20 лютого 2025 року
м. Київ
справа №440/18160/23
адміністративне провадження № К/990/3741/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року
у справі №440/18160/23
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії військової частина НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01 лютого 2008 року по 01 листопада 2023 року урахуванням січня 2008 як базового місяця, бездіяльності та відмови у листі від 18 листопада 2023 року № 2167 у нарахуванні та виплаті індексації грошовою забезпечення за період з 01 лютого 2008 року по 01 листопада 2023 року з застосуванням базового місяця - січень 2008;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 донарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпеченні за період з 01 лютого 2008 року по 01 листопада 2023 року включно з врахуванням проведених виплат із застосуванням базового місяця - січня 2008;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 донарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2023 року включно з врахуванням проведених виплат із застосуванням базового місяця - січня 2008 відповідно до абз. 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з встановленням базового місяця - січень 2008.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абз. 4, 5, 6 п. 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, з встановленням базового місяця - січень 2008.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абз. 4, 5, 6 п. 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та з урахуванням проведених виплат.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2025 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги, в якій навести підстави касаційного оскарження із врахуванням зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали вимог, надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі, а також доказів надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України
Скаржнику роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Згідно довідки про доставку електронного листа ухвалу Верховного Суду від 06 лютого 2025 року отримана скаржником - 07 лютого 2025 року о 10:30.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Абзацом другим частини шостої статті 251 КАС України визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, з урахуванням зазначених норм КАС України, ухвала Верховного Суду від 06 лютого 2025 року про залишення касаційної скарги без руху вважається врученою скаржнику 07 лютого 2025 року, а останнім днем для усунення недоліків касаційної скарги є 17 лютого 2025 року.
На виконання цієї ухвали та в межах встановленого у ній строку, скаржник направив до суду заяву про відстрочення сплати судового збору.
Разом з тим, станом на день постановлення цієї ухвали від скаржника не надходило жодних документів, як-то уточненої касаційної скарги, касаційної скарги в новій редакції в частині недоліків визначених в ухвалі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року щодо обґрунтування наявності передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України підстав касаційного оскарження судових рішень, а також доказів направлення касаційної скарги іншій стороні. Тобто не усунуто недоліків касаційної скарги в цій частині.
Згідно частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Щодо клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги в частині належного обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, а також скаржником так і не надано доказів направлення касаційної скарги іншій стороні, що є підставою для повернення такої скарги то, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору.
Отже, враховуючи, положення частини 2 статті 332 КАС України, пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС, та беручи до уваги, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, така підлягаю поверненню.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
1. Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі №440/18160/23 - повернути особі, яка її подала.
3. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
4. Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді А.В. Жук
Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко