Провадження № 11-сс/821/45/25 Справа № 694/2835/24 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
20 лютого 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаряОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 12 листопада 2024 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову старшого слідчого СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 від 30.09.2024 про закриття кримінального провадження № 12024250360001229 від 16.09.2024,
ОСОБА_6 звернулася до Звенигородського районного суду Черкаської області зі скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12024250360001229.
Просила скасувати постанову від 30.09.2024 про закриття кримінального провадження № 12024250360001229, яке розслідувалось за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 12 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12024250360001229.
Слідчий суддя мотивував ухвалу тим, що із матеріалів провадження вбачається, що постанова слідчого від 30.09.2024 про закриття кримінального провадження прийнята слідчим з дотриманням вимог КПК, а досудове розслідування проведено повно, з дослідженням всіх обставин кримінального провадження, при цьому слідчим в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі проведені необхідні слідчі дії, надана належна правова оцінка зібраним доказам з точки зору їх допустимості, належності, достовірності, висновки, викладені в постанові про закриття кримінального провадження від 30.09.2024 відповідають фактично встановленим обставинам і їм дана правильна правова оцінка, а тому слідчий суддя не знайшов підстав для задоволення скарги.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду в якій просила поновити їй строк на апеляційне оскарження ухвали, оскільки повний текст оскаржуваної ухвали вона отримала лише 06.12.2024, та скасувати ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 12 листопада 2024 року.
Апеляційна скарга мотивована тим, що вона просила слідчого суддю посприяти у продовженні слідства та надати їй можливість залучити свідків по справі, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_9 які дійсно приймали участь у житті ОСОБА_10 та могли б підтвердити, що покази свідків які були залучені слідством є не правдиві.
Зауважила, що слідчий суддя розглянув лише матеріали які стосуються кримінального провадження, що зареєстровано у ЄРДР 16.09.2024, а не всі матеріали справи які були розпочаті з 29.05.2023 по 30.10.2024 та стосуються цього ж злочину.
Що стосується поновлення строків на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 3 ч. 2, 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга подається на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо, зокрема, ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений строк із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Матеріалами справи підтверджуються доводи скаржника щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений скаржником з поважних причин, а тому його слід поновити.
18.02.2025 від ОСОБА_6 на адресу апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи без її участі.
19.02.2025 від прокурора Лисянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_11 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Водночас зазначає, що підстави для скасування ухвали слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 12 листопада 2024 року та постанови про закриття кримінального провадження відсутні, а тому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали даного провадження та матеріали кримінального провадження № 12024250360001229, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступних висновків.
Згідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, під час досудового провадження заявником може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Статтею 404 КПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ч. 1 ст. 94 КПК України прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділом Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 12024250360001229 від 16.09.2024 за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Постановою старшого слідчого СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, капітана поліції ОСОБА_7 від 30.09.2024 кримінальне провадження № 12024250360001229 від 16.09.2024 за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України закрито у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.
Старший слідчий СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області закрив його реалізуючи повноваження, передбачене ч. 4 ст. 284 КПК України. У цьому кримінальному провадженні жодній особі не було повідомлено про підозру. Також, слідчий суддя встановив, що в матеріалах кримінального провадження наявні докази направлення ОСОБА_6 вказаної постанови - 30.09.2024 (супровідний лист), 18.10.2024 (поштовий штамп на конверті а.с. 10).
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Обов'язковими елементами складу будь-якого злочину є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюються, не є злочином.
Згідно з вимогами ч. 4 ч. 6 ст. 284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Копія постанови про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
З матеріалів скарги, та досліджених колегією суддів матеріалів кримінального провадження № 12024250360001229 вбачається, що органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні були проведені слідчі дії, зокрема 29.05.2024 проведено огляд місця події - домоволодіння АДРЕСА_1 (спосіб фіксації фотографування).
В якості потерпілої було допитано ОСОБА_6 , яка вказала, що запропонувала колишній дружині покійного брата ОСОБА_10 - ОСОБА_12 проживати у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з чим уклала з нею договір оренди. Через певний час ОСОБА_12 переїхала, а в будинку з літа 2021 року без згоди власника залишилася проживати її донька ОСОБА_13 , яка також в подальшому 24 травня 2023 року виїхала з вказаного домоволодіння. Коли потерпіла прибула до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , виявила зникнення багатьох речей, які з її слів належали її покійній матері та покійному брату.
Крім того, в якості свідка було допитано ОСОБА_13 , яка вказала, що ОСОБА_6 запропонувала її матері ОСОБА_12 проживати у належному їй будинку, куди вона з матір'ю переїхала і проживала до 12.04.2023. У подальшому, її мати померла, при цьому, ОСОБА_13 залишилась певний час проживати у зазначеному домоволодінні, а згодом переїхала. При переїзді із собою лише забрала меблі та речі, які належали її покійній матері. Інших речей та предметів вона не забирала. При переїзді, ключі від будинку вона передала сусіду на ім'я ОСОБА_14 і більше не поверталась. Також повідомила, що знає, що за життя ОСОБА_10 виносив з дому речі, які обмінював на алкогольні напої. Настільки їй відомо це був посуд, інструменти та меблі; які точно речі та кому вимінював вказати не може, так як особисто при цьому присутня не була.
