20 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 240/25760/23
адміністративне провадження № К/990/5163/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року у справі №240/25760/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії для контролю виконання,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000, 00 грн у розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за наступні місяці: грудень 2022 року (період участі з 19 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 13 квітня 2023 року по 07 червня 2023 року), березень 2023 року (період участі з 02 березня 2023 року по 31 березня 2013 року), квітень 2023 року (період участі з 01 квітня 2023 року по 03 квітня 2023 року, з 13 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року, травень 2023 (період участі 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року), з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за наступні місяці: грудень 2022 року (період участі з 19 квітня 2022 року по 31 квітня 2022 року, з 13 квітня 2023 року по 07 червня 2023 року), березень 2023 року (період участі з 02 березня 2023 року по 31 березня 2013 року), квітень 2023 року (період участі з 01 квітня 2023 року по 03 квітня 2023 року, з 13 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року, травень 2023 (період участі 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року), з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01 квітня 2023 року по 03 квітня 2023 року з 13 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року, з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року додаткової винагороди з розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у заходах, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 квітня 2023 року по 03 квітня 2023 року з 13 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року, з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року додаткову винагороду з розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у заходах, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, з урахуванням фактично виплачених сум;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
10 лютого 2025 року до Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року у справі №240/25760/23.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Пунктом 1 частини першою статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).
Касаційну скаргу підписав командир військової частини НОМЕР_1 , полковник ОСОБА_2 . Проте в матеріалах касаційної скарги жодного документу в підтвердження його повноважень немає.
Пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За такого правового регулювання та викладених обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Керуючись статтями 55, 59, 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року у справі №240/25760/23 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя О.Р. Радишевська