Справа № 758/2313/25
про забезпечення позову
19 лютого 2025 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Левицької Я.К., за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Адамська Олена Михайлівна та приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьов Іван Сергійович, про визнання недійсним заповіту та визнання права власності в порядку спадкування,
До Подільського районного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 в особі представника адвоката Хобти С.Г. з вищезазначеним позовом.
Одночасно із позовною заявою на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову.
В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає, що після смерті її брата ОСОБА_3 відкрилась спадщина і вона 06.09.2024 року звернулась до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Адамської О.М. із заявою про прийняття спадщини. Така заява зареєстрована за № 67 від 06.09.2024 року в книзі обліку та реєстрації спадкових справ. Однак, в процесі розгляду заяви про прийняття спадщини з'ясувалось, що спадкова справа, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , вже була відкрита під № 21/2024 та в ній спадкодавець, а саме покійний ОСОБА_3 заповідав все своє майно іншій, сторонній особі, в тому числі частку у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, вказано свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 37, яке видано 23.01.2025р. щодо майна: трикімнатної квартири, в АДРЕСА_1 . Вказане свідоцтво про право на спадщину у розмірі 17/36 видано на ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 вважає, що на сьогоднішній день є велика вірогідність того, що ОСОБА_2 , який отримав свідоцтво про право на спадщину, може здійснити продаж (відчуження) даної частини майна, що ускладнить та порушить законні права та інтереси позивача, позбавивши його права власності на майно.Відтак, просить суд накласти арешт на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , заборонивши відчуження даної квартини.
Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд дійшов висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, дійшов наступного висновку.
Відповідно ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно; забороною вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
При цьому, заявник є вільним у виборі заходу або заходів забезпечення позову, які слід застосувати, однак має навести обґрунтування доцільності вжиття кожного з них.
З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 17.06.2024, актовий запис № 2000.
Після смерті зазначеної особи відкрита спадщина. 06.09.2024 року позивач звернулась до із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Адамської О.М., яка була зареєстрована за № 67 від 06.09.2024 року в книзі обліку та реєстрації спадкових справ. Однак, в процесі розгляду заяви про прийняття спадщини з'ясувалось, що спадкова справа, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , вже була відкрита під № 21/2024 та в ній спадкодавець заповідав все своє майно ОСОБА_2 .
В свою чергу позивач оспорює заповіт, складений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , посвідчений 31.01.2024 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С., оскільки вважає, що її рідний брат не міг скласти заповіт на сторонню, невідому їй людину, коли є рідна сестра, яка була єдиного опорою для нього в житті. А отже є сумнів, що ОСОБА_3 було складено та підписано власноручно заповіт на ОСОБА_2 .
Таким чином, з матеріалів заяви та позовної заяви вбачається наявність спору про недійсність заповіту та належність нерухомого майна, що є підставою для забезпечення позову.
При цьому з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що на 17/36 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вже зареєстроване право власності за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 37, виданого 23.01.2025.
Відтак, існує ризик відчуження новим власником ОСОБА_2 спірного майна, а саме 17/36 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що ускладнить виконання рішення суду в тому разі, якщо позов буде задоволено.
Проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам і відповідності видів забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом накладення арешту наквартиру АДРЕСА_1 та заборони іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаного майна.
Керуючись ст. 149-153, 353 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Адамська Олена Михайлівна та приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьов Іван Сергійович, про визнання недійсним заповіту та визнання права власності в порядку спадкування, - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2633594380000, загальна площа 59,8 кв.м., житлова площа 39,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаного майна.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання : АДРЕСА_4 .
СуддяЯ. К. Левицька