Справа № 405/944/24
2/405/161/24
18.02.2025 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі
головуючої судді: Шевченко І.М.
з участю секретаря : Мишевець Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності, -
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить виділити йому в натурі в окрему інвентарну одиницю 21/100 частку житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель під номером АДРЕСА_1 , належну йому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П. 21.06.2023 року за реєстровим № 1395, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав за номером 50715736, та визнати право власності на 21/100 житлового будинку літ. «Ааа» у складі приміщень: 1-1 кухня - 7,1 м.кв, 1-2 кімната - 17,4 м.кв, 1-3 кімната - 18,6 м.кв, 1-4 коридор - 6,5 м.кв, разом складає 49,6 м.кв та з господарських будівель та споруд: Б - сарай; К - сарай; Д - сарай; ж - погріб; N?1 - ворота з хвірткою; NIN2N6 - огорожа. Припинити його право спільної часткової власності на 21/100 часток вказаного житлового будинку. Судові витрати вважати фактично понесеними.
Позов обґрунтовує тим, що він є власником 21/100 часток житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель під номером АДРЕСА_1 . Також співвласниками вказаного житлового будинку з господарсько-побутовими в частках є такі особи:
29/50 часток належать ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданому приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Панчишиною С.С. 02.10.2012 року за реєстровим № 6060;
21/200 частка належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданому Першою кіровоградською державною нотаріальною конторою 28.06.1985 року за реєстровим № 4-1874;
21/200 часка належить ОСОБА_3 на підставі на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину, виданому Кіровоградським обласним державним нотаріальним архівом 02.07.2012 року за реєстровим № 226.
Вказані відомості отримані з державного реєстру речових прав згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, виданої Департаментом надання адміністративних послуг 31.01.2024 року за № 364013005.
Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під номером АДРЕСА_1 , виготовлений станом на 22.05.2008 року, даний житловий будинок має такий склад: Aaal - житловий будинок, Гг1 - погріб, В - сарай, К - сарай, Е - вбиральня, Б - сарай, Д - сарай, ж - погріб, + - водопровід, Л - зливна яма, N1N2N3N4N6 - огорожа, а2-навіс.
Земельна ділянка площею 0,0428 га, у власності не перебуває.
Згідно висновку щодо технічного поділу об'єкта нерухомого майна, наданому йому КП «Кіровоградський земельно-кадастровий центр» 30.01.2024 року № 2572/1, за технічними показниками об'єкт може бути поділено. Склад новоутворених об'єктів 21/100 Aaal - житловий будинок, Б - сарай, К - сарай, Д - сарай, Ж - погріб N?1 - ворота з хвірткою, N1N2N6 - огорожа - АДРЕСА_2 .
Також згідно додатку № 2 до висновку щодо технічного поділу об'єкта нерухомого майна від 30.01.2024 року № 2572/1, встановлено, що частка 21/100, що належить йому згідно договору купівлі-продажу від 21.06.2023 року № 1395 складається з:
по житловому будинку літ. Ааа, 1-1 кухня - 7,1 м.кв., 1-2 кімната - 17,4 м. кв., 1-3 кімната - 18,6 м.кв., 1-4 коридор - 6,5 м.кв., разом складає 49,6 м.кв від загальної площі будинку 118,3 м.кв, що згідно розрахунку за формулою складає 42/100 частки від житлового будинку та прилеглі до нього господарські будівлі - Б- сарай, К - сарай, Д - сарай, ж - погріб N?1 - ворота з хвірткою, NIN2N6 - огорожа.
Співвласниками житлового будинку угода про порядок користування та розпорядження спірними житловим будинком за адресою не укладалася, в добровільному порядку питання поділу нерухомого майна ними не вирішено, а тому він вимушений звернутись в суд з даним позовом та посилаючись на вказані обставини, норми чинного законодавства, просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 16.02.2024 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, відповідачам надано термін для подання відзиву на позов.
Відповідачами не подано відзив на позов.
01.10.2024 року представником позивача подана заява про збільшення позовних вимог відповідно до якої позивач просить виділити йому в натурі в окрему інвентарну одиницю 21/100 і 29/50 (загально 79/100) частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати право власності на 21/100 житлового будинку літ. «Ааа» у складі приміщень, що складається з частини житлового будинку літ. Ааа1 (приміщення 1-1 - кухня; частину приміщення 1-2 - кімната; приміщення 2-2 - санвузол; приміщення 2-1 - коридор; приміщення 2- 3 - кімната; приміщення 2-4 -кімната; приміщення 2-5 - кімната; приміщення 2-6 - кухня, згідно наданої копії технічного паспорту), загальною площею 90,3 кв.м., у тому числі житловою площею 57,7 кв.м., та господарсько-побутових будівель: літ. В - сарай; літ. К - сарай; літ. Е - убиральня; літ. Д - сарай; водопровід (колонка); літ. N2-N6 - огорожа; літ. Л - зливна яма; літ. а - козирок; літ. Гг - погріб; припинити його право спільної часткової власності на 21/100 та 29/50 часток житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель під номером АДРЕСА_1 ; судові витрати вважати фактично понесеними.
Ухвалою суду від 11.11.2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності залишити без розгляду в частині вимог до відповідача ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 11.11.2024 року підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду по суті.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлялася в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення про виклик на сайті Судової влади України, при цьому, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі, заяви, клопотання не подавала, тим самим, судом відзначається, що відповідачі не скористались своїм правом на участь в судовому засіданні та на надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених вимог.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником 21/100 часток житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель під номером АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П., 21.06.2023 року за року № 1395. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав за номером 50715736.
Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під номером АДРЕСА_1 , виготовлений станом на 22.05.2008 року, даний житловий будинок має такий склад: Aaal - житловий будинок, Гг1 - погріб, В - сарай, К - сарай, Е - вбиральня, Б - сарай, Д - сарай, ж - погріб, + - водопровід, Л - зливна яма, N1N2N3N4N6 - огорожа, а2-навіс.
Земельна ділянка площею 0,0428 га, у власності не перебуває.
Згідно додатку № 2 до висновку щодо технічного поділу об'єкта нерухомого майна від 30.01.2024 року № 2572/1, встановлено, що частка 21/100, що належить йому згідно договору купівлі-продажу від 21.06.2023 року № 1395 складається з:
по житловому будинку літ. Ааа, 1-1 кухня - 7,1 м.кв., 1-2 кімната - 17,4 м. кв., 1-3 кімната - 18,6 м.кв, 1-4 коридор - 6,5 м.кв, разом складає 49,6 м.кв від загальної площі будинку 118,3 м.кв, що згідно розрахунку за формулою складає 42/100 частки від житлового будинку та прилеглі до нього господарські будівлі - Б- сарай, К - сарай, Д - сарай, ж - погріб N?1 - ворота з хвірткою, NIN2N6 - огорожа.
Також співвласниками вказаного житлового будинку з господарсько-побутовими в частках є такі особи: 29/50 часток належать ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданому приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Панчишиною С.С. 02.10.2012 року за реєстровим № 6060; 21/200 частка належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданому Першою кіровоградською державною нотаріальною конторою 28.06.1985 року за реєстровим № 4-1874; 21/200 часка належить ОСОБА_3 на підставі на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину, виданому Кіровоградським обласним державним нотаріальним архівом 02.07.2012 року за реєстровим № 226.
Вказане підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, виданої Департаментом надання адміністративних послуг 31.01.2024 року за № 364013005.
Згідно договору купівлі-продажу, серія та номер: 476, виданий 04.03.2024, видавник: приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П., ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_1 купив 29/50 часток житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель під номером АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою № 395756786 від 20.09.2024 року, наданою Державним реєстратором департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради Кіровоградська області Адаменко А.В.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Виходячи зі змісту загальних засад регулювання права власності, що встановлені статтею 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Норми статей 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України, як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.
Відповідно до частини першої статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Системний аналіз правових норм статей 183, 358, 364 ЦК України дає підстави для висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають право власності на зазначене майно пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен виділити його співвласнику таку частину житлового будинку та нежитлових будівель, яка відповідає розміру та вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі.
Такий висновок щодо застосування відповідних норм права викладено у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі № 545/3753/16-ц, провадження № 61-40289 св 18.
Згідно ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у, натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньої згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Як випливає з положення ч.1 та ч.3 ст. 367 ЦК України, поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов'язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.
Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.
Відповідно до п. 56 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року, для державної реєстрації права власності на майно, утворене у результаті поділу майна чи виділу в натурі частки з майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, що здійснює виділ у натурі частки, також подається договір про поділ спільного майна чи відповідно договір про виділ у натурі частки із спільного майна або рішення суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.05.2021 року у справі № 501/2148/17 зроблено висновок, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
За змістом положень статей 21, 24, 41 Конституції України та статей 319, 358 Цивільного кодексу України всі громадяни є рівними у своїх правах, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 Цивільного кодексу України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Враховуючи належність позивачу 21/100 та 29/50 на підставі вищевказаних документів, суд приходить до висновку про можливість виділення в натурі в окрему інвентарну одиницю 79/100 часток житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель під номером АДРЕСА_1 .
Згідно висновку експерта складеного за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи 27.09.2024 № 420, судовим експертом Петровим Михайлом Сергійовичем, відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, є технічна можливість виділу в натурі ОСОБА_1 21/100 і 29/50 (загально 79/100) частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з частини житлового будинку літ. Ааа1 (приміщення 1-1 - кухня; частину приміщення 1-2 - кімната; приміщення 2-2 - санвузол; приміщення 2-1 - коридор; приміщення 2- 3 - кімната; приміщення 2-4 - кімната; приміщення 2-5 - кімната; приміщення 2-6 - кухня, згідно наданої копії технічного паспорту), загальною площею 90,3 кв.м, у тому числі житловою площею 57,7 кв.м, та господарсько-побутових будівель: літ. В - сарай; літ. К - сарай; літ. Е - убиральня; літ. Д - сарай; водопровід (колонка); літ. N2-N6 - огорожа; літ. Л - зливна яма; літ. а - козирок; літ. Гг - погріб.
Відповідно вимог ст. 328 Цивільна кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.
Стаття 392 цього ж Кодексу передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 базуються на вимогах чинного законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд відносить судові витрати по даній справі за рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності - задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 в натурі в окрему інвентарну одиницю 21/100 і 29/50 (загально 79/100) частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати право власності на 21/100 житлового будинку літ. «Ааа» у складі приміщень, що складається з частини житлового будинку літ. Ааа1 (приміщення 1-1 - кухня; частину приміщення 1-2 - кімната; приміщення 2-2 - санвузол; приміщення 2-1 - коридор; приміщення 2- 3 - кімната; приміщення 2-4 -кімната; приміщення 2-5 - кімната; приміщення 2-6 - кухня, згідно наданої копії технічного паспорту), загальною площею 90,3 кв.м., у тому числі житловою площею 57,7 кв.м., та господарсько-побутових будівель: літ. В - сарай; літ. К - сарай; літ. Е - убиральня; літ. Д - сарай; водопровід (колонка); літ. N2-N6 - огорожа; літ. Л - зливна яма; літ. а - козирок; літ. Гг - погріб.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 21/100 та 29/50 часток житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель під номером АДРЕСА_1 .
Судові витрати по справі вважати фактично понесеними.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_2 .
Відповідачі: ОСОБА_2 , прож. АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_1 .
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко