Справа № 182/6629/24
Провадження № 2/0182/1402/2025
Іменем України
19.02.2025 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька - Шаховал І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 та Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про оспорювання батьківства, -
До Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 та Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про оспорювання батьківства.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2024 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Окрім цього, в порушення вищевказаної норми, позовна заява не відповідала вимогам ст.175 ЦПК України, а саме, у позовній заяві відсутній чіткий зміст позовних вимог, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача, з зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В порушення вказаних норм, позивачка заявила вимогу щодо виключення відомостей про ОСОБА_2 як батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису про його народження, однак, не долучила до матеріалів справи належним чином засвідчену копію повного Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження (задля встановлення правової підстави зазначення відомостей про батька дитини), а у випадку неможливості самостійного надання суду таких доказів - не ставить питання про їх витребування у встановленому законом порядку.
При цьому, правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України за № 96/5 від 12.01.2011 року, регламентовано порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до пп.2.13.1 п.2.13 Правил № 96/5 від 12 січня 2011 року, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану є підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану.
Згідно п.2.16.4 Правил № 96/5 від 12 січня 2011 року, на підставі відповідного рішення суду, в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни, згідно із зазначеними в рішенні суду.
Предмет спору та характер пред'явлених вимог стосуються оспорювання батьківства, що визначає необхідність внесення змін до актового запису про народження дитини в частині зміни відомостей, що стосуються батька, із видачею нового свідоцтва про народження в силу ст.134 ЦПК України. Повноважними, в цьому випадку, є органи державної реєстрації актів цивільного стану, у зв'язку з чим їх участь у справі даної категорії є обов'язковою, адже ухвалення рішення по справі безпосередньо стосуватиметься прав та інтересів вказаного органу.
Відповідно до п.1.7 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом МЮУ № 96/5 від 12 січня 2011 року, зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.
Таким чином, позивачці слід було уточнити свої позовні вимоги, про що надати уточнену позовну заяву.
Зокрема, суд роз'яснив позивачці, що, відповідно до ч.3 ст.122 Сімейного кодексу України, подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства.
Крім того, як вбачалось з позовної заяви, позивачкою до позову не було надано клопотання про призначення судово-генетичної експертизи, яке має відповідати вимогам ст.183 ЦПК України, що також є суттєвим недоліком.
Тому, з урахуванням викладених обставин в позовній заяві, а також заявлених вимог, позивачці слід було уточнити свої позовні вимоги, про що надати уточнену позовну заяву.
24 грудня 2024 року ухвала Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2024 року була направлена позивачці за адресою, яка вказана в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 . Однак, 03 лютого 2025 року конверт з поштовою кореспонденцією був повернутий до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та станом на 19 лютого 2025 року передбачені ухвалою суду недоліки усунуті не були.
Тому, суддя, ознайомившись з матеріалами справи, приходить до наступного.
Частина 1 ст.131 ЦПК України зобов'язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Поштові відправлення, залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв'язку). Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї, до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам, поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
У постановах від 14.08.2020 року та від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що судом поштова кореспонденція була направлена за адресою, яку позивачка вказала в позовній заяві, та конверт до суду повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», суддя, враховує висновки, викладенні у вищевказаній постанові, вважає, що позивачка є особою, яка належним чином повідомлена про вчинення судом відповідної процесуальної дії.
Також, судом враховується рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно якого, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, вказаною в матеріалах справи (зокрема, позовній заяві), яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням по справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд також враховує розумні строки розгляду справи, передбачені законодавством, які порушуються саме внаслідок неотримання стороною заявником кореспонденції, за вказаними ним самим адресами, та кваліфікує таку поведінку позивача, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, як втрату зацікавленості в розгляді даної позовної заяви та актуальності самого питання для позивача.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, позовна вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи викладене та зважаючи на невиконання особою, яка бере участь у справі, свого процесуального обов'язку, що впливає на розгляд справи протягом розумного строку, враховуючи, що позовна заява надійшла до суду 11 листопада 2024 року, ухвалою суду від 24 грудня 2024 року позов було залишено без руху та станом на 19 лютого 2025 року будь-які заяви чи клопотання від позивачки на адресу суду не надходили, недоліки не усунуто, суддя приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 та Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про оспорювання батьківства, необхідно вважати неподаною та повернути.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 та Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про оспорювання батьківства - вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити позивачу, що, згідно з ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал