Провадження №1-кп/303/787/21
Справа №303/6385/21
Номер рядка статистичного звіту 95
Іменем України
21 лютого 2025 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючої ОСОБА_1
при секретарях ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачеві кримінальне провадження №12021071120000088 стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , (місце реєстрації АДРЕСА_2 ), з середньо-спеціальною освітою, студента Мукачівського державного університету, працюючого фітнес-тренером, не одруженого, на утриманні малолітня дитина, громадянина України, раніше не судимого,
- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 3 статті 187 КК України,-
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_3 (місце реєстрації АДРЕСА_2 ), з середньою освітою, не працюючого, громадянина України, раніше судимого вироком Мукачівського міськрайонного суду від 15 жовтня 2009 року за частиною 2 статті 186 КК України, із застосуванням статей 75,76 КК України,
- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 3 статті 187 КК України,-
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7
потерпілої ОСОБА_8
представника потерпілого ОСОБА_9
захисників ОСОБА_10
ОСОБА_11
обвинувачених ОСОБА_5
ОСОБА_6
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
22 лютого 2021 року, не пізніше 08 години 00 хвилин, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 , разом з невстановленою органом досудового розслідування особою, діючи за попередньою змовою, прибули в транспортному засобі «Skoda» марки «Octavia» номерний знак НОМЕР_1 в село Кучава, Мукачівського району, Закарпатської області.
З метою не бути викритими правоохоронними органами, зупинили вищевказаний транспортний засіб біля будинку №22, після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_5 одягли на себе балаклави та пішки вирушили у напрямку до місця проживання ОСОБА_8
ОСОБА_6 та ОСОБА_5 прибули до будинку АДРЕСА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, у незаконний спосіб проникли на територію дворогосподарства будинку потерпілої ОСОБА_8 , після чого, шляхом віджиму пошкодили, вхідні двері до вказаного будинку та незаконно проникли до будинку.
ОСОБА_5 , тримаючи у руках металевий предмет схожий на ломик, а ОСОБА_6 , тримаючи в руках каністру з рідиною зайшли в будинок, де на той час знаходилася потерпіла, і після її слів: «Що ви тут робите» обвинувачений ОСОБА_5 відповів: «Зараз я тобі покажу». Діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи значення своїх дій ОСОБА_5 почав наносити удари по різним частинам тіла ОСОБА_8 , спричинивши не менше семи ударів.
У результаті чого, ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у виді перелому суглобового паростка нижньої щелепи справа, синців на лівому плечі, на грудній клітці зліва, на тильній поверхні лівої ноги від нижньої третини стегна по середню третину гомілки та садно на правому ліктьовому суглобі. Тілесні ушкодження виникли внаслідок ударно-травматичної дії твердим предметом, морфологічні особливості яких не відобразились на тілесних ушкодженнях, перелом та синці - по механізму удару, садно - удар-тертя. Потерпілій нанесено не менше семи ударів, які вкладаються у дату події. При цьому, синці та садна відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я, перелом суглобового паростка нижньої щелепи справа відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Після спричинення ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 залишили місце події.
Дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд кваліфікує за частиною 1 статті 162 КК України - незаконне проникнення до житла потерпілої ОСОБА_8 .
Крім цього, дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за частиною 1 статті 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Органом досудового розслідування зазначені вище дії обвинувачених кваліфіковані за частиною 3 статті 187 КК України, встановлено що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з разом з невстановленою органом досудового розслідування особою, діючи за попередньою змовою, прибули в транспортному засобі «Skoda» марки «Octavia» номерний знак НОМЕР_1 в село Кучава, Мукачівського району з метою заволодіння чужим майном шляхом вчинення розбійного нападу, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 22 лютого 2021 року не раніше 08 години 00 хвилин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно небезпечних наслідків, перестрибнувши через паркан, проникли на територію дворогосподарства будинку АДРЕСА_4 , належного на праві приватної власності ОСОБА_8 . Пошкодивши вхідні двері шляхом віджиму, увійшли до приміщення коридору та у подальшому до кухонної кімнати будинку, де в той час знаходилась потерпіла ОСОБА_8 , використовуючи металеву фомку ОСОБА_5 , вчинив напад на останню, застосувавши насильство небезпечне для життя та здоров'я потерпілої, яке виразилось в нанесенні ударів вказаною металевою фомкою по різним частинам її тіла, після чого руками, шляхом ривка, зірвав з шиї ланцюжок з хрестиком виготовлені із золота, з вух пару золотих сережок. У той час, ОСОБА_6 почав обшукувати будинок, з метою виявлення та заволодіння матеріальними цінностями, після чого, викрав зі столу на кухні жіночу сумку чорного кольору, в середині якої знаходились грошові кошти на суму 5500 гривень, три квитанції за оплату електроенергії та газу, картонна коробка з під банківської карти «Приват Банку», у середині якої знаходилась фотографія малолітньої дівчинки внучки ОСОБА_8 , та дві сережки які стояли на комоді в кухні.
Допитані у судовому засіданні обвинувачені ствердили наступне.
Обвинувачений ОСОБА_5 суду пояснив, що 22 лютого 2021 року цілий день знаходився дома, увечері вийшов, замкнув двері квартири на ключ, дома нікого не було. Відразу направився у спортзал, вони з братом на професійному рівні займаються футболом. Коли вийшов з дому, до нього підійшли працівники поліції та здійснили його затримання. Під час затримання поводилися зухвало, витягли з його кишені ключі від квартири. Більше години тримали його в автомобілі, у той час він побачив, як у його квартирі увімкнули світло, хтось нишпорив у квартирі, скориставшись його ключами. Через деякий час він, будучи в кайданках і без залучення захисника, разом з працівниками поліції направився до його квартири. Перед дверима квартири працівники поліції повернули йому ключі, що також зафіксовано на відео під час обшуку квартири. Безпосередньо у самій квартирі, працівники поліції «випадково» знайшли фотокартку онуки потерпілої, яку нібито він зберігав у спальній кімнаті біля ліжка. На шафі були знайдені золоті речі, які не належали його родині, оскільки у його дружини алергія на золоті вироби, вважає що ці речі були підкинуті оперативними працівниками.
Обвинувачений ОСОБА_6 судовому засіданні ствердив, що 22 лютого 2021 року протягом дня знаходився дома. Увечері зібрався у спортзал, вийшов з дому, і відразу був затриманий працівниками поліції, які повалили його на землю, одягли кайданки. Коли він лежав на землі хтось з працівників поліції зняв з нього кросівки та підкинув йому в кишеню куртки, якусь довідку. Як потім «несподівано» виявилося, ця довідка належить потерпілій, проте він відразу на місці затримання стверджував, що жодного відношення до цієї довідки не має. Ствердив, що оперативні працівники поліції поводилися зухвало. Щодо знайденої в автомобілі маски ствердив, що це новорічна маска, яка залишилася після святкувань. Стосовно обшуку, проведеного за місцем проживання його колишньої дружини ствердив, що йому нічого не відомо, оскільки тривалий час проживає за іншою адресою. Він дійсно інколи одягає камуфляжну форму, але виключно коли йде в ліс по гриби.
З метою підтвердження винуватості обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм злочину, та обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених статтею 91 КПК України, органом досудового розслідування під час досудового слідства були зібрані та надані стороною обвинувачення наступні докази.
Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що 22 лютого 2021 року о 07 годині 30 хвилин знаходилась вдома, чоловік поїхав на роботу, вона займатись хатніми справами. Несподівано почула скрип дверей, коли вийшла з ванної кімнати побачила двох хлопців у масках, один з них тримав у руках каністру, інший - «фомку». На її запитання, що вони роблять в будинку, один з них сказав «Зараз я тобі покажу» і несподівано для неї почав наносити їй удари залізним предметом по різним частинам тіла. Коли він на хвилинку відволікся і почав кликати на допомогу свого напарника, їй вдалося стягнути з нього маску, внаслідок чого вона подряпала йому обличчя. Зірвавши маску з нього маску, вона побачила що він мав бороду, овальне обличчя. Той що був в камуфляжній формі схопив її сумку, золоті прикраси, які лежали на комоді і вибіг на вулицю. Потім, той що наносив удари, зірвав з неї золоті сережки, ланцюжок і теж вибіг на вулицю. Виглянувши у вікно вона побачила, що нападники перестрибнувши через огорожу і втекли. У сумці, знаходився гаманець, в якому було 5000 гривень, фотографії, паспорт її та чоловіка, квитанції, золоті прикраси, банківські карти, на одній із карток «ПриватБанку» був записаний код та номер телефону працівника банку. Про викрадення сумки вона довідалась після того, як прийшли працівники поліції.
Потерпіла ствердила, що впізнала одного з обвинувачених за рисами обличчя, тому коли приїхали працівники поліції, вона поїхала у відділення і там їй показали 10-12 фотокарток, на одній з них вона впізнала обвинуваченого ОСОБА_5 також вона впізнала комуфляжну форму, яку працівники показали їй у той же день. У відділенні поліції вона перебувала приблизно до 16.00 години, потім їй викликали швидку допомогу і вона повідомила про спричиненні їй тілесні ушкодження та зателефонувала чоловіку.
У судовому засіданні 25 квітня 2024 року потерпіла пояснила, що огляд місця події здійснювали слідчі « ОСОБА_12 » та « ОСОБА_13 ». На подвір'ї її будинку знаходилась велика кількість людей, у тому числі була і слідча, яка знімала відбитки. Слід взуття виявили біля огорожі більше ніж п'ятнадцять метрів від входу в будинок. Категорично ствердила, що обвинувачені були без рукавиць, і їй не відомо, чому сваха на допиті повідомила, що нападники були в рукавицях. Стосовно тілесних ушкоджень зауважила, що їй були спричинені тілесні ушкодження по всьому тілу, чому при огляді експертом не виявлено факт перелому челюсті, їй невідомо. Стосовно викраденої обвинуваченими сумки з грошовими коштами повідомила, що не відразу побачила зникнення сумки, тому не зазначила це у своїй заяві.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснила, що потерпіла є її свахою. 22 лютого 2021 року приблизно о 08 годин 30 хвилин вона зателефонувала і повідомила що до неї прийшли невідомі чоловіки і побили її, була перелякана і плакала. Вони з чоловіком одразу поїхали до неї. Зайшовши у будинок побачила поламані двері, зламаний замок та предмет схожий на шматок арматури лежали на землі. У потерпілої була кров на обличчі, побиті голова, плечі, вона не могла говорити. Потім потрохи почала розказували, що вона провела чоловіка на роботу, пішла у ванну. Коли вийшла з ванної кімнати побачила двох чоловіків в балаклавах та рукавицях, один був з каністрою. Під час нападу вона з одного з них зняла маску, іншого не бачила. Швидка допомога за викликом приїхала приблизно о 09.00 годині, потім прибули працівники поліції. Один з працівників поліції опитував потерпілу, інші троє чоловіків оглядали подвір'я будинку, сторонніх людей не бачила. Потерпілу відвезли у відділ поліції не раніше 11.00 години.
Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні повідомила, що бачила як 22 лютого 2021 року о 08 годині 30 хвилин від будинку потерпілої бігли дві особи в темних масках. Вона була з дитиною, тому сильно перелякалася і майже нічого не пам'ятає.
Таким чином, свідок ОСОБА_14 , яка надала покази щодо обставин події виключно зі слів потерпілої, та свідок ОСОБА_15 не були безпосередніми очевидцями події, яка мала місце у будинку АДРЕСА_4 .
Стосовно наданих стороною обвинувачення письмових доказів, зокрема протоколу огляду місця події, суд зазначає наступне.
Згідно з дослідженим судом протоколом огляду місця події від 22 лютого 2021 року, у ході огляду території житлового будинку АДРЕСА_4 виявлено та вилучено з лівої сторони воріт на металевому шпиці пух коричневого кольору, на підлозі, на відстані одного метру від дверей виявлено металеву частину замка та зафіксовано відсутність металевої частини врізного замка. Виявлено та вилучено на поверхні вхідних дверей до коридору два сліди тканини, шість слідів папілярних узорів пальців рук, змив з ручки вхідних дверей до будинку, змив з ручки вхідних дерев'яних дверей до будинку, на подвір'ї будинку виявлено слід взуття, а близько 700 метрів від будинку слід шини протектору. Крім того, встановлено що обстановка в будинку не порушена, двері та вікна без видимих пошкоджень.
У протоколі огляду місця події зазначено, що складання протоколу розпочато о 09 годині 10 хвилин, що суперечить рапорту чергового Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області від 22 лютого 2021 року, відповідно до якого слідча ОСОБА_16 прийняла повідомлення про вчинення кримінального правопорушення о 09 голині 40 хвилин.
Допитана у судовому засіданні старша слідча СВ ВП №1 Мукачівського міськрайонного управління поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_16 підтвердила, що здійснювала огляд місця події 22 лютого 2021 року за місцем проживання потерпілої ОСОБА_8 . Повідомлення про кримінальне правопорушення отримала на службовий планшет і відразу виїхала на місце події. Оглядала дворогоподарство з понятими та експертом. Слід взуття вилучили на території подвір'я за участі експерта з використанням гіпсу.
Натомість, допитаний у судовому засіданні понятий ОСОБА_17 пояснив, що працює у охоронній компанії, інколи його запрошують у якості понятого. Категорично ствердив, що не був присутній зранку під час огляду місця події в селі Кучава, Мукачівського району 22 лютого 2021 року, так як у той день приступив до роботи о 08.00 годині. Протягом дня виконував свої професійні обов'язки, згодом зателефонували працівники поліції і запросили у відділення поліції для участі у слідчих діях. Коли зайшли у кабінет, побачив там обвинувачених, але точно не пам'ятає о котрій годині це було. Ствердив, що підписи у протоколі огляду місця події у селі Кучава Мукачівського району йому не належать.
Доводи свідка ОСОБА_17 підтверджуються висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №4245-Е від 02 листопада 2022 року, відповідно до якої підпис від імені ОСОБА_17 розташований у нижній частині зліва аркуша №1 протоколу огляду місця події в селі Кучава від 22 лютого 2021 року виконані різними особами.
Стосовно вилучених у ході огляду місця події слідів папілярних узорів пальців рук з поверхні вхідних дверей слід зазначити, що свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні категорично ствердила, що відразу після події потерпіла повідомила, що особи, які зайшли до її будинку були у рукавицях. Ствердила, що на території двороосподарства проводили огляд та опитували потерпілу працівники поліції виключно чоловіки.
Допитаний у судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_18 підтвердив, що в ході огляду місця події вилучені два сліди тканини, залишені ймовірно рукавицями, які використовували особи, що проникли до будинку. Крім цього, спеціаліст ствердив, що в ході огляду місця події виявлено слід взуття, який він сформував за допомогою гіпсу, залишив слідчій бирку, яку на той момент не прикріпив, так як гіпс не прийняв відповідну форма та був сирий. Виготовлену ним фото таблицю, де зафіксовані вилучені в ході огляду місця події докази, передав слідчій у даному кримінальному провадженні.
У той же час, протокол огляду місця події не містить детальної інформації щодо вилученого сліду низу взуття, відсутня фото таблиця до огляду місця події, яка здійснена за допомогою цифрового апарату «Nicon». У протоколі зазначено, що слід вилученого та упаковано до паперового конверту НПУ у присутності понятих, однак відповідно до фото таблиці доданої до висновку експерта слід взуття упакований у чорний поліетиленовий пакет.
Статтею 237 КПК України визначено що огляд місцевості та приміщення проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. Спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.
Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії (стаття 223 КПК України).
Судом встановлено, що протокол огляду місця події від 22 лютого 2021 року не містить необхідних описів виявлених та вилучених в ході огляду речових доказів, до протоколу не долучені фото таблиці, які здійснені за допомогою цифрового апарату «Nicon», не зафіксовані всі особи, які брали участь в ході огляду місця події. Натомість, у протоколі огляду місця події вказано присутність понятого ОСОБА_17 , який у судовому засіданні заперечив факт участі у здійснені даної слідчої дії, що підтверджується результатами висновком судово-почеркознавчої експертизи №4245-Е від 02 листопада 2022 року
Статтею 86 КПК України визначено що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини(стаття 87 КПК України).
Встановлені судом порушення, допущені під час огляду 22 лютого 2021 року місця події в селі Кучава по вулиці Головна,30а, Мукачівського району, свідчать про допущені органом досудового розслідування істотні прошення норм кримінального процесуального законодавства, що дає підстави для визнання даного доказу недопустимим.
Статтею 87 КПК України визначено що доказ, який визнаний недопустимим не може бути використаний при прийнятті процесуального рішення.
Слід зазначити що у рішенні від 21 квітня 2011 року по справі № 42310/04 «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
Таким чином відомості, отримані за результатами проведення огляду місця події не можуть бути прийняті до уваги в якості допустимих доказів з огляду на концепцію «плодів отруєного дерева». Висновки експертів №СЕ-19/107-21/2630-ТР від 13 травня 2021 року, №СЕ-19/107-21/3355-Д від 20 квітня 2021 року слід вважати недопустимими доказами у даному кримінальному провадженні.
Недопустимими слід вважати висновки експертів №СЕ-19/107-21/3017-ФХТ від 12 квітня 2021 року та №СЕ-19/107-21/4735-ТВ від 03 червня 2021 року щодо визначення вартості ювелірних виробів, так як у ході огляду місця події не зафіксовано факт викрадення у потерпілої ювелірних виробів. Крім того, золотий ланцюжок з підвіскою у формі хрестика було виявлено у ході обшуку в будинку АДРЕСА_5 , за місцем проживання іншої особи, яка не є обвинуваченим у даному кримінальному провадженні (постанова про визнання речовим доказом від 01 квітня 2021 року).
Щодо наданих стороною обвинувачення, на підтвердження своїх доводів, протоколів пред'явлення для впізнання слід зазначити наступне.
Стосовно дослідженого у судовому засіданні протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, від 22 лютого 2021 року слід зазначити, що стаття 228 КПК України містить чіткі вимоги щодо проведення такої слідчої дії. Зокрема, перед тим, як пред'явити особу для впізнання, слідчий попередньо з'ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.
Крім цього, фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред'являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22 лютого 2021 року потерпіла впізнала обвинуваченого ОСОБА_5 . Ствердила, що бачила його 22 лютого 2021 року близько 09 години 00 хвилин, він спричинив тілесні ушкодження по місцю проживання та відібрав у неї прикраси, у нього обличчя овальної форми, волосся темно-пепельного кольору з сивиною, довжиною 3-5 сантиметрів, маленька чорна борідка.
При цьому, суд зазначає що фотознімки пред'явлені для впізнання містять різкі відмінності - колір волосся, борідка, форма обличчя.
У судовому засіданні потерпіла ствердила, що впізнала одного з обвинувачених за рисами обличчя, тому коли у відділенні поліції їй показали 10-12 фотокарток, на одній з них вона впізнала обвинуваченого ОСОБА_5 . У відділенні поліції вона перебувала приблизно до 16.00 години, потім їй викликали швидку допомогу і вона повідомила про спричиненні їй тілесні ушкодження та зателефонувала чоловіку.
Таким чином, у порушення вимог статті 228 КПК України, потерпілій до проведення впізнання пред'явлені фото більше ніж чотирьох осіб, а фотознімки зазначені у протоколі містять суттєві відмінності.
Щодо досліджених у судовому засіданні протоколів про пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 24 лютого 2021 року суд зазначає що статтею 229 КПК України визначено що річ, що підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, в числі інших однорідних речей одного виду, якості і без різких відмінностей у зовнішньому вигляді, у кількості не менше трьох. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на річ, яку вона впізнає, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала. Якщо інших однорідних речей не існує, особі, яка впізнає, пропонується пояснити, за якими ознаками вона впізнала річ, яка їй пред'являється в одному екземплярі.
