Справа № 309/174/25
Провадження № 2/309/60/25
20 лютого 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Піцура Я.Я.,
за участю секретаря судового засідання: Гелетей Д.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
17.01.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини. Позовні вимоги вмотивовані тим, що з відповідачем вона перебуває у шлюбі. Від даного шлюбу народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що відповідач виганяє її з дому, у них відсутнє взаєморозуміння, а тому звернулася з позовом про розірвання шлюбу. Наразі хоча вони й проживають в одному будинку, однак у різних кімнатах, і батько участі в утриманні дитини не бере. Відповідач є працездатним, та здоровим, займається проведенням внутрішніх ремонтів.
Посилаючись на викладене просить суд стягувати з відповідача аліменти на утримання дитинив розмірі 5000 грн. щомісячно.
Відзиву на позов відповідач ОСОБА_2 не подавав. Однак представником відповідача ОСОБА_4 подано заяву про часткове визнання позову на суму аліментів 2000 грн. У заві просить урахувати, що сума аліментів у 5000 грн. є завеликою, позаяк у нього на утриманні є ще двоє дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позов та просила його задовольнити у повному обсязі. Вказує, що від шлюбу з відповідачем народився син, вони переїхали проживати у Закарпатську область в його будинок. Наразі він вигнав її з будинку з сином і вона змушена проживати на орендованому житлі. Утримувати дитину він не бажає хоча добре заробляє як будівельник. Щодо інших двох дітей, то на сина ОСОБА_5 аліменти він не платить і у нього навіть забирали машину через заборгованість. Щодо дочки ОСОБА_7 , то така живе за кордоном і він жодних витрат на неї не несе.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився заява про часткове визнання позову містить клопотання про розгляд справи у відсутності відповідача та його представника.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с.4).
Від даного шлюбу народилася дитина: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).
Також убачається, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ще двох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
До заяви представника відповідача долучено заочне рішення Оболонського районного суду м.Києва, згідно якого стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 2500 грн. щомісячно. Водночас на даному рішенні суду міститься відмітка про те, що воно не набрало законної сили, а тому суд не бере його до уваги.
Також долучено ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 07.11.2019 року, якою затверджено мирову угоду між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 , однією з умов якої ОСОБА_2 зобов'язався укласти в інтересах дитини ( ОСОБА_6 ) договір накопичення коштів та щорічно сплачувати платежі по даному договору у сумі не менше 12 000 грн. Разом з тим відповідачем та його представником не долучено відповідних доказів того, що ОСОБА_2 на виконання вимог даної мирової угоди дійсно уклав такий договір накопичення коштів. Також суд вважає, що сума 12000 грн. на рік, тобто 1000 грн. на місяць наразі є незначною, а отже не свідчить про можливе понесення відповідачем значних витрат на утримання дочки.
Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Право дитини на належне утримання передбачено низкою норм законодавства України.
Так, частиною першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, ч.8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У статті 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 1 січня 2025 року - 2563 грн.
При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Згідно з вказаною статтею СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Оскільки на теперішній час неповнолітнядитинапроживає з позивачем та перебуває на її утриманні, заперечень щодо чого відповідач не надав, то суд вважає, що позивач має право на отримання аліментів від батька дитини, який повинен виконувати свій обов'язок щодо її утримання належним чином.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та неповнолітньоїдитини, а також враховує стан здоров'я відповідача, який є молодим працездатним чоловіком, наявність на його утриманні ще двох неповнолітніх дітей (хоча ним і не надано належних та достатніх доказів щодо розміру коштів, які він витрачає на утримання таких дітей), таспроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дитини.
Суд визначає розмір аліментів у сумі 3500 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття, оскільки такий розмір відповідає встановленому ч.3 ст. 184 СК України мінімальному рекомендованому розміру аліментів на одну дитинуі відповідачем жодним чином не спростована можливість надання утримання дитині в такому розмірі.Такий розмір аліментів відповідає вимогам закону про те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, адже такий розмір забезпечить необхідний мінімум для існування дитини, загалом надасть можливість дотримання принципу достатнього забезпечення дитини.
З врахуванням принципу співмірності, розумності аліменти у розмірі 3500 грн. відповідатимуть інтересам дитини і не порушуватимуть як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача.
Відтак позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн., оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів.
Згідно ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141,258, 259, 263-265,354 ЦПК України, ст.ст. 180-184,Сімейного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень щомісячно із їх індексацією відповідно до вимог законодавства, починаючи з 17 січня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 20 лютого 2025 року.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я.Я.