20.02.2025
Справа № 642/436/25
Провадження № 3/642/312/25
20 лютого 2025 року м. Харків
Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Цибульська С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , гранатоментника, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
16.01.2025 о 09 год. солдат ОСОБА_1 був виявлений представниками військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків. В подальшому солдата ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 та проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу АЛКОНТ-М (№ 00253), результат огляду 2,45 проміле. Відповідно до акту медичного обстеження солдат ОСОБА_1 знаходився в нетверезому стані під час виконання службових обов'язків в умовах особливого періоду, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. На підставі вказаного стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДНХ-2/274 від 16.01.2025 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час розгляду повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань не подав. В матеріалах справи наявна заява, в якій ОСОБА_1 зазначає про те, що вину у скоєнні адміністративного правопорушення визнає, просить проводити розгляд справи без його участі у зв'язку із участю у бойових діях.
Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП не відноситься до правопорушень, по якому присутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
В рішенні Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, Європейський суд зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Беручи до уваги той факт, що ОСОБА_1 не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки, з огляду на наявність в матеріалах справи заяви про розгляд справи без участі ОСОБА_1 , а також на те, що суд позбавлений можливості в рамках Кодексу України про адміністративне правопорушення вжити заходів для забезпечення явки учасників процесу в судове засідання, окрім як шляхом направлення судових повісток, водночас законом передбачений скорочений термін притягнення особи до адміністративної відповідальності, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи суд зазначає таке.
Пунктами 3, 4 ст. 1, ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні з 24.02.2022 введений воєнний стан строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався указами Президента України та триває на цей час.
Отже, на час розгляду справи в Україні діє особливий період.
Відповідно до ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці зобов'язані свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.
Згідно з ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовець має додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відповідно до преамбули Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551 (далі - Статут) усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Згідно зі ст. 1 Статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.
Статтею 16 Статуту встановлено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких в передбаченому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими судом, а саме:
-копією військового квитка серії НОМЕР_2 , згідно з яким ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а саме: гранатометником військової частини НОМЕР_1 ;
-відомостями, зазначеними у протоколі серії ДНХ-2/274 від 16.01.2025 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП;
-актом № 114 та роздруківкою зі спеціального технічного засобу АЛКОНТ-М (№ 00253), в якому зафіксовано результати огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, результат огляду - 2,45 проміле;
-письмовими поясненнями та заявою солдата ОСОБА_1 , відповідно до яких останній визнає вину у скоєному адміністративному правопорушенні.
Вказані докази є належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою та у своїй сукупності та взаємозв'язку підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Отже суд вважає доведеною поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, яке полягає у виконанні військовослужбовцем обов'язків військової служби в нетверезому стані, в умовах особливого періоду.
Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який є діючим військовослужбовцем, відсутність відомостей, що негативно його характеризують, відсутність обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність, суд доходить висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення відповідно до санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір у сумі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 172-20, 247, 252, 266, 268, 283-285 КУпАП КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф повинен бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і в такому випадку з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про накладення штрафу, а також витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Світлана ЦИБУЛЬСЬКА