, як співвиконавець, підійшов до потерпілого ОСОБА_10 , який перебував в положенні сидячи, де кулаком правої руки, зі значною силою наніс не менше 3 послідовних ударів в область грудної клітки, від яких потерпілий впав до землі. ОСОБА_9 продовжуючи свої умисні протиправні дії, спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , стоячи біля потерпілого, умисно правою ногою наніс не менше 3 послідовних ударів в область грудної клітки.
Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_10 помер на місці події.
У наслідок умисних протиправних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_10 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер «справа з 2 по 7; зліва з 2 по 12», пошкодження тканини легень, перелому тіла грудини, множинних саден та синців обличчя, грудної клітки, лівої верхньої кінцівки, які мають ознаки ТЯЖКИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ, як небезпечних для життя в момент спричинення. Смерть настала від закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер «справа з 2 по 7; зліва з 2 по 12», пошкодження тканини легень, перелому тіла грудини.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано підозрюється у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, такого, що небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В ході досудового розслідування в даному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Дані ризики існують на даний час та не вичерпались і будуть продовжувати мати місце у випадку перебування ОСОБА_5 на волі. Можливість настання ризиків безпосередньо залежить від застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, зокрема, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, застава.
Враховуючи вищевикладене, просить продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.03.2025 року. В зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, пов'язаного із заподіянням умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, просить не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у повному обсязі з підстав зазначених у ньому та просить його задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні вказав, що не ламав ребра та грудну клітку потерпілому, не вбивав його.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до такого копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, а саме: заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, такого, що небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого та по даному факту слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного 26.12.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121120000207 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
26.12.2024 року о 15 год. 00 хв. ОСОБА_5 затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
27.12.2024 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Відповідно до ухвали слідчого судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27.12.2024 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, до 23 лютого 2025 року включно.
19.02.2025 року постановою керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024121120000207 до трьох місяців, тобто до 27.03.2025 включно.
При вирішенні доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 слідчим суддею враховано наступне.
Слідчим у клопотанні з доданими документами з достатньою на даній стадії кримінального провадження повнотою підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 згаданого кримінального правопорушення, а саме: витягом з ЄРДР від 26.12.2024 року, номер кримінального провадження №12024121120000207; копією протоколу огляду місця події від 26.12.2024 року за адресою: АДРЕСА_3 ; копією протоколу огляду трупа від 26.12.2024 року, яким зафіксовано огляд трупа ОСОБА_10 ; копією протоколу огляду місця події від 26.12.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 ; копіями протоколів допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 від 26.12.2024 року; копією протоколу проведення слідчого експерименту від 27.12.2024 року за участю підозрюваного ОСОБА_5 ; копією протоколу проведення слідчого експерименту від 27.12.2024 року за участю свідка ОСОБА_8 в якому зафіксовано, що ОСОБА_8 спочатку розповіла, а потім на місці відтворила механізм отримання потерпілим ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, які призвели до смерті останнього; копією висновку експерта № 34 від 22.01.2025 року; іншими доказами в їх сукупності, що є достатніми на даному етапі кримінального провадження для визнання підозри обґрунтованою. Будь-які інші докази, які б викликали сумніви в обґрунтованості підозри, в матеріалах кримінального провадження відсутні.
З наданих матеріалів вбачаю як обґрунтованість підозри, так і наявність ризиків у кримінальному провадженні. ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_5 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Щодо наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків щодо підозрюваного, вважаю необхідним зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язки з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, про які зазначає в клопотанні слідчий та які були заявлені під час попереднього застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , зокрема те, що підозрюваний ОСОБА_5 може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний міцних соціальних зв'язків не має, не одружений, був виявлений працівниками поліції на місці скоєння злочину. При цьому, підозрюваному в разі визначення його винуватим, загрожує покарання строком від семи до десяти років, а також з урахуванням бажання уникнути відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання та вагомості доказів обґрунтованості підозри; 2) незаконно впливати на свідків, які підтверджують його вину у вчиненні інкримінованого злочину, так як підозрюваний особисто знайомий зі свідками та володіє відомостями, де вони проживають, тому вказані обставини дають підстави вважати, що підозрюваний може незаконно впливати на вказану категорію осіб, з метою зміни чи відмови від наданих показів; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та агресивність дій підозрюваного в ході вчинення злочину, за результатами якого настала смерть потерпілого, а також те, що ОСОБА_5 є раніше судимим, покарання за вчинення злочинів не відбуте та судимість не погашена; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто вводити слідство в оману, ухилятись від викликів слідчого, прокурора та суду; 5) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та які на даний час не встановлені органом досудового розслідування, оскільки на даний час ще проводяться слідчі дії спрямовані на здобуття доказів, які мають значення для даного кримінального провадження, встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення; не перестали існувати на даний час та виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з 27.12.2024 року. Загальний строк перебування підозрюваного під вартою не є довготривалим і таким, що перебуває поза межами розумного.
З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та наведені норми Кримінального процесуального кодексу України, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні тяжкого злочину (ст. 12 КК України), особу підозрюваного, який характеризується з посередньої сторони, його вік, стан здоров'я, сімейний стан, який неодружений, на утриманні дітей та осіб похилого віку немає, його майновий стан, який являється військовослужбовцем, раніше судимий та в даний час підозрюється у вчиненні злочину проти життя та здоров'я особи, вагомість наведених доказів про вчинення такого, стадію на якій перебуває досудове розслідування, а також те, що підозрюваний проживає в одному населеному пункті зі свідками, що не може забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Враховуючи інтереси суспільства у відношенні суспільної небезпеки, слідчий суддя приходить до висновку про те, що в сукупності є всі підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків і близьких родичів потерпілого; можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та які на даний час не встановлені органом досудового розслідування; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано в зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Крім того, обирати запобіжний захід відносно обвинуваченого - домашній арешт недоцільно з наступних підстав: ОСОБА_5 проживає в одному населеному пункті зі свідками та неподалік від безпосереднього місця вчинення кримінального правопорушення, тому матиме до нього вільний доступ та зможе знищити, сховати або спотворити речі, які можуть мати доказове значення та несуть на собі сліди кримінального правопорушення, та які на даний час не встановлені досудовим розслідуванням, що не може забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Отже, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою сприятиме забезпеченню виконанню підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, з урахуванням обставин справи, обґрунтованість підозри, та зважаючи на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 слід задовольнити. Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи. Більш м'які запобіжні заходи чи їх незастосування, не забезпечать його належної поведінки.
Доказів неможливості за станом здоров'я перебувати в місцях ув'язнення не надано.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Положеннями частини першої та третьої статті 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
З урахуванням стадії досудового розслідування, строк тримання під вартою визначається до 60 днів.
Крім того, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину внаслідок якого загинула людина, слідчий суддя вважає правильним не визначати розмір застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 35 (тридцять п'ять) днів, а саме до 27 березня 2025 року, включно.
Копію ухвали вручити захиснику підозрюваного та надіслати підозрюваному, прокурору.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення до Кропивницького апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_15
Дата документу 21.02.2025