В якості свідка також було допитано ОСОБА_15 , який вказав, що був знайомий та спілкувався з покійним ОСОБА_10 , вони часто разом випивали. Одного разу ОСОБА_10 покликав його та попрохав допомогти розібрати його паркан і здати на металобрухт, щоб були кошти для придбання спиртних напоїв, на що він погодився і вони разом це зробили. Через деякий час ОСОБА_10 прийшов до нього додому та пропонував придбати у нього меблі, інструменти та інші речі, на що він відмовився, так як зрозумів, що продає їх з метою за виручені кошти придбати алкоголь. З такою пропозицією ОСОБА_10 звертався до нього неодноразово.
Також в якості свідка було допитано ОСОБА_16 , який вказав, що проживав по сусідству з ОСОБА_10 та спілкувався з ним. Йому відомо, що ОСОБА_10 за життя зловживав спиртними напоями. Коли свідок приходив допомагати ОСОБА_10 по господарству та коли знаходився у цокольному приміщенні будинку, бачив лише мотлох, будь яких інструментів не було. Також йому відомо, що ОСОБА_10 здав металеві стопці із паркану за безцінь на металобрухт, щоб придбати алкогольні напої. Крім того, йому відомо, що за життя ОСОБА_10 продавав різні речі з будинку для того, щоб на виручені кошти купувати алкоголь, зокрема, продавав меблі, інструменти, посуд тощо.
Відібрано пояснення ОСОБА_17 , який пояснив, що проживає по сусідству з домоволодінням скаржниці і знав особисто за життя ОСОБА_18 , який зловживав спиртними напоями та пропонував йому придбавати речі і просив грошей. Також вказав, що знав і проживаючу після нього ОСОБА_13 проте, не бачив, щоб вона виносила з будинку якісь речі.
Допитано свідка ОСОБА_19 , яка вказала, що проживає по сусідству з домоволодінням скаржниці і особисто знала за життя ОСОБА_18 , який дуже сильно зловживав спиртними напоями. Також знала ОСОБА_13 , проте, не бачила, щоб вона виносила з будинку якісь речі чи продавала їх.
Матеріали кримінального провадження № 12024250360001229 також містять копії свідоцтв: про шлюб ОСОБА_10 та ОСОБА_20 , укладеного 27.02.2018 та про розірвання шлюбу між ОСОБА_10 та ОСОБА_20 10.09.2019; договір оренди від 01.10.2020 укладений між ОСОБА_21 та ОСОБА_20 та акт прийому-майна, як додаток до договору від 05.10.2020 з зазначенням даних орендодавця та орендаря, проте без підписів останніх; Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі: спадкодавець ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_21 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Гнідин, Бориспільського району, Київської області.
Отже, за наслідком проведених слідчих дій слідча дійшла обґрунтованого висновку, що встановити які безпосередньо речі та майно, що належали покійному ОСОБА_10 , зникли з будинку та чи зникли взагалі, не представляється можливим, так як за життя останній розпродував та/або вимінював своє майно на алкогольні напої; будь які документи, що підтверджують право власності на вказане ОСОБА_6 у показаннях майно відсутні; таким чином перелік майна яке могло бути викрадене встановити не можливо. Майно зазначене у показаннях ОСОБА_13 належало її покійній матері ОСОБА_12 , доказів протилежного не встановлено, тому крадіжки остання не вчиняла.
Також, період коли майно зникло ОСОБА_6 невідоме, адже тривалий час остання до будинковолодіння не навідувалась. Водночас, враховуючи показання свідків встановлено, що ОСОБА_10 , як власник майна, за життя розпоряджався ним у той чи інший спосіб, як вважав за потрібне.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_6 , слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що досудове розслідування в кримінальному провадженні проведене належним чином, а тому постанова про закриття кримінального провадження є законною та обґрунтованою.
На переконання колегії суддів, ухвала слідчого судді відповідає зазначеним вимогам кримінального процесуального закону, оскільки органом досудового розслідування здійснено ряд слідчих дій, необхідних та достатніх для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що органом досудового розслідування здійснено досудове розслідування в повному обсязі, проведено ряд слідчих дій, в результаті яких не підтверджено обставин, вказаних в заяві ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення, тому необхідності в проведенні будь-яких додаткових слідчих (розшукових) дій, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя розглянув лише матеріали які стосуються кримінального провадження, що зареєстровано у ЄРДР 16.09.2024, а не всі матеріали справи які були розпочаті з 29.05.2023 по 30.10.2024 та стосуються цього ж злочину, не заслуговують на увагу, оскільки ухвалою слідчого судді від 31.10.2024 було витребувано в Звенигородському РВП ГУНП в Черкаській області матеріали кримінального провадження № 12024250360001229, саме щодо якого ОСОБА_6 і звернулася до суду із скаргою.
Із огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано відмовив в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, оскільки у межах цього кримінального провадження було вжито всіх передбачених законом заходів по зібранню та оцінці доказів відповідно до вимог ст. 94 КПК України, із точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності з іншими доказами - із точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, виходячи із положення ст. 2 КПК України.
В ході апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено даних, які б вказували на неповноту, неправильність чи неефективність досудового розслідування, а в апеляційній скарзі не наведено належних доводів, які б слугували підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження та ухвали слідчого судді.
Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують правильності висновків слідчого судді про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 , та зводяться до незгоди скаржника з прийнятим рішенням.
Відтак, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, слідчим суддею не допущено порушень норм кримінального процесуального закону, тому відсутні підстави для скасування ухвали слідчого судді за доводами апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 309, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Поновити ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 12 листопада 2024 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4