Пред'явлені потерпілій фотознімки сережок для впізнання містять суттєві розбіжності, зокрема фото, на яких потерпіла впізнала свої сережки, сфотографовані на столі, а інші фото пред'явлені зі знімків з Інтернет-мережі суттєво відрізняються між собою, крім того на одному з фото пред'явлено для впізнання одну сережку, на інших ювелірний виріб сфотографований парою.
Аналогічні порушення допущені у протоколах пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 01 квітня 2021 року, де потерпілій пред'явлено для впізнання куртки, штани та балаклави. Так, фото, на яких потерпіла впізнала вилучені за місцем проживання колишньої цивільної дружини обвинуваченого ОСОБА_6 речі здійснені безпосередньо у кабінеті відділу поліції інші фото пред'явлені зі знімків з Інтернет-мережі.
При цьому, у протоколах пред'явлення речей для впізнання за фотознімками допущено описку у написанні прізвища потерпілої ОСОБА_8 , зазначено потерпілу як ОСОБА_19 .
У судовому засіданні потерпіла ствердила, що зазначені вище камуфляжні куртку та штани (які вона впізнала за розташованим на куртці прапорцем) їй пред'явлено для впізнання відразу після вчинення стосовно неї кримінального правопорушення, тобто в лютому 2021 року. Натомість протоколи пред'явлення речей для впізнання за фотознімками складені 01 квітня 2021 року
Слід зазначити, що у ході обшуку в квартирі АДРЕСА_6 за місцем проживання ОСОБА_20 у шафі виявлено та вилучено камуфляжні куртку та штани.
При цьому, свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні ствердила, що тривалий час проживала у цивільному шлюбі з обвинуваченим ОСОБА_6 , проте більше двох років разом не проживають. У лютому 2021 року у її помешканні провели обшук і знайшли камуфляжний костюм і рукавиці. Кому належали ці речі їй не відомо, оскільки вона заселилася у цю квартиру за три дні до обшуку. Не бачила, щоб ОСОБА_6 одягав ці речі.
Таким чином, потерпілій пред'явлено речі для впізнання з порушенням вимог частини 1 статті 228 КПК України, крім того речі на фотознімках, зазначені у протоколі містять різкі відмінності у зовнішньому вигляді, що не відповідає вимогам частини 2 статті 229 КПК України.
Наведені вище процесуальні порушення, допущені при проведенні впізнання за фотознімками, свідчать про недопустимість доказів (протоколів пред'явлення для впізнання).
Щодо наданих стороною обвинувачення, на підтвердження своїх доводів, протоколів обшуків за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 та транспортного засобу, яким користувався обвинувачений ОСОБА_6 слід зазначити наступне.
У ході огляду квартири АДРЕСА_7 обвинуваченому ОСОБА_5 не роз'яснено процесуальні права та не надано можливість одержати правову допомогу в порушення вимог частини 3 статті 236 КПК України.
Під час перегляду відеозапису встановлено, що в ході обшуку 22 лютого 2021 року о 19 годині 00 хвилин обвинувачений перебуває у кайданках, перед початком проведення обшуку ОСОБА_5 пропонують відімкнути двері квартири, на що останній повідомляє, що ключі у нього вилучені працівниками поліції, після чого один із учасників даної слідчої дії передає обвинуваченому ключі від квартири.
З переглянутого у судовому засіданні відеозапису встановлено, що обшук оперативними співробітниками проведено у супроводі спецпідрозділу «Корд», проте у протоколі обшуку не містяться відомості щодо всіх осіб, присутніх під час проведення слідчої дії. Крім того, оперативні працівники детально оглядають квартиру обвинуваченого, знаходить упаковку від банківської картки та дитячу фотографію, незважаючи на те, що потерпіла не заявляє про зникнення даних речей, проте під час обшуку оперативний працівник знаходить золоті вироби тільки після того, як його попросили повторно оглянути поверхню шафи.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_21 повідомив, що працює слідчим СВ Відділу поліції №1 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області. Вказане кримінальне провадження не розслідував, був включений до групи слідчих. Підтвердив, що проводив невідкладний обшук у ОСОБА_5 , здається в будинку АДРЕСА_8 . У квартирі обвинуваченого знайшли банківські картки та золоті прикраси. Під час обшуку проводилась відео зйомка, були залучені поняті. Чи могли йому підкинути ключі, або заволодіти його ключами до моменту проведення обшуку не відомо. Обвинувачений своїм ключем відкрив двері. Банківські картки та вироби із золота знайшли на шафі, де саме не пам'ятає, бо вже пройшло багато часу, безпосередньо золоті вироби знайшов оперативний працівник. Невідкладений обшук проводився за участю спецпідрозділів, тому до обвинуваченого було застосовано спецзасіб кайданки. ОСОБА_5 був затриманий не більше двох годин.
Відповідно до протоколу затримання від 22 лютого 2021 року обвинуваченого ОСОБА_22 затримано о 20 годині 50 хвилин, протокол складено у присутності понятих о 23 годині 30 хвилин. Проте під час перегляду відеозапису огляду місця події - квартири АДРЕСА_7 встановлено, що о 19 годині 00 хвилин стосовно обвинуваченого застосовано спецзасоби кайданки.
Свідок ОСОБА_23 суду пояснив, що був присутній при проведенні обшуку в квартирі обвинуваченого ОСОБА_5 . Крім нього були присутні шість працівників поліції та обвинувачений. У квартиру першими зайшли працівники поліції, потім всі інші. Пам'ятає, що перед закінченням обшуку на шафі знайшли золоті речі.
Свідок ОСОБА_24 у судовому засіданні пояснила, що більше п'яти років є цивільною дружиною обвинуваченого ОСОБА_5 . Проживає по АДРЕСА_9 більше двох років разом з обвинуваченим. 22 лютого 2021 року близько 19 години 00 хвилин разом з обвинуваченим вийшли з будинку, через п'ять хвилин його затримали. Ствердила, що не бачила як його затримували, оскільки вони пішли в різних напрямках. Згодом їй стало відомо, що в їх помешканні проводили обшук і знайшли золоті вироби та фотокартку. Категорично ствердила, що цих речей в квартирі не було, оскільки у той день вона прибирала і чужих фото на столику не бачила, щодо золотих виробів ствердила, що з дитинства у неї алергія на золоті вироби, тому наявність золота у квартирі відразу б відчула.
Протокол огляду від 23 березня 2021 року підтверджується, що слідчим оглянуті мобільні телефони, вилучені в ході огляду за місцем проживання ОСОБА_5 та фірмовий буклет «ПриватБанку» для картки, фото невідомої малолітньої дитини жіночої статі, кільце, пара сережок та одну сережку.
22 лютого 2021 року у ході обшуку транспортного засобу, яким керував обвинувачений ОСОБА_6 виявлено та вилучено мобільний телефон марки «NOKIA» чорного кольору (із сім карткою № НОМЕР_2 ), сенсорний мобільний телефон марки «NOKIA» (із сім карткою № НОМЕР_3 ), мобільний телефон «ALKATEL», копію розписки на ім'я ОСОБА_6 про отримання автомобіля на відповідальне зберігання, 5 листків жовтого кольору із рукописним та друкованим текстом угорського мовою, паспорт закордонний на ім'я ОСОБА_6 , чек про поповнення рахунку, балаклаву та рукавиці чорного кольору, маску із імітацією очей та червоного язика, чорні рукавиці із білими шипами, куртку чорного кольору марки «NIKE», чорну куртка із сірими рукавами, гаєчний ключ сірого кольору та цвяходер синього кольору, грошові кошти в сумі 1917 гривень, дві квитанції за електроенергію та газ (село Кучава вулиця Леніна 30), сім картку № НОМЕР_4 , поліетиленову ємність 5 літрів прозорого кольору із різким запахом бензину з написом «дистильована вода ОККО», транспортний засіб марки «MITSUBISHI Pajero 3.0 GLS V6» д.н.з. НОМЕР_5 , чорного кольору.
Слід зазначити, що у протоколі огляду не зазначені особи, які були присутні під час слідчої дії, що не відповідає вимогам частини 3 статті 104 КПК України. Крім того, у ході огляду транспортного засобу фактично здійснено обшук затриманої особи, під час якого виявлено та вилучено з кишень куртки обвинуваченого ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 2917 гривень, дві квитанції за використання електроенергії та квитанцію про оплату газопостачання за адресою: АДРЕСА_4 та сім-картку.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_25 ствердила, що працює старшим слідчим СВ ВП №1 Мукачівського міськрайонного управління поліції ГУНП в Закарпатській області. 22 лютого 2021 року за вказівкою оперативного чергового Мукачівського РУП в складі з оперативними працівниками виїхала для встановлення осіб, які причетні до розбійного нападу. Прибули на вулицю Закарпатську в місті Мукачево, у дворі спільного користування було виявлено автомобіль та особу, яка користувалася цим транспортним засобом ОСОБА_6 . Обвинувачений лежав на землі без верхнього одягу, вона відразу віддала вказівку його підняти і надати йому верхній одяг, зачитала йому права та обов'язки, як це визначено КПК України, роз'яснила право на захист. Обвинуваченому було роз'яснено, що буде проводитися обшук транспортного засобу, він не виявив бажання мати захисника, повідомив, що заборонених речей не має. Під час обшуку в автомобілі було виявлено порожню пляшку, приблизно 5-ти літрову, в середині якої раніше була рідина за запахом схожа на бензин, рукавиці, балаклави, документи, розписка стосовно автомобіля, гроші, взуття для заняття спортом (футболом). Також, у кишені куртки обвинуваченого були виявлені квитанції, сім картка, на що він відразу повідомив, що ці речі йому підкинули працівники поліції, які його затримували.
Під час перегляду відеозапису вставлено, що на початку проведення огляду транспортного засобу о 19 годині 36 хвилин обвинувачений перебуває у статусі затриманої особи, так як стосовно нього застосовані спецзасоби кайданки. Поняті, які були присутні також під час вилучення з кишень обвинуваченого зазначених вище речей, тобто проведення особистого обшуку, а саме ОСОБА_26 та ОСОБА_27 є особами жіночої статі.
Слід зазначити, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Особистий обшук є складовою процесу затримання і, як правило, проводиться невідкладно після затримання. Таким чином, проведення огляду чи обшуку особи під час проведення огляду місця події не передбачено і регулюється іншими нормами кримінально-процесуального законодавства.
Протокол огляду від 28 березня 2021 року підтверджується, що слідчим оглянуті грошові кошти, вилучені в ході огляду транспортного засобу, яким керував ОСОБА_6 та вилучені в ході особистого обшуку обвинуваченого, квитанції (рахунки) про споживання газопостачання та електропостачання за місцем проживання потерпілої в селі Кучава, Мукачівського району.
Відповідно до протоколу затримання від 22 лютого 2021 року обвинуваченого ОСОБА_6 затримано о 20 годині 50 хвилин, протокол складено у присутності понятих о 23 годині 45 хвилин. Під час перегляду відеозапису огляду місця події - транспортного засобу по вулиці Закарпатській в місті Мукачеві встановлено, що о 19 годині 36 хвилин стосовно обвинуваченого застосовано спецзасоби кайданки. У ході огляду місця події здійснено особистий огляд затриманого (у присутності осіб іншої статі) та вилучено з кишені куртки квитанції про сплату комунальних послуг та сім-картку. Заперечуючи свою причетність до нападу на потерпілу обвинувачений зазначив у протоколі затримання «Не згідний з протоколом огляду місця події, підкинули сім-картку та квитанції. Затримали о 19 годині 00 хвилин».
У протоколах затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22 лютого 2021 року визначено, що обвинувачених затримано на підставі пункту 2 частини 1 статті 208 КПК України, проте доказів на підтвердження факту повідомлення потерпілою про причетність до вчинення стосовно неї кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_6 суду не надано.
За результатами перевірки дій працівників поліції при затриманні обвинувачених проведено перевірку на підставі ухвали Мукачівського міськрайоного суду від 25 листопада 2022 року, за результатами якої складно доповідну записку, відповідно до якої встановлено відсутність відомостей щодо застосування порушень стосовно обвинувачених.
Протокол огляду від 23 лютого 2021 року (о 00 годин 42 хвилини) місця події в кабінеті №18 в місті Мукачеві по вулиці І.Маргітича підтверджується, що обвинувачений ОСОБА_5 добровільно видав кросівки чорного кольору марки «Nike»з білою підошвою.
Протокол огляду від 23 лютого 2021 року (о 00 годин 15 хвилини)місця події в кабінеті №18 в місті Мукачеві по вулиці І.Маргітича доведено, що обвинувачений ОСОБА_6 добровільно видав кросівки чорного кольору із білими шнурками із написом «addidas».
За клопотанням сторони захисту досліджені фото таблиці, надані оперативним працівником ОСОБА_28 та допитано його у судовому засіданні. Свідок пояснив, що у ході оперативно розшукових заходів ним встановлено, що на будинку АДРЕСА_10 влаштована камера спостереження. Під час перегляду відео встановлено що спочатку проїжджає автомобіль «Шкода» сірого кольору, потім біжать спочатку один чоловік, а за ним ще двоє, одягнуті в капюшони на обличчі балаклави. Дане відео він передав разом рапортом на фото таблицею слідчому у даному кримінальному провадженні.
