Справа № 202/10406/24
Провадження № 2/202/854/2025
21 лютого 2025 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді - Бєсєди Г.В.
за участю секретаря - Голєва А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності, -
ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровськаз позовом до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. За життя його матері на праві приватної власності належало дві квартири, що розташовані на території міста Авдіївка Донецької області: однокімнатна квартира по АДРЕСА_1 ; двокімнатна квартира по АДРЕСА_2 . Предметом цього позову є двокімнатна квартира, що розташована на п'ятому поверсі п'ятиповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до технічного паспорту від 01.07.2017 загальна площа такої квартири складає 44,3 кв.м, житлова площа - 29,7 кв.м. Належність такого об'єкта нерухомого майна його матері на праві власності підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 27.12.1993 та копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.02.2018. Натомість у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відомості лише про реєстрацію за його померлою матір'ю права власності на 1/2 частку такої квартири, оскільки відповідна державна реєстрація права власності була проведена на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.02.2018, що підтверджується інформаційною довідкою №381128472 від 31.05.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В той же час державна реєстрація права власності належної його матері за період життя іншої 1/2 частки здійснювалась в Донецькому бюро технічної інвентаризації, що підтверджується відповідним реєстраційним написом на зворотньому боці свідоцтва про право власності на житло від 27.12.1993 з поміткою про проведення державної реєстрації шляхом внесення відомостей до реєстраційної книги, реєстраційний номер №4857 від 05.01.1994.
Він є єдиним спадкоємцем після смерті матері та з метою отримання документу, що підтверджує набуття ним в порядку спадкування після смерті матері майнових прав на нерухоме майно він звернувся до приватного нотаріуса Василенка В.А. з заявою про видачу йому відповідних свідоцтв про право власності на житлові квартири, що належали його матері. Щодо однокімнатної квартири нотаріусом видано йому відповідне свідоцтво про право на спадщину за законом від 31.05.2024, однак у видачі відповідного свідоцтва щодо двокімнатної квартири нотаріусом винесено постанову від 31.05.2024 про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Відмова нотаріуса обумовлена тим, що в нього відсутній оригінал свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.02.2018, тобто оригінал правовстановлюючого документа, який підтверджує право власності спадкодавця на спірну квартиру, а також неможливістю витребування з Ясинуватського БТІ відомостей про підтвердження державної реєстрації права власності на спірну квартиру, так як Ясинуватське БТІ, яке на момент посвідчення правочинів здійснювало державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна в місті Авдіївка, в даний час знаходиться на тимчасово окупованій території Донецької області.
Просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на двокімнатну квартиру загальною площею 44,3 кв.м, житлова площа 29,7кв.м, яка розташована на п'ятому поверсі п'ятиповерхового багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
Представник Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області надав заяву про розгляд справи без їх участі, не заперечував щодо задоволення заяви.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Анталья Турецької Республіки померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Головним управлінням у справах населення і громадянства м. Анталья Турецької Республіки 23.08.2021.
ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Предметом цього позову є двокімнатна квартира, що розташована на п'ятому поверсі п'ятиповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Належність такого об'єкта нерухомого майна ОСОБА_2 на праві власності підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 27.12.1993 та копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.02.2018 (додаток №8).
Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявні відомості лише про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частку такої квартири, що підтверджується інформаційною довідкою №381128472 від 31.05.2024.
В той же час державна реєстрація права власності належної ОСОБА_2 іншої 1/2 частки здійснювалась в Донецькому бюро технічної інвентаризації, що підтверджується відповідним реєстраційним написом на зворотньому боці свідоцтва про право власності на житло від 27.12.1993 з поміткою про проведення державної реєстрації шляхом внесення відомостей до реєстраційної книги, реєстраційний номер №4857 від 05.01.1994.
Постановою приватного нотаріуса Василенко В.А. відмовлено гр. ОСОБА_3 в видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . В обґрунтування постанови приватний нотаріус зазначає, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомості за № 381128472 від 31.05.2024 за адресою: АДРЕСА_2 право власності зареєстроване на 1/2 частку квартири за гр. ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину виданого приватним нотаріусом Авдіївського міського нотаріального округу Л.В. Лук?янець 13.02.2018 року за реєстром № 171, записи щодо іншої частки в праві власності на квартиру - відсутні.
Згідно вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Приписами чинної ст. 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що незаборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Враховуючи вищезазначене, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню та за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 необхідно визнати право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України).
Згідно з частиною п'ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, тобто датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 23.01.2025, є дата складення повного судового рішення 21.02.2025.
Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Повний текст рішення складено 21.02.2025.
Суддя Г.В. Бєсєда