718/451/25
Провадження №2-а/718/13/25
про повернення позовної заяви
21.02.2025 року м. Кіцмань Чернівецька область
Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Скорейко В.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
19.02.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати поважними причини пропуску процесуального строку на оскарження постанови від 03.10.2024 року № 4101 та поновити строк на звернення до суду. Просить визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.10.2024 року №4101, винесену ТВО начальника підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд доходить наступних висновків.
За правилами адміністративного судочинства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 160 КАС України, а також вимогам статті 161 цього кодексу.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує рішення суб'єкта владних повноважень та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Так, відповідно до заявлених вимог позивач просить скасувати постанову № 4101 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 03.10.2024.
Позовна заява вперше подана позивачем до суду 03.02.2025, тобто з пропуском встановленого ст.286 КАС України десятиденного строку звернення до суду, який обчислюється від дати ухвалення оскаржуваного рішення (постанови). При цьому позивач просить поновити строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, зазначаючи, що оскаржувану постанову отримав особисто 23.01.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , після того як через додаток Резерв+ отримав повідомлення про необхідність з'явитися до ТЦК.
Вказану позовну заяву ухвалою суду № 718/289/25 від 06.02.2025 повернуто позивачу у зв'язку із ти, що ним не подано доказів на підтвердження необізнаності позивача про винесення постанови 03.10.2024 відносно нього, чи про отримання оскаржуваної постанови саме 23.01.2025.
19.02.2021 ОСОБА_1 повторно звернувся до суду з позовом, якій просить визнати поважними причини пропуску процесуального строку на оскарження постанови від 03.10.2024 року № 4101 та поновити строк на звернення до суду. Просить визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.10.2024 року №4101 винесену ТВО начальника, підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
В позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що 26.09.2024 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 для того, щоб пройти ВЛК. В мотивувальній частині оскаржуваної постанови від 03.10.2024 зазначено, що 26.09.2024 року о 15:50 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 встановлено, що ОСОБА_1 порушив правила військового обліку в особливий період, так як протягом 60 днів не уточнив свої персональні дані, чим скоїв адміністративне правопорушення.
В подальшому 28.09.2024 ОСОБА_3 звертався із скаргою на дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 з приводу події, що мала місце 26.09.2024.
А, отже, ОСОБА_1 був присутній особисто 26.09.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 , коли складались відносно нього адміністративні матеріли. Крім того, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення № 3/494 від 18.10.2024 позивач був присутній і його під розписку повідомлено про дату час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
З оскаржуваної постанови встановлено, що ОСОБА_1 був присутній під час її винесення, оскільки у її вступній частині після встановлення даних про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначено «…зі слів не притягався до відповідальності…», тобто зі слів позивача. Враховуючи наведене, не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що вперше лише 23.01.2025 він довідався про існування постанови, яка винесена 03.10.2024.
Таким чином, звертаючись повторно до суду з адміністративним позовом 19.02.2025 позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Поважними причинами пропущення строку є причини, які не залежать від волі позивача та виключають (ускладнюють) можливість його звернення до суду з адміністративним позовом у визначений законом строк.
Наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Шевченко проти України, п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 року по справі № 9901/405/19 зазначено, що процесуальні строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 06.12.2016 (справа п/800/9/16) зазначено, що поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення особи з адміністративним позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.
Враховуючи описане вище, будь-яких причин, що об'єктивно всупереч волі позивача перешкоджали йому вчасно звернутися до суду з адміністративним позовом, ним не наведено та доказів про їхнє існування - не подано. Також, жодних доказів на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_1 про існування оскаржуваної постанови дізнався лише 23.01.2025 під час отримання її ІНФОРМАЦІЯ_7 не надав. Причини поважності пропуску строку подачі заяви до суду та докази поважності причин пропуску, на які посилається позивача, суд визнає неповажними.
Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, дану позовну заяву слід повернути позивачу.
Керуючись вимогами ст. ст. 160, 161, 169, 248, 256, 286, 293, 295 КАС України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Василь Скорейко