У свою чергу, суд зазначає, що доводи потерпілої щодо спричинених їй тілесних ушкоджень підтверджуються висновком експерта №53/2021 від 23 березня 2021 року, відповідно до якого у потерпілої виявлені тілесні ушкодження у виді перелому суглобового паростка нижньої щелепи справа, синців на лівому плечі, на грудній клітці зліва, на тильній поверхні лівої ноги від нижньої третини стегна по середню третину гомілки та садно на правому ліктьовому суглобі.
Даним висновком доведено, що тілесні ушкодження виникли внаслідок ударно-травматичної дії твердим предметом, морфологічні особливості яких не відобразились на тілесних ушкодженнях, перелом та синці по механізму удару, садно - удар-тертя. Потерпілій нанесено не меншу семи ударів, які вкладаються у дату події. При цьому, синці та садна відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я , перелом суглобового паростка нижньої щелепи справа відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Судовий експерт ОСОБА_29 у судовому засіданні підтвердив висновки, викладені у експертному висновку Мукачівського районного відділення СМЕ №53/2021 від 23 березня 2021 року, відповідно до яких потерпілій спричинені тілесні ушкодження, які відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що потягли за собою розлад здоров'я понад 21 день.
Судом досліджені процесуальні рішення у даному кримінальному провадженні, зокрема, постанова про доручення здійснення досудового розслідування від 15 березня 2021 року, постанову про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме кримінальне провадження та визначення підслідності від 11 серпня 2021 року, ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 15 квітня 2021 року про продовження строку досудового розслідування від 15 квітня 2021 року, ухвала слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 24 лютого 2021 року про застосування запобіжного заходу, ухвала слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 23 лютого 2021 року про надання дозволу на проведення обшуку, ухвала слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 24 лютого 2021 року та 01 березня 2021 року про накладення арешту, постанови про визнання речовими доказами 23,24 лютого 2021 року, 01,22,29 квітня 2021 року, 05,06 та 24 травня 2021 року, 02 червня 2021 року.
Заслухавши показання обвинувачених, потерпілої, свідків та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до наступного.
Судовий розгляд здійснено у порядку статті 337 КПК України лише стосовно осіб, яким висунуте обвинувачення, і в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Слід зазначити, що статтею 22 КПК України визначено що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Обвинувачена особа не зобов'язана доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Саме сторона обвинувачення зобов'язана в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування у кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення та вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Наявність у кримінальному провадженні неточностей, помилок та сумнівних відомостей у вищезазначених процесуальних документах не дозволяє суду ставити під сумнів покази, дані в судовому засіданні, обвинуваченими щодо непричетності їх до розбійного нападу на потерпілу.
Суд вважає обґрунтованими доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів, а саме протоколу огляду місця події від 22 лютого 2021 року та протоколів огляду місця події(обшуку), які здійснені за результатами затримання обвинувачених 22 лютого 2021 року.
Зазначені вище докази зібрані з порушенням вимог статей 104,105,223,236,237 КПК України та Інструкції про порядок вилучення, обігу, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (затвердженої 27 серпня 2010 року наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державною податковою адміністрацією України, СБУ, ВСУ та державною судовою адміністрацією України за №51/401649/471/23/125).
Зокрема, у протоколі огляду місця події за місцем проживання потерпілої не зазначені всі особи, які приймали участь у огляді дворогосподарства АДРЕСА_4 . Протокол не містить детальної інформації щодо вилучених речових доказів та відсутня фото таблиця до огляду місця події, яка здійснена за допомогою цифрового апарату «Nicon». Понятий ОСОБА_17 у судовому засіданні категорично заперечив свою присутність при проведенні огляду місця події та повідомив, що не підписував протокол, його позиція узгоджується з висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №4245-Е від 02 листопада 2022 року.
Аналогічні порушення допущені при складанні 22 лютого 2021 року протоколів обшуків за місцем проживання ОСОБА_5 та транспортного засобу, яким користувався ОСОБА_6 , що складені за результатами затримання обвинувачених. При цьому, обвинувачені перебували у статусі затриманих, інформація щодо присутності захисників відсутня. У ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , обвинуваченому запропоновано відімкнути двері квартири, на що він повідомляє, що ключі у нього вилучені попередньо працівниками поліції, після чого один із учасників даної слідчої дії передає обвинуваченому ключі від квартири.
Щодо обшуку транспортного засобу, яким користувався обвинувачений ОСОБА_6 , крім вилучених з автомобіля речей, також зафіксовано особистий обшук обвинуваченого, в ході якого, з кишені куртки обвинуваченого, вилучені квитанції (що належать потерпілій), при цьому куртку, на початку обшуку, обвинуваченому передали працівники поліції.
Слід зазначити, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (стаття 86 КПК України).
Зазначені вище докази сторони обвинувачення отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, тому наявні всі підстави для визнання їх недопустимими.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини щодо доктрини «плодів отруєного дерева» сформульованої у рішеннях «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші.
Докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими доводи сторони захисту щодо застосування доктрини «плодів отруєного дерева» та визнання недопустимими доказами висновки експертів №СЕ-19/107-21/2630-ТР від 13 травня 2021 року, №СЕ-19/107-21/3355-Д від 20 квітня 2021 року, №СЕ-19/107-21/3017-ФХТ від 12 квітня 2021 року, №СЕ-19/107-21/4735-ТВ від 03 червня 2021 року та протоколів пред'явлення для впізнання за фотознімками від 22 та 24 лютого 2021 року, 01 квітня 2021 року, протоколів огляду речей від 23 лютого 2021 року, 23 березня 2021 року, 28 березня 2021 року. При цьому слід зазначити, що протоколи пред'явлення для впізнання за фотознімками проведені з порушенням вимог статей 228,229 КПК України.
Зокрема, у порушення вимог статті 228 КПК України, потерпілій, до проведення впізнання, пред'явлені фото більше ніж чотирьох осіб, а фотознімки зазначені у протоколах містять суттєві відмінності.
Стосовно пред'явлених для впізнання за фотознімками речей - курток, штанів та балаклави потерпіла, у ході допиту у судовому засіданні, підтвердила, що працівники поліції відразу, після вчинення стосовно неї кримінального правопорушення, показали їй камуфляжну куртку, яку вона впізнала як таку, що була одягнена на одному з обвинувачених. Камуфляжний одяг з квартири колишньої дружини обвинуваченого ОСОБА_6 виявлено та вилучено 22 лютого 2021 року, а пред'явлення для впізнання за фотознімками речей здійснено 01 квітня 2021 року. При цьому, фото із зображенням речей суттєво відрізняються.
Слід зазначити, що наслідки отримання доказу з порушенням порядку, регламентованого кримінальним процесуальним законодавством, встановлені статтею 86 КПК України, відповідно до якої недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень.
У своєму рішенні Європейський суд з прав людини у справі «Вассіліоса Ставрополуса проти Греції» (скарга № 35522/04, 27 вересня 2007 року п. 39), зазначив, що на підставі принципу «in dubio pro reo» (сумніви тлумачаться на користь підсудного), який представляє собою приватне вираження принципу презумпції невинуватості, не повинно існувати ніякої якісної відмінності між виправдувальним вироком, зважаючи на відсутність доказів і виправдувальним вироком у зв'язку з констатацією безсумнівної невинуватості особи. У дійсності, виправдувальні вироки не розрізняються залежно від підстав, прийнятих до уваги в кожному окремому випадку суддею в кримінальному процесі.
Таким чином, дослідивши докази, надані стороною обвинувачення, перевіривши доводи, безпосередньо дослідивши та оцінивши кожен доказ окремо, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не надано документів, не надано достатніх об'єктивних відомостей чи інформації, в яких були б належні та допустимі докази щоб свідчили про вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 187 КК України.
Такого висновку суд приходить виходячи із вимог національного законодавства України та висновків Європейського суду з прав людини, зокрема викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17 березня 2011 року, де зазначено що суди при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
За змістом рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Натомість, суд вважає доведеним факт проникнення 22 лютого 2021 року до помешкання потерпілої, а саме до житлового будинку АДРЕСА_4 .
Зокрема, потерпіла у судовому засіданні впізнала за статурою обвинувачених, які шляхом злому замка на вхідних дверях, проникли до її будинку, і яких вона побачила (одягненими у балаклави) безпосередньо у приміщенні будинку, коли вийшла з ванної кімнати. Потерпіла підтвердила, що саме обвинувачений ОСОБА_5 після її запитання: «Що ви тут робите» несподівано почав наносити їй удари залізним предметом по різним частинами тіла.
Показання потерпілої, у цій частині, підтверджуються висновком експерта №53/2021 від 23 березня 2021 року, відповідно до якого у потерпілої виявлені тілесні ушкодження у виді перелому суглобового паростка нижньої щелепи справа, синців на лівому плечі, на грудній клітці зліва, на тильній поверхні лівої ноги від нижньої третини стегна по середню третину гомілки та садно на правому ліктьовому суглобі. Тілесні ушкодження виникли внаслідок ударно-травматичної дії твердим предметом, морфологічні особливості яких не відобразились на тілесних ушкодженнях, перелом та синці по механізму удару, садно - удар-тертя. Потерпілій нанесено не меншу семи ударів, які вкладаються у дату події. При цьому, синці та садна відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я , перелом суглобового паростка нижньої щелепи справа відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Доводи сторони захисту щодо недопустимості даного доказу в частині спричинення потерпілій тілесних ушкоджень середньої тяжкості спростовуються показаннями судового експерта ОСОБА_29 , який у судовому засіданні підтвердив підсумки, викладені у висновку експерта Мукачівського районного відділення СМЕ №53/2021 від 23 березня 2021 року, відповідно до яких потерпілій спричинені тілесні ушкодження, які відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що потягли за собою розлад здоров'я понад 21 день.
Факт перелому суглобового паростка нижньої щелепи потерпілої, який відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості доведено письмовими доказами, зокрема, довідкою від 23 лютого 2021 року, медичною документацією від 23 лютого 2021 року, що також підтверджує що потерпіла зверталася за медичною допомогою та перебувала на амбулаторному лікуванні в В.Коропецькій АЗПСМ.
Таким чином, суд вважає, що в діях обвинуваченого ОСОБА_6 , які проявилися у незаконному проникненні до житла, наявний склад кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 162 КК України, тому саме за цією статтею необхідно кваліфікувати його дії, перекваліфікувавши пред'явлене досудовим слідством обвинувачення за частиною 3 статті 187 КК України.
У діях обвинуваченого ОСОБА_5 , які проявилися в умисному спричиненні середньої тяжкості тілесного ушкодження, наявний склад кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 122 КК України - тобто, умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, а також, дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за частиною 1 статті 162 КК України, як незаконне проникнення до житла, тому саме за цими статтями необхідно кваліфікувати його дії, перекваліфікувавши пред'явлене досудовим слідством обвинувачення за частиною 3 статті 187 КК України.
Дослідженими в судовому засіданні доказами, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено що останній раніше не судимий (в порядку статті 89 КК України), є студентом Мукачівського державного університету, працює фітнес тренером, за місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у психіатра, нарколога та фтизіатра не перебуває.
Дослідженими в судовому засіданні доказами, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено що останній раніше судимий вироком Мукачівського міськрайонного суду від 15 жовтня 2009 року за частиною 2 статті 186 КК України, із застосуванням статей 75,76 КК України. 29 лютого 2016 року до Ужгородського міськрайонного суду направлено обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 , за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у психіатра, нарколога та фтизіатра не перебуває.
Позиції учасників судового розгляду.
Прокурор, вважаючи доведеною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, пропонував суду призначити йому покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. При призначенні покарання, просив застосувати частину 4 статті 70 КК України та призначити покарання з урахуванням вироку Ужгородського міськрайонного суду від 21 квітня 2023 року.
Потерпіла просила призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_5 не пов'язане з позбавленням волі.
Представник потерпілої - ОСОБА_9 погодився з доводами сторони обвинувачення, одночасно просив врахувати позицію потерпілої, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 .
Обвинувачені не визнали своєї вини, тому просили постановити виправдувальний вирок.
Захисники вказували на недоведеність вини обвинувачених, просили визнати докази недопустимими, прийняти рішення, відповідно до частини 1 статті 373 КПК України та виправдати обвинувачених.
Мотиви призначення покарання обвинуваченим.
У відповідності до вимог статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Також, судом беруться до уваги, роз'яснення, які містяться у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» згідно яких, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, тощо).
У відповідності до пунктів 4,5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує данні про особу, характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, а також те, що вчинене ним кримінальне правопорушення за частиною 1 статті 162 КК України, в силу статті 12 КК України є кримінальним проступком.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 відповідно до статті 66 КК України судом не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 відповідно до статті 67 КК України - суд визнає вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.
