печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7954/25-к
19 лютого 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 42023102090000178 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
19.02.2025 Слідчий групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором, звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 42023102090000178 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ухвалою слідчого судді відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте завершити розслідування у кримінальному провадженні у визначений ухвалою строк не представляється можливим, оскільки необхідно провести слідчі (розшукові) дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, однак для закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, необхідно ознайомити сторін з матеріалами кримінального провадження.
Разом з тим, заявлені ризики, які існували при застосуванні до підозрюваного міри запобіжного заходу, не втратили свою актуальність, а відтак запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання та просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Так, згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
При цьому, абсолютність права на свободу не передбачена ні Конституцією України, ні іншими джерелами права, зокрема Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Судовим розглядом встановлено Головним слідчим управління Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023102090000178 від 19.09.2023, в якому ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 199, ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України.
01.03.2024 ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42023102090000178 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.
29.03.2024 ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42023102090000178 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.
29.04.2024 постановою керівника Солом'янської окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023102090000178 продовжено до трьох місяців.
29.05.2024 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва, ОСОБА_7 , строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023102090000178 продовжено до п'яти місяців, а саме до 01.08.2024.
07.06.2024 постановою заступника Генерального прокурора здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023102090000178 доручено Головному слідчому управлінню Національної поліції України.
29.07.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва, ОСОБА_1 , строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023102090000178 продовжено до шести місяців, а саме до 01.09.2024.
22.08.2024 ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42023102090000178 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України.
27.08.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва, ОСОБА_8 , строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023102090000178 продовжено до дев'яти місяців, а саме до 01.12.2024 включно.
Крім того, 17.05.2024 ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023000000001805 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 199, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України.
02.07.2024 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001805 продовжено до трьох місяців, тобто до 17.07.2024.
08.07.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва, ОСОБА_9 , строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001805 продовжено до шести місяців, а саме до 17.11.2024 включно.
09.10.2024 прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях № 42023102090000178 та № 12023000000001805, прийнято рішення про об'єднання матеріалів досудових розслідувань. Об'єднане кримінальне провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань отримало номер 42023102090000178.
17.05.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, до 15.07.2024 включно.
10.07.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва щодо підозрюваного ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 07.09.2024 включно.
04.09.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва щодо підозрюваного ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 02.11.2024 включно.
22.10.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва, ОСОБА_10 , строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023102090000178 продовжено до дванадцяти місяців, а саме до 01.03.2025 включно.
01.11.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва щодо підозрюваного ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 25.12.2024 включно.
14.02.2025 ОСОБА_5 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 199, ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України.
14.02.2025, в порядку ст. 290 КПК України, сторонам кримінального провадження повідомлено про завершення досудового розслідування та здійснено відкриття матеріалів досудового розслідування для надання доступу сторонам кримінального провадження.
24.12.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою до 22.02.2025 року.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, а саме:
- протоколи допитів свідків, в яких зафіксовані обставини вчинення кримінальних правопорушень та злочинної діяльності;
- висновки технічних експертиз документів, відповідно до яких надані на дослідження документи містять ознаки підроблення, а також на них міститься захисна плівка з голографічними елементами;
- протоколи оглядів місця події, під час яких вилучено підроблені документи з голографічною захисною плівкою;
- протоколи за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, в яких зафіксовано факти виготовлення та збуту підроблених документів з голографічною захисною плівкою та інші обставини вчинення кримінальних правопорушень;
- протоколи проведених обшуків за місцем проживання підозрюваних, місцем здійснення їх злочинної діяльності, за місцем проживання інших осіб, під час яких вилучені речі та документи, які підтверджують злочинну діяльність, пов'язану із незаконним систематичним підробленням посвідчень та інших офіційних документів, в тому числі із нанесенням голографічних захисних елементів;
- протоколи оглядів вилучених мобільних телефонів підозрюваних, в яких зафіксовано факти злочинної діяльності, пов'язаної із незаконним систематичним підробленням посвідчень та інших офіційних документів, в тому числі із нанесенням голографічних захисних елементів;
- інші зібрані у кримінальному провадженні докази в своїй сукупності.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 199, ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для вирішення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні сторони обвинувачення та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
14.02.2025, в порядку ст. 290 КПК України, сторонам кримінального провадження повідомлено про завершення досудового розслідування та здійснено відкриття матеріалів досудового розслідування для надання доступу сторонам кримінального провадження.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується 22.02.2025, проте завершити розслідування у кримінальному провадженні у визначений ухвалою строк не представляється можливим, оскільки необхідно провести слідчі (розшукові) дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, однак для закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, необхідно ознайомити сторін з матеріалами кримінального провадження.
Стороною обвинувачення доведено, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України:
Так, в судовому засіданні доведено, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідуваний та суду.
Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 розуміючи, що він підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень (в тому числі особливо тяжких злочинів), відчуваючи страх та невідворотність майбутнього покарання за вчинені кримінальні правопорушення, за які законом передбачено найбільше покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією майна, останній, володіючи документами для виїзду за кордон (в тому числі і підробленими документами, які він міг та може виготовити на себе), може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України.
Окрім цього, прокурором в судовому засіданні доведено, існування ризиків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, проявляється у тому, що ОСОБА_5 знаходячись на волі може чинити тиск на них з метою зміни показань або відмови від них.
Перешкоджання виконанню процесуальних рішень у справах у тому числі шляхом неявки до слідчого для виконання 290 КПК України.
Також, за результатами розгляду встановлено актуальність ризику, що передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, полягає у тому, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень вчинених у складі злочинної організації та знаходячись на волі може вчинити нові кримінальні правопорушення та/або продовжити свою злочинну діяльність.
Викладені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що підозрюваний, стосовно якого внесене дане клопотання, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується; тобто про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер і тяжкість інкримінованого злочину. Відповідно до вказаної Рекомендації важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин.
У п. 60 рішення ЄСПЛ у справі «Смірнова проти Росії» від 21.07.2003 суд відзначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, у якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
Крім того, питання щодо наявності захворювань, які б вказували про неможливість тримання ОСОБА_5 під вартою і були підставами для його звільнення встановлюється відповідним висновком лікарської комісії та вирішується у передбаченому законом порядку.
Під час досудового розслідування не встановлено будь-яких даних про те, що підозрюваний не може утримуватися в державній установі «Київському слідчому ізоляторі», не встановленого того, що підозрюваний має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України віл 15.08.2014 №1348/5/572 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за №990/25767 свідчать про неможливість тримання підозрюваної під вартою.
Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного, його стан здоров'я, соціальні зв'язки, те, що на даній стадії досудового розслідування не можливо закінчити досудове розслідування, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання сторони обвинувачення, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам.
Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Так, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.
При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року
Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, суспільну небезпечність злочинів, вік та стан його здоров'я, соціальні зв'язки, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, здатна гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням вказаних обставин, що виправдує мету застосування запобіжного заходу.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 19.04.2025 включно.
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 (чотириста п'ятдесят тисяч двісті) грн., поклавши у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися з місця постійного проживання (у м. Києві), в якому він мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 19.04.2025 включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1