Справа № 206/826/25
Провадження № 1-кс/206/244/25
21 лютого 2025 року м. Дніпро
слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню № 12015130580000920 від 15.07.2014 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України,-
До Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12015130580000920 від 15.07.2014, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України за його відсутності, у зв'язку із перебуванням його на тимчасово окупованій території державою-агресором, а також оголошенням останнього у міжнародний розшук.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, яка підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами.
Зазначав, що існує достатньо підстав вважати про наявність існування ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим стосовно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищезазначеним ризикам.
Крім того, прокурор також вказав на наявність доказів на підтвердження обставин, передбачених ч. 6 ст. 193 КПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання.
Захисник проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на недоведення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали, встановив наступне.
Слідчим Слідчого управління Головного управління національної поліції в Луганській області у складі слідчої групи здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015130580000920 від 15.07.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, за фактом участі громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у діяльності незаконних збройних формувань.
Досудовим розслідуванням встановлено наступне:
07.08.2015 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами: протоколами допиту потерпілої ОСОБА_6 , протоколом допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Постановою слідчого у кримінальному провадженні від 07.08.2015 ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Постановою начальника відділення СВ Старобільського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 17.06.2021 ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в участі у діяльності незаконних збройних формувань, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд, згідно зі ст. 178 КПК України та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Так, на виклики слідчого підозрюваний не з'явився, не повідомивши про причини своєї неявки.
Законом України від 22.05.2022 № 2265-ІХ «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» Російська Федерація визнана державою-терористом (державою-агресором).
Те, що ОСОБА_5 постійно проживає на тимчасово окупованій території Луганської області підтверджується протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.
Дії ОСОБА_5 за вчинення яких повідомлено про підозру, носять характер тяжкого злочину, а також враховуючи відомості про особу підозрюваного, його переховування на непідконтрольній Україні території, що свідчить про наявність ризиків, передбаченого пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим у вчинені інкримінованому злочині, даних про його особу, з урахуванням встановленого ризику, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення застави відповідно до ч. 4 ст.183 КПК України.
Приймаючи до уваги вищенаведені ризики та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, суд приходить до висновку про неможливість обрання підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання прокурора Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України - задовольнити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання підозрюваного ОСОБА_5 і не пізніше як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження доставити підозрюваного до слідчого судді для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 21.02.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1