Справа №303/10082/24
2/303/2170/24
19 лютого 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Варваринець Н.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
АТ «Універсал банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.
Представник позивача подав до суду заяву про відмову від позову в зв'язку з тим, що відповідачка погасила заборгованість після подачі позову до суду. Також просив повернути сплачений АТ «Універсал банк» судовий збір.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив розглянути справу в його відсутності.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася без поважних причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до п.5 ч.3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність.
Згідно з ч. 1, 3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Виходячи з принципу диспозитивності позивач скористався правом відмовитися від позову, передбаченим п.1 ч.2 ст. 49 ЦПК України та подав до суду відповідну заяву.
Згідно з п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Судом встановлено, що заява відповідає дійсній волі позивача, позивач обізнаний з наслідками закриття провадження по справі, що передбачені ст. 256 ЦПК України, ухвалення судом відмови від позову не порушує чиїхось прав та інтересів, тому заява про відмову від позову підлягає задоволенню.
За таких обставин провадження по справі слід закрити на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Щодо заяви представника позивача про повернення судового збору слід зазначити, що дійсно ч.2 ст.255 ЦПК України передбачає, що одночасно з вирішенням питання про закриття провадження у справі суд також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №31868372832 від 23 жовтня 2024.
Частина 3 ст. 142 ЦПК України передбачає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Судом встановлено, що представник позивача саме відмовився від позову, а не заявив про те, що він не підтримує позовних вимог, тому відсутні підстави для стягнення витрат позивача по сплаті судового збору з відповідача.
Частини 1 та 2 ст. 133 ЦПК України передбачають, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Преамбулою ЗУ «Про судовий збір» визначено, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно п.5 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» підстави для задоволення клопотання про повернення судового збору відсутні, оскільки позивач відмовився від позову, відмова прийнята судом і провадження по справі закрито.
Керуючись ст. 2,13,49,133,142,255,256,259-261,353-355 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд
Прийняти відмову від позову Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.
Закрити провадження по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.
У задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Універсал банк» про повернення судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя