20 лютого 2025 року
м. Київ
справа №560/5237/24
адміністративне провадження № К/990/4753/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.06.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі № 560/5237/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виплати ОСОБА_1 індексації грошового, забезпечення за період з 01.01.2016 по квітень 2017 року у неповному розмірі;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по квітень 2017 року з базовим місяцем січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з жовтня 2018 року по 31.08.2021 у неповному розмірі.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з жовтня 2018 року по 31.08.2021, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078), із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44), з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період квітня 2017 року по жовтень 2018 року у неповному розмірі;
- зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період квітня 2017 року по 28.02.2018 з базовим місяцем січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по жовтень 2018 року у неповному розмірі.
- зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по жовтень 2018 року, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.06.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024, позов задоволено. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виплати ОСОБА_1 індексації грошового, забезпечення за період з 01.01.2016 по квітень 2017 року у неповному розмірі. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по квітень 2017 року з базовим місяцем січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з жовтня 2018 року по 31.08.2021 у неповному розмірі. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з жовтня 2018 року по 31.08.2021, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку № 44, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період квітня 2017 року по жовтень 2018 року у неповному розмірі. Зобов'язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період квітня 2017 року по 28.02.2018 з базовим місяцем січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по жовтень 2018 року у неповному розмірі. Зобов'язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по жовтень 2018 року, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
21.11.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.06.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №560/5237/24.
Ухвалою Верховного Суду від 10.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про відстрочення сплати судового збору, касаційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом подання до касаційного суду документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2025 касаційну скаргу Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.06.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №560/5237/24 повернуто скаржнику, оскільки скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 10.12.2024 про залишення касаційної скарги без руху.
06.02.2025 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» вдруге надійшла касаційна скарга Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.06.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №560/5237/24.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник вказує, що підставою касаційного оскарження судових рішень є підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що спір між сторонами стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Колегією суддів не може бути прийнято до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктом «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником не наведено належних обґрунтувань, що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до цитування норм законодавства України, а також переоцінки доказів, досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, і ґрунтуються на незгоді з висновками цих судів щодо їхньої оцінки. Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.
Отже, скаржник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями Кодексу адміністративного судочинства України могли б вимагати касаційного розгляду справи.
Відтак, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.06.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі № 560/5237/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк