Номер провадження 22-ц/821/331/25 Справа № 695/3563/24
20 лютого 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Василенко Л.І., Новікова О.М.
секретаря: Гладиш О.Ю.
розглянувши в судовому засіданні в місті Черкаси заяву ОСОБА_1 та її представника адвоката Сизька Дмитра Борисовича про відмову від позову усправі за позовом ОСОБА_1 до Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з нерухомого майна, -
18 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з нерухомого майна.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що Золотоніським міськрайонним відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у рамках виконавчого провадження №52780662, на підставі ухвали № 695/2151/15-ц Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26.11.2015 було накладено обтяження, а саме: арешт на нерухоме майно, яке знаходиться в приватній власності ОСОБА_1 в межах суми позову, а саме 87 000,00 грн.
Згідно вказаної ухвали було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , в тому числі на земельні ділянки кадастровий № 7121587800:07:006:0028, № 7121587800:10:012:0046 та №7121587800:07:006:0029, які належать позивачу відповідно до державних актів на право власності на земельні ділянки.
Вказує, що у власності має три земельні ділянки, а саме: земельна ділянка кадастровий № 7121587800:07:006:0028, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №697009, площею 1,8019 га, земельна ділянка кадастровий № 7121587800:10:012:0046, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 697010, площею 0,4018 га та земельна ділянка кадастровий № 7121587800:07:006:0029, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія Я3 № 191293, площею 2,17 га.
За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження № 45533883 від 14.02.2019, № 45533140 від 14.02.2019 та № 45532368 від 14.02.2019, вид обтяження: арешт нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , предмет обтяження усе нерухоме майно.
Обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, яке належить їй на праві власності, створює перешкоди у здійсненні права володіння, користування та розпорядження майном.
Таким чином, існує необхідність скасувати ухвалу № 695/2151/15-ц, виданої 26.11.2015 Золотоніським міськрайонним судом щодо накладення арешту на нерухоме майно, яке знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 . Це обумовлено тим, що жодних відомостей у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень щодо даного виконавчого провадження немає.
Виконавче провадження у рамках якого було накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 є уже закінченим (фактичне повне виконання рішення).
Однак незважаючи на те, що борг, у зв?язку із виникненням якого було накладено арешт на майно позивача, погашено у повному обсязі, арешт з майна не знято, що порушує законні права та інтереси позивача щодо розпорядження майном, власником якого вона є.
На підставі наведеного, позивачка просила суд ухвалити рішення, яким скасувати ухвалу №695/2151/15-ц від 26.11.2015 Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області та зняти арешт з нерухомого майна, що перебуває у власності ОСОБА_1 , який було накладено на підставі ухвали № 695/2151/15-ц від 26.11.2015 Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.
Рішенням Золотоніського міськрарайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2024 року позов задоволено.
Скасовано заходи забезпечення позову та знято арешт з нерухомого майна, що перебуває у власності ОСОБА_1 , який було накладено на підставі ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26.11.2015 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору про наміри недійсним та стягнення боргу (справа № 695/2151/15-ц).
Рішення суду мотивовано тим, що враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, суд дійшов до висновку про необхідність захисту права позивача шляхом скасування такого арешту, оскільки позовні вимоги засновані на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.
В апеляційній скарзі Золотоніський відділ державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ), вважаючи рішення суду першої інстанції ухваленим з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суд першої інстанції не врахував того, що ОСОБА_1 , не може пред'явити позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішень, дій, бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VІІ ЦПК України.
Відзив на апеляційну скаргу на адресу Черкаського апеляційного суду не надходив.
31 січня 2025 року ОСОБА_1 подала до апеляційного суду заяву про відмову від позову, в якій просить прийняти відмову ОСОБА_1 від позову та своїх вимог (повністю) у справі № 695/3563/24 за позовом ОСОБА_1 до Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з нерухомого майна та закрити провадження у справі № 695/3563/24.
Також зазначила, що наслідки прийняття судом відмови позивача від позову та від позовних вимог, передбачені ч. 2 ст. 256 ЦПК України ОСОБА_1 відомі та зрозумілі.
03 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Сизько Д.Б. подав до Черкаського апеляційного суду заяву про відмову від позову.
Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення заяви по наступних підставах.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження.
Заява про відмову від позову відповідає вимогам ст. 206 ЦПК України і принципу диспозитивності, передбаченому статтею 13 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Заява позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Сизька Д.Б. про відмову від позову не суперечить вимогам законодавства, у зв'язку із чим колегія суддів приходить до висновку про її задоволення та прийняття відмови від позовних вимог за позовом ОСОБА_1 до Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з нерухомого майна.
Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2024 року підлягає визнанню нечинним відповідно до вимог ст.373 ЦПК України.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що провадження у справі підлягає закриттю, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
За таких обставин, провадження у справі підлягає закриттю.
При цьому, колегія суддів роз'яснює, що у відповідності до вимог ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Керуючись ст.ст. 206, 255, 259, 373, 374ЦПК України, апеляційний суд, -
Заяву ОСОБА_1 та її представника адвоката Сизька Дмитра Борисовича - задовольнити.
Прийняти відмову від позову ОСОБА_1 до Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з нерухомого майна.
Визнати нечинним рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2024 року.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з нерухомого майна - закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до суду касаційної інстанції.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді Л.І. Василенко
О.М. Новіков