Справа № 204/12455/24
Провадження № 3/204/188/25
20 лютого 2025 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Безрук Т.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 187 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 646857 від 09.12.2024 року, 07.12.2024 о 00:34 ОСОБА_1 був відсутній за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив правила адміністративного нагляду встановлені йому ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 17.07.2023.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, постанови суду про привід ОСОБА_1 у судове засідання не виконані, останній до суду не доставлений.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.245 КУпАП України, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП України.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КУпАП слід закрити, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з диспозицією ч. 2 ст. 187 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі Порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу, що вчинено повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Об'єктом вказаного правопорушення є правила адміністративного нагляду, як системи тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюється органами внутрішніх справ.
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у діях, що мають на меті ухилення від виконання правил адміністративного нагляду, так і бездіяльності.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення виражається в прямому умислі і припускає спеціальну мету ухилитися від виконання правил адміністративного нагляду.
Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, суду надано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 646857 від 07.12.2024; електронний рапорт інспектора поліції; копію ухвали Сокирянського районного суду Чернівецької області від 17.07.2023 року, відповідно до якої стосовно ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд строком на два роки; копія постанови, роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень, яка не завірена належним чином, та відповідно до якої не можливо встановити особу, відносно якої прийнято рішення; письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких останнім зазначено, що 07.12.2024 близько 00:34 до нього на перевірку приїхав дільничний офіцер поліції, але на той час він спав вдома, не чув приїзду працівників поліції.
Слід зазначити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та рапорт інспектора поліції не можуть бути беззаперечними доказами вини особи, у тому чи іншому діянні, оскільки не являють собою імперативного факту доведеності вини особи, а лише фіксують обставини вчиненого правопорушення, які повинні бути підтверджені доказами долученими до протоколу.
За висновком суду, усі досліджені докази у своїй сукупності та взаємозв'язку не доводять факт відсутності ОСОБА_1 за місцем проживання у нічний час, крім того суд зауважує, що відповідно до наданих суду доказів не підтверджено і вчинення ОСОБА_1 правопорушення повторно, при цьому вказана кваліфікуюча ознака правопорушення не вказана і у протоколі про адміністративне правопорушення особою, уповноваженою на складання протоколу.
Згідно з ст.283 КУпАП постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Тобто, за відсутності доказів фактичних обставин правопорушення, визнати особу винуватою у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, на думку судді, не можливо, оскільки беззаперечних доказів вини ОСОБА_1 в умисному порушенні правил адміністративного нагляду суду не надано. При цьому, суд позбавлений права самостійно змінювати кваліфікацію вчиненого чи змінювати фабулу викладеного правопорушення, що узгоджується із рішенням від 30.05.2013, заява №36673/04 у справі «Малофєєва проти Росії», де ЄСПЛ констатував, що у випадку коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь звинувачення.
У даному випадку негативна відповідь на питання про винуватість ОСОБА_1 виходить з доказового аспекту презумпції невинуватості: ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно положень п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи суб'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, що вказує на відсутність в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Отже, приходжу до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 280 КУпАП, суд
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 187 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Т.В. Безрук