Справа №707/3315/24
Провадження №2-др/707/2/25
21 лютого 2025 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Костроміної Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяви адвокатів Ткач Валентини Вікторівни та Семенюк Ольги Григорівни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 707/3315/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
1.Позиції учасників справи, процесуальні дії
1.1. В провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебувала вищевказана справа за позовом ОСОБА_1 . Рішенням суду від 05.02.2025 позов було задоволено частково.
10.02.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ткач Валентина Вікторівна звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 11500 грн.
10.02.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Семенюк Ольга Григорівна звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
1.2. В судовому засіданні з приводу вирішення питання про ухвалення додаткового рішення представники позивача ОСОБА_3 та Семенюк О.Г. присутні не були, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні з приводу вирішення питання про ухвалення додаткового рішення присутній не був, про дату, час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду питання про ухвалення додаткового рішення суду.
2. Обставини справи, з приводу яких ухвалюється додаткове рішення.
2.1. Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 05.02.2025 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було задоволено частково. Суд вирішив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 18807 грн. та моральну шкоду в розмірі 20000 грн. У задоволенні іншої частини вимог було відмовлено.
В порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України представник позивача у судовому засіданні вказала, що докази витрат на правову допомогу будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
10.02.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ткач Валентина Вікторівна звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 11500 грн.
10.02.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Семенюк Ольга Григорівна звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
2.2. Судом встановлено, що 16.12.2024 між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Семенюк О.Г. був укладений договір про надання правничої допомоги, що підтверджується фактом видачі відповідного ордеру про надання правничої допомоги та копією самого договору. Також, вказаними особами було укладено Додаток № 1 до вказаного договору від 16.12.2024, де вони погодили розмір оплати винагороди (гонорару) за відвідування судових засідань в сумі 3000 грн.
Зі змісту Акту виконання робіт (надання послуг) №1 від 07.02.2025, вбачається, що загальна сума витрат на правничу допомогу відповідно до договору про надання правничої допомоги від 16.12.2024 та Додатоку № 1 до вказаного договору від 16.12.2024, за участь адвоката Семенюк О.Г. у судовому засіданні 16.12.2024 становить 3000 грн.
Квитанціями, виданими 16.12.2024 та 05.02.2025 АТ «А-Банк», підтверджується факт сплати позивачем на користь адвоката Семенюк О.Г. гонорару за вищевказаним договором в загальній сумі 3000 грн.
2.3. Судом також встановлено, що 05.09.2024 між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Ткач В.В. був укладений договір про надання правничої допомоги, що підтверджується фактом видачі відповідного ордеру про надання правничої допомоги та копією самого договору. Також, вказаними особами було укладено Додаток № 1 до вказаного договору від 05.09.2024, де вони погодили розмір оплати винагороди (гонорару) за надання правових консультацій та складання позовної заяви в сумі 11500 грн. Вказівка фіксованого розміру гонорару адвоката, на думку суду, не суперечить вимогам статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Зі змісту Акту виконання робіт (надання послуг) №1 від 07.02.2025, вбачається, що загальна сума витрат на правничу допомогу відповідно до договору про надання правничої допомоги від 05.09.2024 та Додатку № 1 до вказаного договору від 05.09.2024, адвокатом Ткач В.В. надані правову допомогу на загальну суму 11500 грн. (надання консультації 04.10.2024 - 1500 грн., надання консультації 30.10.2024 - 2000 грн., складання позовної заяви - 8000 грн.)
Квитанціями, виданими 04.10.2024, 30.10.2024, 11.11.2024 адвокатом Ткач В.В., підтверджується факт сплати позивачем на її користь гонорару за вищевказаним договором в загальній сумі 11500 грн.
3. Релевантні джерела права та акти їх застосування
3.1. Відповідно до пункту 3 частини 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
3.2. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно зі статтею 1 вищевказаного Закону договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з частиною першою статті 27 вищевказаного Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закону).
Статтею 30 вищевказаного закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
3.3. За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положенням про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (частина п'ята статті 626 ЦК України).
3.4. Верховний Суд у постанові від 16.04.2020 по справі №727/4597/19 вказав, що аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката дає право зробити висновок про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.
Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов'язком адвоката, Верховний Суд дійшов висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
У постанові Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі № 369/576/22 вказано, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, визначені статтею 141 ЦПК України.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Судом встановлено, що 05.09.2024 між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Ткач В.В. був укладений договір про надання правничої допомоги, а 16.12.20224 між позивачем ОСОБА_1 адвокатом Семенюк О.Г. був укладений договір про надання правничої допомоги, що підтверджується фактом видачі відповідних ордерів про надання правничої допомоги та копіями самих договорів.
Зі змісту актів виконання робіт (надання послуг) загальна сума гонорару за участь адвокатів у справі № 707/3315/24 складає: адвоката Семенюк О.Г. - 11500 грн., адвоката Ткач В.В. - 3000 грн.
На підставі ч. 3 ст. 141 ЦПК України суд вважає непропорційними та необґрунтованими витрати позивача на оплату двох консультацій адвоката Ткач В.В. Суду невідомо, для чого необхідними були проведення саме двох консультацій. На думку суду, обґрунтованими витратами на проведення консультацій є 1500 грн. за першу консультацію.
Крім того, витрата позивачем 3000 грн. за участь адвоката Семенюк О.Г. в одному судовому засіданні 16.12.2024 (лише це засідання вказано у акті виконаних робіт), яке тривало 10 хвилин, також є непропорційною та необґрунтованою. На думку суду, обґрунтованими витратами за участь у вказаному засіданні є 1000 грн.
Також суд враховує, що позов задоволено частково, позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди задоволені в повному обсязі, а вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задоволені частково, і всього задоволено 88,59 % вимог у відсотковому співвідношенні до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму витрат на правову допомогу в розмірі 10187,85 грн., що складає 88,59 % від 11500 грн. (9500 грн. за договором про надання правничої допомоги від 05.09.2024 та 1000 грн. за договором про надання правничої допомоги від 16.12.2024). Такий розмір витрат є співмірним з наведеними вище судом критеріями та фактичними обставинами цієї справи, а також є пропорційним розміру тих вимог, у задоволенні яких було відмовлено судом.
Керуючись статтями 137, 141, 270 ЦПК України, суд -
Ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі № 707/3315/24.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати в сумі 10187 (десять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 85 коп.
Додаткове рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д. Б. Баронін