судді Кравчука В.М.
18 лютого 2025 року
м. Київ
справа №320/10110/24
адміністративне провадження №К/990/39688/24
Верховний Суду розглянув у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі за позовом Золочівської окружної прокуратури до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Надробудсервіс", про визнання протиправним та скасування протоколу, визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування спеціального дозволу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2024, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024, визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, позовну заяву Золочівської окружної прокуратури повернуто.
Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що початок перебігу строку, встановленого для подання до суду позову, стосується всіх суб'єктів, які мають намір та право оскаржувати рішення суду, та не пов'язується із відповідними функціями та компетенцією суб'єкта, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення до суду за власним волевиявленням.
Посилання позивача на отримання 19.07.2023 ним всіх належних документів, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, не може вважатися поважною підставою щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, оскільки не припиняє (не перериває) строків, звернення з позовом до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права звернення до суду.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання вчиняти дії з метою їх відновлення не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суди дійшли висновку, що позивач пропустив встановлений законом строк звернення до суду та належних обґрунтувань обставин і доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом не навів та не довів, що свідчить про наявність підстав для повернення позовної заяви Золочівської окружної прокуратури.
Постановою Верховного Суду від 18.02.2025 касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури залишено без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №320/10110/24 - без змін.
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
26.09.2023 Золочівська окружна прокуратура звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати протокол від 29.03.2018 №4336 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин за виключенням внесення змін протоколом засідання Державної комісії України №5458 від 10.02.2022 в частині апробації запасів пісків Північно-східної ділянки Єлиховицького родовища;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 31.08.2018 №300 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Надробудсервіс";
- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 24.09.2018 №6282, виданий ТОВ "Надробудсервіс" для видобування корисних копалин видобування пісків в якості сировини придатної для дорожнього будівництва, а також благоустрою рекультивації та планування на території Єлиховицького родовища Північно східна ділянка Золочівського району Львівської області.
Обґрунтовуючи позов, прокурор покликався на порушення: Державною комісією України по запасах корисних копалин вимог законодавства у сфері надрокористування під час розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки Єлиховицького родовища; Державною службою геології та надр України рішення вимог законодавства у сфері надрокористування при прийнятті рішення про надання у позаконкурентному порядку ТОВ "Надробудсервіс" спеціального дозволу на користування надрами. Крім того, покликався на те, що отримання спеціального дозволу на користування надрами товариством не дотримано усіх необхідних вимог, передбачених Порядком № 615.
Необхідність звернення до суду з позовом в інтересах держави прокурор обґрунтував тим, що органи державного контролю не наділені повноваженнями щодо звернення до суду з позовами про визнання протиправними та скасування спеціальних дозволів на користування надрами, рішень Державної комісії України по запасах корисних копалин.
Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку звернення до суду, прокурор покликався на те, що такі підстави виникли лише після ознайомлення з усіма необхідними матеріалами справи Держгеонадр.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 позовну заяву залишено без руху.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що в позовній заяві в якості відповідача зазначено ТОВ "Надробудсервіс", водночас позовних вимог до нього не заявлено.
Також суд виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду та належних обґрунтувань обставин і доказів на підтвердження поважності причини пропуску звернення до суду не доведено та не надано.
У заяві про усунення недоліків позову прокурор уточнив склад відповідачів та подав позовну заяву в новій редакції, зазначивши ТОВ "Надробудсервіс" в статусі третьої особи.
Також прокурором подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій прокурор просив визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити його.
Заява про поновлення строку обґрунтована тим, що до 19.07.2023 прокурор не володів інформацією щодо недотримання Державною комісією України по запасах корисних копалин та Державною службою геології та надр України законодавства у сфері надрокористування, що порушує інтереси держави. Державною службою геології та надр України на виконання запитів прокурора надавались неповні відповіді, з обмеженою інформацією та повідомленням про те, що запитувані документи містять значний об'єм, опрацювання якого потребує витрат часу, паперу, використання копіювальної техніки та пропонувалось представникам прокуратури знайомитись з матеріалами і робити з них копії.
На думку прокурора, початок перебігу тримісячного строку звернення до суду слід рахувати з 19.07.2023 - дати, коли було здійснено викопіювання, опрацювання документів та встановлення певних порушень, що слугували підставою для звернення до суду.
ІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Залишаючи оскаржувані рішення без змін, Верховний Суд із посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, та Верховного Суду, викладені у постановах від 23.08.2023 у справі № 380/7024/22, від 21.09.2023 у справі №380/7550/22, від 13.02.2024 у справі № 340/3868/23, зазначив, що покликання прокурора на регулярні звернення до Державної служби геології на надр України з метою витребування ним документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді не можуть слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.
Дата отримання прокурором необхідних документів та результати опрацювання належних матеріалів (19.07.2023) не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави і ця подія не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що прокурором пропущено строк звернення до суду, встановлений судом, та належних обґрунтувань обставин та доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого звернення не наведено та не надано.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що прокурор пропустив строк звернення до суду та про наявність передбачених п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України підстав для повернення позовної заяви.
ІІІ. МОТИВИ НЕЗГОДИ З ПОСТАНОВОЮ
З висновком колегії суддів про пропуск прокурором строку звернення до суду не згоден з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
На відміну від загального правила, сформульованого у абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України, про те, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів, для обчислення строку звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень необхідно встановити що саме стало підставою для пред'явлення позову та коли ці підстави виникли.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України «Про прокуратуру».
Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закон прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 цієї ж статті визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Прокурор зазначив, що підстави для звернення з цим позовом до суду виникли після отримання позивачем інформації та матеріалів 19.07.2023. Також вказував, що неодноразово звертався до Державної служби геології і надр із відповідними запитами щодо надання матеріалів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, водночас Держгеонадра надавала не повні пакети документів, посилаючись на значний об'єм матеріалів, опрацювання якого потребує часу, паперу, викопіювальної техніки, та пропонувала ознайомитися самостійно. Саме тому 19.07.2023 прокуратура самостійно здійснила викопіювання належних документів, отримавши повну інформацію.
Зазначаючи про пропуск прокурором трьохмісячного строку звернення до суду, Верховний Суд при цьому не визначив дату, з якої потрібно здійснювати відлік цього строку, аргументувавши це тим, що дата отримання прокурором необхідних документів та результати опрацювання належних матеріалів (19.07.2023) не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави і ця подія не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.
Вважаю, що саме на основі скопіюваних 19.07.2023 матеріалів прокурор дійшов висновку, що ТОВ "Надробудсервіс" неправомірно отримало спеціальний дозвіл на користування надрами від 24.09.2018 №6282 для видобування корисних копалин видобування пісків в якості сировини придатної для дорожнього будівництва, а також благоустрою рекультивації та планування на території Єлиховицького родовища Північно східна ділянка Золочівського району Львівської області, і відповідний наказ та дозвіл підлягають скасуванню.
Проаналізувавши надані відповіді, прокурор встановив ознаки порушення закону та інтересів держави і, відповідно, підстави для звернення до суду з позовом.
Учасник справи не довели, а суди не встановили обставин, які б свідчили про те, що прокурор знав про ці порушення раніше, ніж 19.07.2023.
З огляду на це вважаю, що тримісячний строк звернення до суду слід обчислювати з 19.07.2023.
Із вищезазначених мною міркувань не погоджуюся із позицією колегії суддів, висловленій у постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі №320/10110/24. Вважаю, що у цій справі слід було скасувати оскаржувані ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Суддя Кравчук В.М.