Щодо позиції сторони обвинувачення стосовно призначення ОСОБА_6 покарання, з урахуванням вироку Ужгородського міськрайонного суду від 21 квітня 2023 року, суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки, наданими суду доказами підтверджується що ОСОБА_6 востаннє судимий вироком Мукачівського міськрайонного суду від 15 жовтня 2009 року за частиною 2 статті 186 КК України, із застосуванням статей 75,76 КК України. Відомості щодо засудження ОСОБА_6 вироком Ужгородського міськрайонного 21 квітня 2023 року суду не надані.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також враховуючи вік та поведінку обвинуваченого, який є раніше судимим, суд вважає за можливе у даному випадку призначити йому покарання у виді обмеження волі, передбачене санкцією статті, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує данні про особу, характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, а також те, що вчинене ним кримінальне правопорушення за частиною 1 статті 122 КК України, в силу статті 12 КК України є нетяжким злочином. Кримінальне правопорушення за частиною 1 статті 162 КК України є кримінальним проступком.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до статті 66 КК України судом не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 відповідно до статті 67 КК України - суд визнає вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також враховуючи вік та матеріальний стан обвинуваченого, який є не судимим, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце роботи, суд вважає за можливе у даному випадку призначити йому покарання у виді штрафу за частиною 1 статті 162 КК України та у виді виправних робіт, що передбачено санкцією статті 122 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим.
У свою чергу, частиною 1 статті 162 КК України визначено що незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Відповідно до статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або якщо минуло понад п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року визначено, що відповідно до якої особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Звільнення від покарання на наведеній підставі застосовується у випадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку з відсутністю в діях особи складу кримінального правопорушення або виправдання. Тоді суд за наявності підстав визнає особу винною у вчиненні правопорушення, ухвалює обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись зазначеною нормою права та частиною 5 статті 74 КК України.
Таким чином, наведені вище обставини свідчать про наявність сукупності матеріально-правових підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 49 КК України, та процесуально-правових підстав звільнення від покарання у зв'язку із закінченням строків давності, з урахуванням вимог частини 5 статі 74 КК України.
З урахуванням наведеного вище, суд приходить до переконання що наявні умови та підстави звільнення обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від покарання передбаченого частиною 1 статті 162 КК України з урахування роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року.
Вирішення цивільного позову та мотиви інших рішень.
На підставі ухвали суду провадження, у частині цивільного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди, закрито з урахуванням поданої нею заяви щодо відсутності претензій до обвинувачених.
Запобіжний захід, застосований стосовно обвинувачених припинив свою дію.
На підставі статті 124 КПК України процесуальні витрати стягнути з обвинувачених.
Долю речових доказів виріши в порядку статті 100 КПК України.
Арешт, застосований на підставі ухвал слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду з урахуванням вимог статті 174 КПК України слід скасувати.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 122 КК України, частиною 1 статті 162 КК України.
ОСОБА_5 призначити за частиною 1 статті 162 КК України, покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень; за частиною 1 статті 122 КК України, покарання у виді виправних робіт за місцем його роботи строком на один рік з відрахуванням в дохід держави 20 (двадцяти) відсотків із суми заробітку.
Звільнити ОСОБА_5 від покарання, призначеного за частиною 1 статті 162 КК України на підставі пункту 2 частини 1 статті 49, частини 5 статті 74 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 162 КК України.
ОСОБА_6 призначити за частиною 1 статті 162 КК України, покарання у виді 02 (двох) років обмеження волі.
Звільнити ОСОБА_6 від покарання, призначеного за частиною 1 статті 162 КК України на підставі пункту 2 частини 1 статті 49, частини 5 статті 74 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Речові докази: квитанції (рахунки) про споживання газопостачання та електропостачання за місцем проживання потерпілої в селі Кучава, Мукачівського району, фірмовий буклет «ПриватБанку» для картки, фото невідомої малолітньої дитини жіночої статі, що долучені до матеріалів кримінальної справи та належні потерпілій золоті вироби, які передані на зберіганні в кімнату речових доказів Управління СБ України в Закарпатській області - повернути ОСОБА_8 .
Речові докази: три флеш-карти, додані до протоколів слідчих дій - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Речові докази: гіпсовий слід взуття, який переданий на зберігання у кімнату речових доказів- знищити.
Речові докази: мобільний телефон марки «NOKIA» чорного кольору, IMEI № НОМЕР_6 , із сім карткою № НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «NOKIA» IMEI № НОМЕР_7 , IMEI №2 № НОМЕР_8 , із сім карткою № НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «ALKATEL», балаклаву та рукавиці чорного кольору, маску із імітацією очей та червоного язика, чорні рукавиці із білими шипами, куртку чорного кольору марки «NIKE», чорну куртку із сірими рукавами, ключ сірого кольору та цвяходер синього кольору, поліетиленову ємність 5 літрів прозорого кольору із різким запахом бензину з написом «дистильована вода ОККО», три пари рукавиць, які передані на зберіганні в кімнату речових доказів Управління СБ України в Закарпатській області - повернути ОСОБА_6 .
Речові докази: копію розписки на ім'я ОСОБА_6 5 листків жовтого кольору із рукописним та друкованим текстом угорського мовою, чек про поповнення рахунку, долучені до матеріалів кримінального провадження - повернути ОСОБА_6 .
Речові докази: грошові кошти в сумі 2917 гривень, купюрами 5 по 500 гривень, 2 по 200 гривень, 1 купюра 10 гривень, 1 по 5 гривень та 2 по 1 гривні, які передані на зберіганні в АТ «Укрексімбанк» (м. Київ) - повернути ОСОБА_6 .
Речові докази: кросівки чорного кольору із білими шнурками із написом «addidas», які передані на зберіганні в кімнату речових доказів Управління СБ України в Закарпатській області - повернути ОСОБА_6 .
Речові докази: кросівки чорного кольору марки «Nike», які передані на зберіганні в кімнату речових доказів Управління СБ України в Закарпатській області - повернути ОСОБА_5 .
Речові докази: дві пари камуфляжної форми, що складається з штанів та кітеля, які передані на зберіганні в кімнату речових доказів Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області - повернути власнику.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , (місце реєстрації АДРЕСА_2 ),) на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз (на розрахунковий рахунок UA658999980313070115000007493, Код ЄДРПОУ 37975895, одержувач: ГУК у Закарпатській області/Ужгородська ТГ/24060300 у розмірі 6434 (шість тисяч чотириста тридцять чотири) гривень 03 копійки.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_3 (місце реєстрації АДРЕСА_2 ) на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз (на розрахунковий рахунок UA658999980313070115000007493, Код ЄДРПОУ 37975895, одержувач: ГУК у Закарпатській області/Ужгородська ТГ/24060300 у розмірі 6434 (шість тисяч чотириста тридцять чотири) гривень 03 копійки.
Арешти, застосовані на підставі ухвал слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 01 березня 2021 року, з урахуванням вимог статті 174 КПК України - скасувати.
Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Відповідно до частини 6 статті 376 КПК України копрію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Головуюча ОСОБА_30