Єдиний унікальний номер 205/1209/25
Номер провадження 3/205/874/25
21.02.2025 м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Грона Д. С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділу поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , працевлаштований, має на утриманні неповнолітню дитину, за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
До Ленінського районного суду міста Дніпропетровська з відділу поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
З протоколу серія ВАД № 401063 від 03.01.2025 вбачається, що ОСОБА_1 18.12.2024 близько 21 год 00 хв в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини, а саме: висловлювався нецензурною лайкою, бив руками по тулубу та голові свою дружину, громадянку ОСОБА_2 у присутності неповнолітньої дитини, чим викликав у дружини занепокоєння за своє життя та здоров'я.
Крім того, згідно протоколу серія ВАД № 401903 від 03.01.2025 ОСОБА_1 18.12.2024 близько 21 год 00 хв в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї неповнолітньої доньки, а саме: у присутності неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 висловлювався нецензурною лайкою, бив руками по тулубу та голові свою дружину, громадянку ОСОБА_2 , чим викликав у дитини переляк, дитині також погрожував фізичною розправою та висловлювався на її адресу нецензурною лайкою.
Ураховуючи приписи статті 36 КУпАП провадження у цих двох справах про адміністративне правопорушення, постановою суду від 28.01.2025, було об'єднано в одне провадження під спільним номером № 205/1209/25.
В судове засіданні з'явився ОСОБА_1 , який свою провину визнав частково. Вказав, що того дня в нього дійсно виник конфлікт на побутовому підґрунті з його дружиною, свідком якого стала малолітня дитина. Він голосно висловлювався, в тому числі нецензурною лайкою, проте застосування фізичного насильства заперечив.
Потерпіла ОСОБА_2 до суду не з'явилась. Була повідомлена про час та дату засідання належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 0690288703619.
Відповідно до ст. 1 КУпАП одними із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до такого висновку.
Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 р. № 1768-Ш до членів сім'ї відносяться особи, які проживають разом і (або) об'єднанні законними правами чи обов'язками щодо утримання.
Сім'ям або родина - соціальна група, яка складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.
Основними ознаками сім'ї є шлюбні зв'язки; зв'язки спорідненості; спільний побут та спільний сімейний бюджет.
Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри, дружини (чоловіки); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП України, можуть бути як члени однієї сім'ї відповідно до визначеного поняття члена сім'ї у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та інші родичі та особи, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати, чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджуються відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення Серія ВАД № 401063 від 03.01.2025, заявою потерпілої до органів Національної поліції від 18.12.2024 з якої вбачається, що ОСОБА_1 18.12.2024 близько 21 год 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме: погрожував фізичною розправою, бив руками по обличчю, рукам, по голові, тулубу, внаслідок чого завдав фізичного болю ОСОБА_2 . Письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 18.12.2024 аналогічного змісту, Рапортом старшого інспектора-чергового ВП № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області Кулібаби Т.М. з якого вбачається, що 18.12.2024 о 21 год 12 хв надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 18.12.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , чоловік розпускає руки, обзиває доньку, шум у слухавку. При передзвоні, повідомила, що чоловік забирає телефон, скинула виклик.
Обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП підтверджуються відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення Серія ВАД № 401903 від 03.01.2025 з якого вбачається, що він вчиним психологічне насильство по відношенню до дитини - ОСОБА_3 , а саме в присутності дитини погрожував її матері фізичною розправою, бив, нецензурно виражався, чим викликав у дитини переляк, а також погрожуав самій дитині фізичною розправою та нецензурно виражався в її бік, заявою потерпілої до органів Національної поліції від 18.12.2024 з якої вбачається, що ОСОБА_1 18.12.2024 близько 21 год 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 18.12.2024 аналогічного змісту, Формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства в якому такий рівень визначено як «середній».
З урахуванням наведеного, суддя доходить висновку, що подія адміністративного правопорушення мала місце, вина ОСОБА_1 доведена, в його діях наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 та відносно своєї доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Більш серйозним правопорушенням у цій справі є те, яке визначено ч. 2 статті 173-2 КУпАП, тобто домашнє насильство вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Обставин, які обтяжують або помякщують відповідальність ОСОБА_1 судом не всатновлено.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та протиправну поведінку, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до нього адміністративне стягнення, в межах санкції частини 2 статті 173-2 КУпАП, у вигляді штрафу, що буде достатнім для виховання особи та запобіганню новим правопорушенням.
Статтею 39-1 КУпАП передбачено, що у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Враховуючи встановлений під час заповнення Форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 18.12.2024 щодо ОСОБА_1 середній рівень небезпеки вказаної особи, з метою запобігання повторному вчиненню домашнього насильства, суд вважає необхідним направити його на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до статті 39-1 КУпАП.
Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.33, 36, 38, 39-1, 40-1, ч. 2 ст. 173-2, 283 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП та ч. 2 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на проходження програми для осіб, що вчинили домашнє насильство, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», строком на 3 (три) місяці до Дніпропетровської обласної адміністрації.
Направити постанову для виконання до Дніпропетровської обласної адміністрації (вул. О. Поля, 2 м. Дніпро 49000).
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Дніпропетровська.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно із ст.ст.307, 308 КУпАП у разі несплати штрафу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцем знаходженням майна. У порядку примусового виконання з правопорушника стягуються подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя Денис ГРОНА