Справа № 183/4219/24
№ 1-в/183/59/25
21 лютого 2025 року м. Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складi головуючої судді ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засiданнi подання начальника. Новомосковського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про звільнення від покарання, призначеного вироком суду від 06.06.2024 засудженому ОСОБА_3 за ч.1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, відповідно до Закону України від 18.07.2024 за
№ 3886-ХІ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 , прокурора - ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 засуджений 06.06.2023 вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, із застосуванням ст. 75, 76 КК України, до покарання у виді 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки.
28.01.2025 до суду надійшло подання начальника Новомосковського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про вирішення питання про звільнення від призначеного Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 06.06.2024 покарання відносно ОСОБА_3 відповідно до Закону України від 18.07.2024 за № 3886-ХІ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
У зв'язку з перебуванням судді ОСОБА_1 на лікарняному з 31.01.2025 по 11.02.2025, розгляд клопотання призначено на 21.02.2025.
Прокурор в судовому засіданні подання підтримав та просив його задовольнити.
Представник органу пробації до суду не з'явилися, надавши заяву про розгляд подання без участі його представника, подання підтримав в повному обсязі.
Засуджений ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду подання повідомлений належним чином.
Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши подання органу пробації з додатками та матеріали особової справи засудженого, вважає можливим задовольнити подання, виходячи з наступного.
Згідно з редакцією ч. 3 ст. 51 КУпАП, чинної станом на час вчинення інкримінованих ОСОБА_3 діянь, заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувало 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
09.08.2024 набув чинності Закон України 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП.
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) встановлена відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить не більше 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене, аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Згідно з вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.06.2024 у справі № 183/4219/24, ОСОБА_3 вчинив заволодіння чужим майном (шахрайство) 01.03.2024 та 14.03.2024.
Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 грн., а 50 відсотків від його розміру становили 1514 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, станом на час вчинення інкримінованих ОСОБА_3 діянь, розмір вартості заволодіння майном шляхом обману (шахрайство), з якого наставала кримінальна відповідальність за
ст. 190 КК України, становив у 2024 році - 302,80 грн (1514 х 0,2 = 302,8).
У той же час, з урахуванням вимог Закону № 3886-IX, розмір вартості заволодіння майном шляхом обману (шахрайство), з якого настає кримінальна відповідальність за
ст. 190 КК України становить у 2024 році - 3028 грн (1514 х 2 = 3028).
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Оскільки положення Закону № 3886-IX в частині визначення розміру майна, яке є предметом дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, скасовують кримінальну протиправність таємного викрадення майна в розмірі від 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, такий закон з огляду на приписи ст. 58 Конституції України, ч. 1 ст. 5 КК України має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання чисті Законом № 3886-IX та скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди ніж встановлено нормою закону.
Вказаних викладені в постанові в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Так, за вироком суду, ОСОБА_3 , 01.03.2024, заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство) та своїми протиправними діями спричинив потерпілому
ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 2466,67 грн. Крім того, 14.03.2024, засуджений заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство) та своїми протиправними діями спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1442,33 грн.
Ураховуючи те, що вартість інкримінованого ОСОБА_3 майна, яким заволодів останній, є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме: 3028 грн. у 2024 році, відповідні діяння не підпадають під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Оскільки караність вчинених ОСОБА_3 діянь законом усунена, останній відповідно до вимог ч. 2 ст. 74 КК України підлягає звільненню від призначеного судом покарання.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд
Задовольнити подання начальника Новомосковського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_2 .
Звільнити на підставі ч. 2 ст. 74 КК України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання у виді позбавлення волі, призначеного йому вироком Новомосковського міськарайонного суду Дніпропетровської області від 06.06.2024 за ч.1 ст. 190 , ч. 2 ст. 190 КК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1