Справа № 183/1620/25
№ 1-кс/183/371/25
20 лютого 2025 року Дніпропетровська обл.,
м. Самар
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання від 20.02.2025 року старшого слідчого слідчого відділу Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджено прокурором Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , заявлене в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042350000099 від 19 лютого 2025 р., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Василівка Василівського р-ну Запорізької обл.і, громадянин України, не одружений, маючого на утриманні неповнолітніх дітей, військовослужбовець, призваний по мобілізації, на посаді солдату резерву взводу солдатів 101 запасної роти у військовому званні солдат військової частини НОМЕР_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області 20.02.2025 року надійшло вищезазначене клопотання.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 19 лютого 2025 року приблизно об 11 годині 35 хвилин, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 разом з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , перебували у приміщенні намету № 5 у наметовому містечку вищевказаної військової частини, котра наразі дислокуються в АДРЕСА_3 (точна адреса не розголошується в умовах воєнного стану), де між ними виник словесний конфлікт.
Далі, 19 лютого 2025 року приблизно об 11 годині 38 хвилин, ОСОБА_7 попросив ОСОБА_5 наклеїти йому на спину медичний пластир. На вказане прохання ОСОБА_5 погодився та в цей час у нього виник прямий умисел на позбавлення життя ОСОБА_7 .. В результаті чого, ОСОБА_5 реалізуючи свій прямий умисел, перебуваючи за вище вказаною адресою взяв з поверхні столу кухонний ніж з дерев'яною ручкою жовтого кольору та тримаючи ніж у правій руці зжатій в кулак діючи умисно наніс три удари в область спини ОСОБА_7 ..
В результаті вказаних дій ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження у виді двох колото-різаних ран шиї праворуч проникаюче в грудну клітку, колото-різані ран спини праворуч, правобічний гідроторакс.
Вважаючи, що ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця та настання смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_5 втік з місця вчинення кримінального правопорушення, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, у зв'язку з тим, що ОСОБА_8 було надано своєчасну невідкладну медичну допомогу.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, а саме закінчений замах на умисне вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
19 лютого 2025 року військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
19 лютого 2025 року відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042350000099 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.1 ст.115 КК України.
20 лютого 2025 року військовослужбовцю військової частини ОСОБА_9 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.1 ст.115 КК України.
Викладені обставини дають підстави обґрунтовано підозрювати військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.1 ст.115 КК України.
Підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.1 ст.115 КК України, обґрунтовується матеріалами та доказами наявними у кримінальному провадженні.
В ході досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_5 на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України передбачає лише позбавлення волі строком від семи до п'ятнадцяти років. Разом з тим, ОСОБА_5 є військовослужбовцем, розуміє, що у разі визнання його судом винним у вчиненні вказаного злочину його може буде засуджено судом до позбавлення волі, тому, враховуючи його нестійкі соціальні зв'язки, існує ризик переховування останнього від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від покарання.
Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_5 мешкає на одній території наметовому містечку військової частини НОМЕР_1 , котра наразі дислокуються в АДРЕСА_3 (точна адреса не розголошується в умовах воєнного стану), зі свідками у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 з якимище безпосередньо не проведені всі слідчі дії та не допитано в судовому засіданні, також не відпрацьовані інші військовослужбовці, котрі наразі проходяться службу у даній військовій частині, а також - ОСОБА_7 - який є безпосереднім потерпілим у кримінальному правопорушенні, та з останнім ще не проведені всіслідчі дії, так як останній знаходяться на стаціонарному лікуванні у шпиталі військової частини НОМЕР_2 та якого не допитано в судовому засіданні, а тому підозрюваний ОСОБА_5 за для уникнення покарання за вчинення особливо тяжкого злочину матиме реальну можливість впливати на свідків та потерпілого з метою змусити їх змінити свої показання.
Застосування до ОСОБА_5 тримання під вартою, як виняткового запобіжного заходу, є цілком виправданим, зважаючи на суспільну небезпеку злочинного діяння, у якому підозрюється останній, та неможливість забезпечити запобігання наявних ризиків більш м'якими запобіжними заходами.
На підставі викладеного заявник клопотання просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти строком на 60 днів без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.
В судовому засіданні підозрюваний погодився із заявленим клопотанням.
В судовому засіданні захисник, з урахуванням позиції підозрюваного також не заперечував проти заявленого клопотання. Пояснив, що тримання під вартою в даному випадку є доцільним, оскільки повертатися у військову частину, після вчиненого, підозрюваний боїться.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя доходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Під час розгляду клопотання встановлено, що слідчими СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042350000099 від 19 лютого 2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.02.2025 р. вбачається, що 19.02.2025 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості щодо кримінального провадження за № 12025042350000099 за фактом вчинення 19 лютого 2025 року у наметовому містечку військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_3 під час раптово виниклого конфлікту військовослужбовець ОСОБА_5 завдав ножові поранення сержанту ОСОБА_7 .
На підставі наданих слідчому судді матеріалів, а саме протоколу допиту потерпілого від 19.02.2025 р., протоколів допиту свідків від 19.02.2025 р., протоколу обшуку 19.02.2025 р., протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.02.2025 р., протоколу допиту підозрюваного від 19.02.2025 р., повідомлення про підозру від 19.02.2025 р., протоколу додаткового допиту підозрюваного від 20.02.2025 р., слідчим суддею встановлено, що слідчим в належній процесуальній формі зафіксовані обставини, що свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КПК України, а саме - закінчений замах на умисне вбивство.
Таким чином слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор в судовому засіданні пояснив, що маються ризики, передбачені п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, санкцією якої передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Судом враховується, що на теперішній час є наявним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Судом враховується реальне існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому слідчим суддею враховується те, що підозрюваний не одружений, утриманців не має, не працює.
Таким чином слідчим суддею встановлено, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відносно ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості підозрюваного незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, суд звертає увагу на наступне.
Підозрюваний обізнаний про адреси мешкання свідків, а тому, перебуваючи на волі, може вжити заходів щодо незаконного впливу на вказаних осіб.
У зв'язку з цим судом враховується реальне існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином слідчим суддею встановлено, що існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вивченням особи підозрюваного встановлено, що він не одружений, має неповнолітніх дітей, військовослужбовець, за місцем служби зарекомендував себе посередньо, раніше не судимий.
При вирішення питання про дію запобіжного заходу, судом оцінюються в сукупності обставини, визначені статтею 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину; відомості про особу підозрюваного.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, однак, з урахуванням встановлених судом обставин, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 особливо тяжкого кримінального правопорушення, за скоєння якого передбачено покарання у виді позбавлення волі, наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, суд вважає можливим застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
При цьому, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою підозрюваного слід рахувати з дня його затримання - з 19.02.2025 р.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Враховуючи, наявність підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_13 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, а саме у закінченому замаху на умисне вбивство, то суд вважає за можливе розмір застави у кримінальному провадженні не визначати.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 309 , 369, 372, 376, 392-395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання від 20.02.2025 року старшого слідчого слідчого відділу Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджено прокурором Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , заявлене в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042350000099 від 19 лютого 2025 р., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою з триманням в умовах гауптвахти до 19 (включно) квітня 2025 року без визначення розміру застави в кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, прокурору.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали оголошений 21 лютого 2025 р. о 14 год. 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1